Напад Росії на Україну: відео й фото, які виявилися фейком

Напад Росії на Україну спричинив шквал фейкових відео й фото у соцмережах.

Як з'ясував відділ ВВС Reality Check, деякі з них були зняті під час конфлікту на сході України раніше, в інших країнах світу або під час військових навчань.

Платформи соціальних медіа, такі як твіттер, активно видаляють відео й фото, які після виявилися фейковими після перевірки.

Фантомні літаки

У перші години нападу в соцмережах з'явилися відео винищувачів, які, як стверджувалось, належали російським ВПС і були помічені у небі України.

Один ролик, який згодом видалили, зображував польот винищувача над містом. Підпис стверджував, що ці кадри зняті під час нинішньої атаки в Україні.

Більш детальний аналіз свідчить, що це літак американського виробництва F-16 Fighting Falcon, який ніколи не був на озброєнні ні в Росії, ні в Україні.

Інше відео показує групу винищувачів і бомбардувальників, які літають над містом під звуки повітряної сирени.

Перевірка BBC показала, що ці кадри знято під час підготовки до військового параду в 2020 році. Звук сирени повітряного нальоту накладений на оригінальне аудіо.

В іншому відеоролику стверджується, що російські десантники приземляються під Харковом.

Відео зібрало сотні тисяч переглядів у твіттері, але вперше воно з'явилося у російськомовному інтернеті у 2016 році.

Четвертий ролик, опублікований у твіттері та на ютьюбі, начебто зображує збиття російського літака над Україною.

Журналісти ВВС бачили цей кадр і раніше. Це урядовий лівійський літак, збитий повстанцями над Бенгазі у 2011 році.

На відео можна почути радісні вигуки арабською.

Деякі знімки взагалі не пов'язані з бойовими діями.

Це, наприклад, кадри вибуху у житловому кварталі, начебто зняті у Маріуполі.

Це відео було навіть у твіттер-акаунті колишнього посла України в США Володимира Єльченка.

Однак версія цього відео була завантажена у TikTok ще 29 січня в акаунті, який регулярно постить фото й відео вибухів.

Як свідчить підпис російською мовою до відео, воно зображує наслідки удару блискавки в електростанцію, а не військові дії.

Сумніви викликали й зелені дерева на відео, знятому, як стверджувалося, у лютому в Маріуполі.

Деякі користувачі соцмереж ділилися світлиною, на якій російські військові нібито піднімають прапор над муніципальною будівлею Харкова.

Хоча підпис на цій фотографії правильний, російський прапор дійсно піднімають у Харкові, гугл-пошук зображення свідчить, що воно зроблене у 2014 році.

І зрештою, на відео, опублікованому в китайському твіттері з підписом "Путін Великий напав на Україну", зображено вибух у порту Бейрута в серпні 2020 року, в результаті якого загинуло понад 200 осіб.

Факт чи вигадка

Коли події розвиваються швидко, у соцмережах неминуче з'являється багато фейків.

Користувачі починають швидко ними ділитися, впевнені, що ці зображення та відео справжні.

Однак витративши лише кілька секунд, можна перевірити, чи виглядає те, що вони бачать, правдивим і чи можна довіряти джерелу, яке поширює матеріали. Так ви зможете запобігти розповсюдженню дезінформації.

Більшість новинних організацій докладають значних зусиль, щоби перевірити кадри, перш ніж використовувати їх. Перевірка у кількох надійних джерелах запобігає поширенню фейків.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!