"Це не ми почали": Польща знову вийшла на вулиці через заборону абортів

Нова хвиля протестів охопила Польщу після офіційного оприлюднення рішення про фактичну заборону абортів у цій країні.

Поки активісти планують нові, ще масштабніші акції, політики з табору влади обговорюють, як саме варто реагувати на прогнозоване наростання протестів.

Затримка з оприлюдненням

Конституційний суд Польщі ухвалив рішення про практично повну заборону абортів ще в жовтні минулого року. Це відразу викликало серію найчисленніших вуличних акцій в країні з часів падіння комунізму в 1989 році.

Суд визнав неконституційним положення, що дозволяло жінці перервати вагітність у разі виявлення в плода важкого та незворотного дефекту або невиліковної хвороби, яка загрожує його життю. У 2019-му близько 98% з близько 1100 абортів зробили в Польщі з цієї причини.

Однак нововведення поки не діяли, оскільки рішення Конституційного суду не було опубліковане.

Офіційно причини затримки з публікацією не називали. Польські ЗМІ повідомляли, що її безпосередньо санкціонувала польська влада, для якої масштаб протестів на вулицях польських міст став сюрпризом.

За цей час політики встигли обговорити кілька варіантів "пом'якшення" вже ухваленого рішення суду - зокрема, президент Анджей Дуда запропонував дозволити аборти у випадках, коли дефекти плоду вочевидь загрожують його життю.

Таке формулювання зробило б незаконним переривання вагітності при виявленні у плода незворотних дефектів, наприклад, синдрому Дауна: на такі випадки припадала більша частина зроблених у Польщі абортів.

Ще одним можливим виходом з ситуації називали організацію референдуму про допустимість абортів у Польщі.

Втім, жодного з цих задумів реалізувати не вдалося - не в останню чергу через те, що прихильники заборони абортів весь цей час активно критикували уряд за затримку з публікацією рішення суду і погрожували поскаржитись в прокуратуру.

І ось у другій половині дня 27 січня текст суперечливого рішення з'явився на сайті конституційного суду, а в уряді Польщі заявили, що офіційно його оприлюднять до кінця дня.

Втім, не чекаючи цього, активісти вийшли на спонтанні протести в чотирьох десятках польських міст. Найчисленніший з них відбувся у Варшаві, де на вулиці вийшли кілька тисяч людей.

Багато з них принесли з собою нашвидкуруч намальовані плакати, що у лайливій формі закликали владу забиратись геть. Інші плакати свідчили про небажання їхніх власниць народжувати дітей у такій країні, як нинішня Польща.

Про зіткнення активістів з поліцією не повідомляли, проте Загальнопольський страйк жінок (ЗСЖ) - неформальна організація, що координує акції по всій країні, - заявила, що вже найближчими днями масштаб протестів неминуче зростатиме.

"Ми закликаємо всіх вийти на вулицю. І цього разу йти так, щоб залишати сліди. Покажіть свій гнів так, як вважаєте за потрібне. Це не ми почали", - звернулася до потенційних учасників протестів одна з лідерок ОСЖ Марта Лемпарт.

"Блокада Варшави"

Рішення конституційного суду, як і обіцяла влада, офіційно оприлюднили в середу, незадовго до опівночі за варшавським часом.

Четвер, 28 січня, став де-факто першим днем фактичної заборони переривання вагітності в Польщі. І ввечері цього ж дня у низці польських міст знову відбулися акції протесту. Найбільшою стала "блокада Варшави", до якої, за повідомленням каналу TVN24, долучились близько двох тисяч людей.

Недалеко від будівлі конституційного суду активісти розлили на асфальті червону фарбу і розклали у ній м'які іграшки. Пізніше група активістів спробувала прорватися на подвір'я конституційного суду, однак усіх їх відразу ж затримали.

Феміністська група Szpila повідомила, що загалом під час акцій в четвер варшавська поліція затримала 13 людей - втім, ще до ранку вісім з них відпустили.

За повідомленнями ЗМІ, за ґратами залишається "Бабця Кася" - 64-літня вчителька англійської на пенсії Катажина Августинек, яка завдяки своєму віку та активній життєвій позиції стала одним із символів нинішніх протестів. Момент її затримання зафільмував депутат Сейму від опозиційної "Громадянської коаліції" Петро Борис.

Активісти в низці польських міст збираються вийти на вулиці ввечері в п'ятницю.

Організатори акцій вирішили утриматися від демонстрацій у вихідні: у ці дні відбудеться завершення "Великого оркестру святкової допомоги", щорічної масштабної благодійної акції, яка збирає кошти на закупівлю медичного обладнання для дитячих лікарень. Але вже наступного тижня вони обіцяють нову хвилю протестів.

Що далі?

У таборі польської влади були готові до активізації протестів, пише Gazeta wyborcza, посилаючись на слова неназваного варшавського високопосадовця.

Однозначної відповіді на запитання, як реагувати на ситуацію, що склалася, у польської влади, здається, немає.

З одного боку, один з головних лобістів заборони абортів, депутат Сейму Бартломей Врублевський виступає за ухвалення закону, який нібито зведе до мінімуму негативні наслідки рішення конституційного суду для влади.

Він передбачатиме створення при польських пологових будинках окремих палат для мам з тяжко хворими новонародженими, а також відкриття перинатальних хоспісів у кожному воєводстві Польщі.

Крім того, цей закон має запровадити інструмент фінансової допомоги для родин, які виховують дітей-інвалідів.

З іншого боку, низка польських правознавців, слова яких наводить Gazeta prawna, стверджують, що ще одним варіантом виходу з кризи може стати ухвалення парламентом змін до законів, які б повернули ситуацію з абортами до попереднього стану або близького до нього.

Ба більше, кажуть вони, схоже, що конституційний суд у своєму рішенні свідомо чи несвідомо залишив парламентарям таку лазівку.

Річ у тім, що судді визнали неконституційним положення про допустимість абортів через дефекти плоду, але не визнали неконституційною статтю закону про те, що дозволяє аборти через наявність у плоду дефектів до моменту набуття плодом життєздатності поза тілом вагітної жінки.

А це означає, що теоретично Сейм хоч завтра може ініціювати роботу над законом, який міг би охолодити протистояння у суспільстві, заявила в інтерв'ю TVN24 професорка права Варшавського університету Моніка Платек.

Зрештою, президентський законопроєкт, який міг би дозволити аборти в разі "летальних дефектів" плоду, формально зареєстрований в Сеймі, проте його досі не розглянули парламентські комітети.

Ймовірно, обережно прогнозують польські ЗМІ, реакція на протести офіційної Варшави залежатиме не в останню чергу від масштабу цих протестів і динаміки рейтингів партії влади.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!