Бій не заради слави. Як китайські блогери пропагують націоналізм і борються з Заходом

На фотографії у профілі Weibo - китайському аналогу Twitter - блогерка Гуянмучан виглядає цілком доброзичливою. На її сторінці є мрійлива фотографія дівчини, яка позує у лісі.

У молодої жінки - 6,4 млн підписників, вона публікує відео та коментарі щодо актуальних тем.

І тон її коментарів явно не відповідає іміджу тендітної дівчини.

Ось деякі тези з її постів: Європейський Союз перебуває "на повідку" в Америки; зростання захворюваності на Covid-19 у Техасі - свідчення громадянської війни, коли "американці вбивають один одного за допомогою біологічної зброї" і такі інше.

Гуянмучан належить до нового покоління блогерів, яких називають "цзи гань у" (自干五). Зростання їхньої популярності в китайських соціальних мережах нерозривно пов'язане з піднесенням китайського націоналізму.

На відміну від відомої армії тролів "вумао", яким платять за поширення державної пропаганди, "цзи гань у" роблять це безкоштовно.

У своїх сповнених жовчі дописах та відео, які потім поширюють десятки тисяч шанувальників, вони часто критикують західні країни та ЗМІ. Повз увагу "цзи гань у" не пройшли й такі теми, як фемінізм, права людини, мультикультуралізм, демократія: їх вважають шкідливою західною пошестю, яка розбещує китайське суспільство.

У центрі уваги часто опиняються ті, кого вважають пропагандистами "сепаратизму" - наприклад, демократичні активісти Тайваню та Гонконгу, а також інтелектуали та експерти.

Поміж мішеней "цзи гань у" опинилася письменниця Фанг Фанг, яка описала початковий етап спалаху коронавірусу в Ухані.

У дописі, що став торік вірусним, "цзи гань у" на ім'я Шангдіжиїн звинуватив її в "завданні сильного удару нам у спину" і створенні "найпотужнішої зброї, яку антикитайські сили використовують, щоб очорнити нас".

Нещодавно провідний медичний експерт Чжан Веньхун став об'єктом уваги "цзи гань у" після того, як припустив, що Китаю варто навчитися жити з Covid-19 - це суперечить офіційній політиці Пекіна.

Кілька блогерів одразу відкопали стару дисертацію та звинуватили його у плагіаті - його університет згодом цю інформацію спростував. Його пропозицію давати дітям молоко на сніданок трактували як знак того, що він відкидає традиційний китайський сніданок - а отже, і цінності.

"Чи не надто багато поклоніння Заходу та підлабузництва перед іноземцями?" - писали "цзи гань у".

Подібні дописи, які щодня з'являються десятками, зазвичай короткі та емоційні, що, як вважають експерти, є однією з причин, через які вони стають вірусними. "Це такий фастфуд-націоналізм, - каже китайський аналітик соціальних мереж Ман'я Кьоце. - Люди хапають, поширюють, а потім забувають".

Вибухонебезпечна суміш

Багато хто вважає зростання патріотичних настроїв у Китаї результатом посилення напруги у відносинах між Китаєм та Заходом, але це лише частина картини.

У світі, який глобалізується, націоналізм зростає в багатьох країнах. Але в Китаї він збігся з активним просуванням лідером Сі Цзіньпіном китайської ідентичності та швидким поширенням соціальних мереж.

"Багато "цзи гань у" - молоді люди, здобули освіту, наповнену патріотизмом і гордістю за Китай. Водночас вона підживлювала історичні спогади про національне приниження, - каже Кьоце. - Таким чином, виникає вибухонебезпечна суміш антиіноземних, прокитайських настроїв з наголосом на китайській культурі і самобутності".

Зростання популярності таких блогерів вражає з огляду на те, що паралельно Китай постійно запроваджує нові суворі правила щодо онлайн-публікацій. Це призводить до жорсткої цензури активістів та простих громадян. Незручні для влади повідомлення регулярно видаляють з таких платформ, як Weibo та WeChat.

Натомість голоси, які просувають офіційну лінію уряду Китаю, ймовірно, мають більшу свободу, кажуть спостерігачі. У деяких випадках їх підтримують і державні ЗМІ, які розповсюджують їхній контент у соціальних мережах або передруковують їхні дописи.

