Без бойовиків з Донбасу і кримчан. Як російські найманці "ЧВК Вагнера" освоюють Африку

Франція, Німеччина та Естонія заявляють, що готові вивести своїх миротворців з Малі, якщо влада цієї африканської країни запросить до себе російську "ЧВК Вагнера".

("ЧВК Вагнера" - російська неофіційна приватна військова компанія (ПВК), що сформувалася, як вважається, на початку війни на Донбасі і воювала проти української армії, зокрема під Луганськом та у Дебальцевому. - Ред.)

Але найманці з Росії вже в Малі, це фактично підтвердив у суботу міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Співрозмовники BBC у ПВК стверджують, що вони почали працювати в країні ще у серпні, а на полігоні Молькіно в Краснодарському краї йде набір готових вирушити в Африку.

Чому Малі?

Естонські військовослужбовці покинуть Малі, якщо влада цієї країни почне співпрацювати з російською приватною військовою компанією, заявив 22 вересня міністр оборони Естонії Калле Лаанет.

За тиждень до цього аналогічну заяву зробив міністр закордонних справ Франції Жак-Ів Ле Дріан: "Це абсолютно несумісно з нашою військовою присутністю".

Керівник МЗС Росії Сергій Лавров відповів їм в суботу, фактично підтвердивши, що найманці з Росії вже перебувають у Малі.

"Вона [влада Малі] звернулася до приватної військової компанії з Росії через те, що, як я розумію, Франція хоче суттєво скоротити свій військовий контингент, який там був і мав, як усі розуміли, боротися з терористами", - сказав міністр під час виступу на сесії Генасамблеї ООН.

Міжнародний миротворчий контингент перебуває в Малі вісім років - з того часу, як у 2013 році затвердили багатопрофільну комплексну місію ООН зі стабілізації в Малі (МІНУСМА). Згідно з даними на лютий 2021 року, за ці роки там загинули 235 миротворців, понад 380 військовослужбовців і цивільних працівників ООН отримали поранення.

Міжнародне втручання у справи Малі знадобилося після повалення у сусідній Лівії Муамара Каддафі.

Багато бійців його армії кинулися в сусідню країну, де приєдналися до боротьби малійських туарегів за незалежність. В результаті уряд Малі практично втратив контроль над північними районами країни - і саме туди ввели миротворців.

У липні цього року президент Франції Еммануель Макрон анонсував закриття до кінця року частини військових баз в містах Кідаль, Тесалії і Томбукту.

Зайняти місце французів у цій африканській країні поспішили російські найманці з "ЧВК Вагнера".

"У Малі вже зараз заходимо", - розповів BBC один з бійців у кінці серпня, повернувшись з чергового африканського відрядження.

Два держперевороти за рік

Появі російських найманців сприяє нестабільна політична ситуація в країні, де за останній рік сталися два військові перевороти.

Рішення про введення міжнародного контингенту ухвалювали при президенті Ібрагімові Кейта, який правив у 2013-2020 роках.

18 серпня 2020 року в результаті військового перевороту його скинули, тимчасовим президентом став колишній міністр оборони Ба Ндау.

Правив Ндау недовго - 24 травня 2021 року новий військовий переворот позбавив його влади, а тимчасовим президентом став 38-річний полковник Ассімі Гоїта.

Саме після травневого перевороту французька влада оголосила про згортання військової допомоги Малі і початок поступового виведення свого військового контингенту.

Втративши одних військових союзників, полковник Гоїта почав шукати нових - і знайшов їх у Росії.

22 вересня, коли Малі відзначає день незалежності, у столиці країни Бамако організували демонстрацію, учасники якої вимагали якнайшвидшого виведення французьких військ - і введення російських.

Видання Jeune Afrique 20 вересня повідомляло, що сума контракту, за яким заплановане "розміщення найманців разом з малійською армією, а також захист високопоставлених осіб", оцінюється приблизно в 9,1 млн євро.

Інтерес Москви до ситуації в Малі підтверджує і сама Москва.

