Підтримка України у війні з Росією. Якою є ціна для Заходу

За місяць війни економіка Росії зазнала значних втрат і постала на межі дефолту через санкції, запроваджені проти неї західними партнерами України.

Проте і для Заходу це обернеться мільярдними витратами, особливо для Європи, де країни на сході та в центрі континенту взяли на себе прийом хвилі біженців з України, кількість яких вже перевищує 3,5 мільйони.

Значними будуть і втрати компаній та підприємств, які відмовилися працювати в Росії.

Окремо величезним питанням є відмова від російських енергоносіїв, залежність від яких у деяких європейських країнах є такою, що не дозволяє негайно припинити імпорт із Росії газу, нафти, вугілля.

Наразі керівництво ЄС та лідери окремих країн кажуть, що готові "платити ціну" за підтримку України, адже вважають, що нині українці захищають спільні європейські цінності свободи та демократії, та й саму Європу.

Ціна залежності

"Я та мій чоловік, наша родина, друзі - ми добре усвідомлюємо ціну і готові її заплатити, щоб підтримати Україну", - каже німкеня Ангела, яка також запропонувала прихисток родині українців-біженців.

"Ми готові доносити це і до уряду, тільки ж вибори вже відбулися", - додає вона і визнає, що не всі німці можуть думати так само.

Ціною може бути не лише значно вищі цифри у платіжках за тепло і світло, вищі ціни на заправках, але й - для декого - перспектива втратити роботу, якщо компанія чи підприємство напряму залежало від співпраці з Росією.

Саме цим може обернутись багаторічна залежність деяких європейських країн від "надійних" поставок "дешевих" російських енергоносіїв. І перед тут веде Німеччина - локомотив європейської економіки.

У німецькому уряді визнають, що від російських енергоносіїв треба відмовлятися, адже саме вони дають левову частку доходів бюджету Росії і дозволяють їй вести жорстоку війну проти України, а також підтримувати якусь фінансову стабільність та бюджетні виплати всередині країни.

Проте там також підкреслюють, що позбутися залежності від російських енергоносіїв не вдасться "вже завтра".

Те саме стосується й інших європейських країн - пропорційно до того, як вони залежать від імпорту російських газу, нафти та вугілля.

Більше конкретики у цьому питанні очікують від візиту до Європи президента США Джо Байдена.

США вже відмовилися від російських енергоносіїв, але й залежність ця була значно меншою, ніж у Європі (за винятком Британії, яка послідовно диверсифікувала джерела енергоносіїв).

Тому у Білому домі кажуть, що не очікують від європейських партнерів "неможливого" у справі подолання залежності від російських енергоносіїв.

"Президент не збирається просити Європу зробити те, що вона просто не може зробити", - заявила міністр енергетики США Дженніфер Гренхолм, нагадавши, що лише у сфері газу Європа залежить від поставок із Росії на 40%.

Але США можуть запропонувати збільшити поставки американського скрапленого газу та водню до Європи, як вони вже зробили це у грудні минулого року, коли попереджали про можливість російського вторгнення в Україну.

У Вашингтоні також дали зрозуміти, що "не образяться" на Європу, якщо вона шукатиме альтернативні енергоносії, наприклад, у Саудівській Аравії чи Катарі.

"Одним із пріоритетів президента (Байдена) і європейських союзників є скорочення залежності Європи від російського газу, повне її припинення та практичний план дій, аби досягти цієї мети", - заявив радник американського президента з безпекових питань Джейк Салліван.

Зі свого боку керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пояснила, що ЄС "намагається заручитися зобов'язаннями щодо додаткових поставок (енергоносіїв) на наступні дві зими".

Ціну енергетичного питання підігріла і заява російського президента Путіна про те, що платежі за свій газ від "недружніх країн", які запровадили санкції, Росія прийматиме у рублях. Він доручив уряду за тиждень розробити проєкт відповідного рішення.

Одразу після цього ціни на газ у Європі, що й до того перевищували 1000 доларів за тисячу кубів, зросли ще на 10%.

І хоча канцлер Німеччини Олаф Шольц вже зауважив, що оплата в рублях суперечить контрактам, на думку оглядачів, зокрема, і в Україні, це може відрити "економічний фронт" у війні з Росією, стороною якого стане вже й Європа.

Ціна допомоги

Більш очевидною наразі є ціна перебування у Європі мільйонів українців, які були змушені тікати від російської агресії.

На те, щоб допомогти країнам ЄС прийняти біженців з України, Єврокомісія готується виділити 3,4 млрд євро за програмою REACT-EU.

Ці гроші підуть на фінансування житла, медичну допомогу, освіту, зайнятість та догляд за дітьми.

Кошти розподілятимуться у першу чергу на країни, які взяли на себе найважчий удар.

"З огляду на невідкладність і серйозність кризи, спричиненої вторгненням Росії в Україну, ЄС шукає нові способи негайного надання ліквідності найбільш постраждалим державам-членам. 3,4 млрд євро будуть надані державам-членам якнайшвидше, щоб вони могли надати негайну підтримку нужденним", - заявив комісар ЄС з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт.

Для прикордонних з Україною країн-членів ЄС - Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії, а також країн-членів, які прийняли найбільшу кількість людей з України пропорційно до власного населення (понад 1% у період з 24 лютого 2022 року до 23 березня 2022 року) - Австрії, Болгарії, Чехії та Естонії, - Єврокомісія збільшить ліміт фінансової допомоги за програмою із звичайних 15% до 45%.