Невідомо, чи мають "цзи гань у" прямі зв'язки з державою, але деяких з них запрошували на державні заходи або ж регіональна влада надавала їм почесні звання.

Гуянмучан, справжнє ім'я якої - Шу Чанг, вперше спричинила фурор у 2014 році своїм дописом під назвою "Ти китаєць", який широко розповсюдили в основних засобах масової інформації.

Після цього вона виступила на заході для блогерів, організованому місцевою владою міста Яньтай, прочитала лекцію, організовану державним інформаційним агентством Youth.cn, і стала одним із кількох блогерів, яких провінція Гуандун назвала своїми "інтернет-послами".

На прохання BBC про коментар вона не відповіла.

Симбіоз

"Цзи гань у" - лише одна складова складної системи.

Значна частина патріотичного дискурсу в китайських соціальних мережах, особливо на Weibo, як і раніше, надходить від державних ЗМІ, які можуть ініціювати дискусії, створюючи і просуваючи єдиний гештег - як це було під час скандалу з виробництвом бавовни в Сіньцзяні, коли низка країн Заходу наклала на Пекін санкції за використання рабської праці уйгурів.

Але існують інші групи інфлюенсерів, які також підживлюють онлайн-обурення, зокрема, цифрові художники, невеликі медіакомпанії, шановані університетські професори і навіть іноземні влогери.

Китайські правила регулювання інтернету спонукають користувачів активно просувати партійну пропаганду, тому багато хто з цих впливових людей просто використовують цю систему, зазначає Харпре Ке, фахівець аналітичного центру Doublethink Lab.

"Можна бути опортуністом. Якщо я хочу стати впливовою персоною в соціальних мережах, саме так я можу здобути популярність у створюваному токсичному націоналістичному середовищі", - каже він.

Попри те, що держава не платить їм безпосередньо, ці інфлюенсери все одно виграють від того, що їх згадують у національних ЗМІ, і використовують цю популярність для створення своїх власних брендів, вважають аналітики.

Зі збільшенням кількості читачів вони можуть заробляти значні суми на рекламі чи завдяки платному контенту.

Професор журналістики та комунікацій доктор Фанг Кеченг вважає, що акаунт у соціальній мережі з більш ніж мільйоном підписників дає можливість заробляти кілька сотень тисяч доларів на рік.

Держава теж не залишається осторонь. Наприклад, надаючи "цзи гань у" трибуну, держава пропонує їм виконувати ідеологічну роботу за неї, щоб ці блогери стали знаменитостями та зразками для наслідування, тобто подальшої пропаганди державної ідеології, каже Харпре Ке.

За словами доктора Фанга, китайські соціальні мережі, такі як Weibo та Wechat, відіграють певну роль, рекомендуючи та просуваючи пости, які заохочують лояльність до Комуністичної партії, і при цьому також можуть отримувати комерційну вигоду.

"Це збільшує залученість та активність користувачів, тому для них це дуже хороша стратегія", - пояснює він.

Інфлюенсери, однак, ходять тонким льодом і іноді заходять у своїй запопадливості занадто далеко.

В останні місяці деякі дописи "цзи гань у", в яких висловлювалися припущення про те, що коронавірус потрапив у світ з американської лабораторії, і дописи з критикою медичного експерта Чжан Веньхуна видалили.

Пристрасне есе, яке закликало до радикальних комуністичних реформ, стало вірусним і навіть потрапило до державних ЗМІ, але потім ненадовго піддалося цензурі після спекотних суперечок у мережі.

"Іноді правила про те, що можна чи не можна говорити, дуже нечіткі, - каже Кьоце. - У момент, коли їх вважатимуть марними чи такими, що суперечать позиції уряду, вони просто зникнуть".

Тим не менш, багато хто готовий грати в гру з такими високими ставками.

Наприкінці вересня Гуянмучан раптово заборонили публікувати новий контент на її сторінці у Weibo на 15 днів, за офіційною версією - "за порушення принципів спільноти".

Вона негайно почала просувати свою альтернативну сторінку, де щодня публікувала критичні дописи.

"Я відкрила цей маленький акаунт про всяк випадок - мало що може статися", - написала вона.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.