Минулого тижня МЗС Росії повідомило, що на зустрічі Лаврова і глави європейської дипломатії Жозепа Борреля на полях 76-й сесії Генасамблеї ООН обговорювалася ситуація не тільки в Афганістані й Україні, але і в цій африканській країні.

22 вересня ситуацію в Лівії, ЦАР і Малі там же в Нью-Йорку обговорював заступник міністра закордонних справ Сергій Вершинін з заступником генерального секретаря ООН з операцій на користь миру Жан-П'єром Лакруа.

А 25 серпня в Москву прилітав міністр оборони Малі Садіо Камара - формально його поїздку пояснили участю у військово-технічному форумі "Армія-2021".

Без "уродженців УРСР" та Грузії

Одночасно з активізацією дипломатичної роботи в краснодарському Молькіно почався набір найманців у ПВК. Про це BBC повідомили двоє "вагнерівців".

Відповідні оголошення стали з'являтися у пов'язаних з ПВК пабліках в соцмережі "ВКонтакте".

Набір йде серед дуже різних фахівців. У ПВК потрібні: перекладачі з французької, санітарні інструктори, хірурги, терапевти, лікарі загального спрямування, інженери, кухарі, водії.

Затребувані і всі військові спеціальності - особливо сапери, мінери, оператори і механіки безпілотних літальних апаратів.

У ПВК приймають чоловіків від 23 до 45 років, а підставою для відмови можуть стати податкові заборгованості, судимості за кримінальними статтями, погані зуби або серйозні захворювання.

Не приймають в ПВК громадян Грузії, а також всіх, хто народився на території УРСР (Української Радянської Соціалістичної Республіки, тобто в Україні, включно з анексованим Кримом та непідконтрольними зараз Києву районами Донбасу. - Ред.).

У всіх записах окремо уточнюється, що записатися у "вагнерівці" не зможуть ні уродженці самопроголошених "ДНР" і "ЛНР", ні жителі анексованого Росією Криму, що викликає певне обурення у багатьох учасників бойових дій на сході України.

Перші повідомлення про набір найманців в Африку стали з'являтися якраз у день візиту малійського міністра оборони в Москву.

"Якщо ви чекали на великий набір з поблажками, то це він і є!" - йшлося в них.

Мінімальна зарплата у ПВК починається від 150 тисяч рублів на місяць (близько 50 тис. грн. - Ред.), але у 90% випадків вона буває значно вищою.

Починаючи з кінця серпня про ситуацію в Малі почали писати ЗМІ, які пов'язують з відомим петербурзьким бізнесменом Євгеном Пригожиним.

Численні журналістські розслідування називали його творцем "ЧВК Вагнера". Сам він категорично заперечує зв'язок з найманцями й ініціював судові позови після публікацій, де йшлося про ймовірні стосунки з "вагнерівцамі".

Ідею втручання Росії в малійську кризу розвиває і телеканал "Царгород", що належить бізнесменові Костянтину Малофєєву.

"У Малі на мітингах можна побачити навіть прапори Росії. Народ вимагає, щоб нове керівництво скоріше звернулося до нашої країни, - говорив 23 вересня в ефірі каналу політолог Олександр Дугін.

"У багатополярному світі у Росії з'являється шанс прийти в Африку з абсолютно новою місією. Росія не має колоніальної історії в Африці. І традиційні зв'язки з африканськими країнами та антиколоніальними рухами у Москви мають довгу і в цілому позитивну історію. Саме час Росії прийти в Малі. З повагою до її давньої історії, культури, ідентичності. Без найменшого натяку на зверхність або жадібні наміри", - додавав Дугін.

Малі - не єдина нова африканська країна, де найближчим часом можуть з'явитися найманці з Росії. Після Лівії, Судану і ЦАР, де вони вже є давно.

На початку вересня, як стало відомо BBC, політологи, які працюють з Пригожиним, мали підготувати кілька аналітичних записок з аналізом ситуації в сусідній з Малі Гвінеї.

У цій африканській країні 5 вересня також стався військовий переворот. Президент Альфа Конде опинився під вартою, а до влади прийшов полковник Мамаду Думбуя.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!