Очікується, що незабаром цю пропозицію мають схвалити Європарламент і Рада ЄС.

Для ефективного управління величезною кількістю гуманітарної допомоги українцям, за підтримки Координаційного центру реагування на надзвичайні ситуації Єврокомісії, створено два логістичні хаби - у Польщі та Румунії. Саме там акумулюватимуть допомогу, яку країни-члени ЄС, благодійні організації та волонтери збирають для допомоги.

Нині усі 27 країн ЄС, а також Норвегія і Туреччина надають допомогу Україні через механізм цивільного захисту ЄС.

Допомога включає понад 80 мільйонів найменувань, таких як аптечки, обладнання для укриття, протипожежне обладнання, водяні насоси, електрогенератори та паливо.

Це найбільше в історії ЄС залучення відповідного механізму.

"Європа стикнулася з найбільшою гуманітарною катастрофою з часів Другої світової. У ці темні години ми також бачимо щедрість європейських держав, які об'єднуються у підтримці народу України, - заявив комісар ЄС з управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич. - Євросоюз працює 24/7, координуючи термінові поставки через механізм цивільного захисту, і значна частина спрямованої на порятунок людей допомоги уже в Україні".

Ціна допомоги своїй економіці

Єврокомісія також оголосила про тимчасові антикризові заходи, які держави-члени можуть використовувати, аби підтримати підприємства та компанії, що мають збитки через запроваджені проти Росії санкції.

"Санкції, ухвалені ЄС та його міжнародними партнерами, сильно вплинули на російську економіку. Ці санкції також відбиваються і на європейській економіці, це триватиме у найближчі місяці, - заявила заступниця голови Єврокомісії Маргрете Вестагер. - Нам потрібно пом'якшити економічні наслідки цієї війни і підтримати компанії та галузі, що постраждали".

Нові правила дозволять державам ЄС надавати допомогу компаніям, що постраждали або через запровадження санкцій проти Росії, або від російських контрсанкцій.

Передбачається механізм часткової компенсації витрат, пов'язаних зі зростанням цін на газ та електроенергію.

За цим механізмом компанія може претендувати на негайну допомогу до 400 тисяч євро.

Ціна допомоги споживачам

Щоб запобігти зростанню цін, особливо на харчі, ЄС також пропонуватиме підтримку своїм фермерам у тому, що стосується добрив та пального.

"Хоча ЄС не стикається із ризиками продовольчої безпеки, ми все одно будемо змушені вирішувати питання і робити кроки, щоб зміцнити і зробити більш надійними наше сільське господарство та ланцюжки поставок харчів, аби впоратися із майбутніми кризами", - заявив заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Поки що на цей напрямок Єврокомісія виділила пів мільярда євро із антикризового фонду.

У цьому пакеті передбачена підтримка для тих країн, які вирішать знизити ставки ПДВ, аби запобігти зростанню цін на харчі (що неминуче обернеться зменшенням бюджетних доходів).

Ще 330 млн євро Єврокомісія виділила окремо на підтримку харчової безпеки в Україні, "щоб країна могла годувати своїх громадян та підтримувати експортні ринки".

Ціна фінансової стабільності

"На додачу до гуманітарної катастрофи, що розгортається в Україні, війна підірве і рівень життя у цілому регіоні та за його межами", - йдеться у спільній заяві керівників МВФ, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку та Європейського банку з розвитку.

Цей вплив буде дуже серйозним - від зменшення поставок енергоносіїв та харчів до суттєвого зростання цін та поширення бідності. Треба також враховувати масштабні витрати на відновлення України. І все це - коли світ лише виходить із кризи після пандемії".

Керівники провідних світових та європейських фінансових організацій очікують уповільнення економічного росту, зростання і без того високої інфляції, розриву багатьох торговельних ланцюжків, із особливо серйозними наслідками для країн, які прийняли українських біженців.

Кожна із цих інституцій запропонувала свій пакет фінансової допомоги.

ЄБРР виділив 2 млрд євро на програму Підтримка України під час війни. Вона має покрити видатки на вирішення термінових проблем із забезпеченням енергоресурсами, ядерною безпекою, підтримкою комунальних служб - як в Україні, так і в сусідніх країнах.

Європейський інвестиційний банк надає 2 млрд євро допомоги, із яких 668 млн євро - негайна фінансова допомога, яку вже може отримати український уряд. Решта грошей банку спрямовані на інфраструктурні проєкти. Банк також розробляє програми підтримки саме для тих країн, які прийняли українців.

Гроші на покриття невідкладних потреб країн-сусідів України для облаштування біженців виділив і Європейський банк з розвитку. Ця інституція зосередиться на наданні соціальної допомоги біженцям.

МВФ виділив 1,4 млрд доларів за програмою Негайної фінансової допомоги, аби Україна могла впоратися із невідкладними викликами, що постали через війну. Фонд також допомагатиме Молдові та іншим європейським сусідам України.

Світовий банк виділив 925 млрд доларів на підтримку фінансової стабільності, із яких понад третина вже надійшла на потреби українського уряду. Загалом у найближчі місяці Україна має отримати допомоговий пакет у 3 млрд доларів від Світового банку. Банк також розробляє свої програми допомоги для сусідів України.

Тож для Заходу ціна підтримки України вже іде на десятки мільярдів доларів, а попередні озвучені розрахунки фінансових потреб для відновлення України після війни обчислюються сотнями мільярдів.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!