На кордоні України і Росії на Донбасі зникає місія ОБСЄ. Чим це загрожує

30 вересня закінчується мандат місії спостерігачів ОБСЄ на кордоні Росії та України на Донбасі у двох пунктах пропуску.

Ідеться про пункти "Гуково" та "Донецьк" між непідконтрольними Україні районами Луганської області та Ростовською областю РФ. Росія відмовилась продовжувати там роботу спостерігачів на початку вересня цього року.

Це ключові пункти пропуску, через які відбувається залізничне сполучення бойовиків з Росією. Вже з 1 жовтня там не буде жодного стороннього спостереження.

Росія назвала надання такого мандата ОБСЄ у 2014 році "жестом доброї волі", яким "не скористалася Україна".

У відповідь на це МЗС і міноборони України заявили, що такі дії Росії слід розцінювати виключно як крок до "подальшої ескалації в зоні україно-російського збройного конфлікту".

ВВС News Україна розбиралася, що означає рішення Росії і чим воно загрожує Україні.

Мінські угоди і "жест доброї волі"

Підписані у 2014 році Мінські угоди передбачають здійснення моніторингу ситуації на кордоні України та Росії.

"Забезпечити постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки в прикордонних районах України та Російської Федерації", - ідеться в Мінській тристоронній угоді, підписаній представниками ОБСЄ, України та Росії, за участі невизнаних ватажків "ДНР" та "ЛНР".

Через сім років після підписання документа Кремль заявив, що зупиняє роботу представників ОБСЄ на своєму кордоні.

"Оскільки за сім років своєї діяльності група не зафіксувала жодного факту перекидання з Росії на Донбас військ, озброєнь, боєприпасів або військової техніки, ці країни прагнули використовувати сам факт присутності ОБСЄ на російській території для підтвердження якихось "зобов'язань" Росії в рамках мінських домовленостей", - сказала речниця МЗС Росії Марія Захарова на початку вересня.

У МЗС Росії заявили, що робота спостерігачів ОБСЄ на пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" "позитивно не впливала на процес врегулювання".

"Безконтрольне завезення зброї в ОРДЛО"

МЗС України одразу ж звинуватило Росію у невиконанні одного із пунктів Мінських угод.

"Розглядаємо таке рішення РФ як свідчення її планів продовжувати і збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях, що може спричинити подальшу ескалацію в зоні російсько-українського збройного конфлікту", - йдеться в заяві МЗС.

Про недотримання мінських угод заявляла і очільниця ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Командувач Збройних сил України Сергій Наєв в інтерв'ю РБК-Україна сказав, що після того, як представники ОБСЄ підуть із україно-російського кордону, постачання зброї сепаратистам може збільшитися.

"Росія забезпечить безпрецедентні можливості безконтрольного завезення матеріально-технічних засобів - військової техніки, озброєння, боєприпасів - для забезпечення тривалого утримання окупаційних військ в ОРДЛО та ведення бойових дій проти угруповань Об'єднаних сил", - заявив він.

Генерал Наєв також не виключив виникнення локальних загострень на лінії бойового зіткнення.

Зброя і боєприпаси

У своїх щоденних звітах місія ОБСЄ неодноразово повідомляла про появу в зоні конфлікту на Донбасі військової техніки, якої немає на озброєнні у Збройних сил України.

Зокрема, нові російські системи залпового вогню 2Б26 вперше зафіксували спостерігачі місії ОБСЄ у грудні 2020 року неподалік від підконтрольного "ДНР" села Тернове.

Наприкінці 2020 року місія ОБСЄ повідомляла про виявлення біля Михайлівки Донецької області, що на кордоні з Росією, сучасного російського комплексу радіоелектронної боротьби Р-330Ж "Житель".

Заяви речниці російського МЗС Марії Захарової про те, що жодного факту переміщення військової техніки через кордон місія ОБСЄ не зафіксувала, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський назвав "заявами від лукавого".

"Росія дуже обмежила спостережні можливості представникам місії ОБСЄ на україно-російському кордоні. Персоналові, який перебуває на пунктах спостереження, заборонено виходити за межі цих пунктів. А залізниця, якою гіпотетично доставляється техніка в "ДНР-ЛНР", розташована через ліс від спостережного пункту", - каже експерт в коментарі ВВС News Україна.

"Окрім того, користуватися відео-, фототехнікою, не кажучи вже про безпілотники, співробітникам місії ОБСЄ Росія також забороняла", - додав Микола Сунгуровський.

Саме в Гуково і Донецьку Ростовської області є залізниця. І тільки на цих двох пунктах були представники ОБСЄ. Тепер уся лінія україно-російського кордону контролюватиметься лише Росією і сепаратистами.

Попри обмежені можливості спостерігачів ОБСЄ на цих пунктах, Микола Сунгуровський наполягає, що і у такому форматі вони заважали Росії.

Він погоджується із твердженнями представників українського уряду, що головною метою скасування мандата ОБСЄ є бажання Росії уникнути будь-якого контролю за пересуванням зброї і боєприпасів на територію сепаратистських "республік".

Аналітик Інституту світової політики Євген Магда наголошує, що Росії взагалі не вигідна присутність місії ОБСЄ у зоні конфлікту, "бо російської техніки там багато".

"А тому не виключено, що Росія надалі намагатиметься обмежувати повноваження моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі", - вважає експерт.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!