Філософія лежання. Чому молоді китайці все менше хочуть працювати
Автор фото, Sina Weibo
У китайської молоді набирає популярності культура "тан пінг", або "лежання" - пасивного способу життя без стресу та кар'єризму.
Тренд, що зародився з інтернет-маніфесту, став основою цілої філософії, яку критикують партійні ЗМІ.
"Тан пінг" (можна перекласти як "лягти та відключитись") - це порятунок від тиску суспільства, який нещадно штовхає молодь шукати роботу, тяжко працювати та обов'язково будувати кар'єру, працюючи позаурочно, щоб отримати підвищення.
У Китаї скорочується ринок робочої сили, й молоді часто доводиться працювати наднормово.
Термін "тан пінг", як вважають, зародився у соцмережі Tieba. Його вжив автор допису, котрий заявив, що останні два роки не працює і не бачить у цьому проблеми. Він не прагне успіху у загальноприйнятому розумінні, а натомість вирішив просто "прилягти".
"Оскільки в нашій країні ніколи не було ідеології, що звеличує суб'єктивність людини, я створю її сам. Прилягти - це моя мудрість. Тільки лежачи людина може стати мірилом усіх речей," - цитує допис новинний сайт Sixthtone.
Допис став популярним, а вираз почали вживати на інших платформах - Weibo (на кшталт Twitter) та Douban. В групі "Тан пінг" на цій платформі було 6 тис. підписників. Втім, зараз і допис, і група видалені, а у Weibo не можна шукати гештег #TangPing.
Можливо, це пов'язано з критикою філософії "тан пінг" у державних ЗМІ.
"Хай там що, а молодь повинна мати впевненість в майбутньому, - йдеться у коментарі у гуанчжоуській газеті Nanfang Daily. - Населення Китаю - найчисельніше у світі, з величезними трудовими ресурсами та величезною перевагою на ринку ... Єдиний шлях до щастя - шлях через працю".
"Спільнота лежнів, звичайно, не може бути корисною для економічного та соціального розвитку країни", - пише автор пекінської газети Guangming Daily, пов'язаної з Комуністичною партією.
Керрі Аллен, аналітик китайських ЗМІ:
Таке траплялося й раніше. У 2016 році популярним мемом стало фото китайського актора з ситкому 90-х, який розвалився на дивані. За рік молодим китайцям полюбився персонаж японського мультфільму на ім'я Гутедама - "Депресивне яйце".
Тоді портал Sixthtone говорив про підйом "культури сан" або "культури судного дня", яка "підриває трудову етику молоді, б'є по її мотивації та породжує апатію".
А зовсім недавно росіянин Владислав Іванов (Лелуш) несподівано для себе прославився у Китаї, ставши прикладом для наслідування у молодих китайців, які втомилися від вічних перегонів й не проти полінуватися.
Такі тенденції з'являються у світлі наростального тиску на молодих китайців. Це покоління виросло при політиці "одна родина - одна дитина", і від них очікують, що вони працюватимуть більше, ніж батьки.
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису
Сьогоднішнє покоління молодих китайців також стикається з тиском, тому що вони мають доводити свою соціальну відповідальність в умовах системи "соціального кредиту". До того ж їх постійно закликають демонструвати патріотизм, бойкотуючи закордонні компанії та бренди.
