Результати виборів у США: п’ять причин, чому Байден переміг

Після майже 50 років на державній службі та тривалих президентських амбіцій Джо Байден став господарем Білого дому.

Такої кампанії ніхто не міг передбачити. Вона відбувалась посеред пандемії та безпрецедентних соціальних заворушень. Він балотувався проти чинного президента, який кидає виклик традиціям та прецедентам.

Але під час третьої у житті спроби стати президентом Байдену та його команді вдалося подолати політичні перешкоди і здобути перемогу.

Ось п'ять причин, чому син продавця автомобілів із Делавера нарешті здобув пост президента.

1. Ковід, Ковід, Ковід

Мабуть, головна причина, чому Байден здобув президентську посаду, насправді абсолютно від нього не залежала.

Пандемія коронавірусу, яка забрала понад 230 000 життів, змінила життя та політику Америки в 2020 році. І в останні дні виборчої кампанії здається, це визнав і сам Дональд Трамп.

"Разом із фейковими новинами, скрізь ковід, ковід, ковід, ковід", - заявив президент на мітингу минулого тижня у Вісконсині, де останніми днями стрімко зросла кількість нових випадків.

Втім, фокус ЗМІ на коронавірусі був скоріше відображенням, а не рушієм занепокоєння громадськості з приводу пандемії, що знайшло відгук у несприятливих результатах опитувань щодо того, як президент упорався з кризою.

Опитування, проведене Pew Research минулого місяця, показало, що Байден мав 17-відсоткову перевагу над Трампом, коли йдеться про їхню реакцію на спалах коронавірусу.

Пандемія та подальший економічний спад підірвали улюблені передвиборчі заяви Трампа про зростання та процвітання. Вони також проявили стурбованість багатьох американців щодо його президентства - через брак уваги, схильність ставити під сумнів науку, хаотичність у вирішенні проблем тощо.

Пандемія була головною причиною падіння рейтингів схвалення Трампа, які, за даними Gallup, влітку опустилися до 38% - і саме цим скористався у своїй кампанії Байден.

2. Стримана кампанія

Протягом своєї політичної кар'єри Байден заробив репутацію людини, яка створює собі проблеми власними словами. Його схильність до невдалих заяв зірвала його першу президентську кампанію у 1987 році та не лишила йому багато шансів, коли він знову балотувався у 2007 році.

Під час своєї третьої спроби заволодіти Овальним кабінетом Байден також припустився кількох словесних помилок, але вони були несуттєвими і у підсумку принесли йому лише короткострокові проблеми.

Звичайно, частково це пояснюється тим, що цього разу основним джерелом гучних контроверсійних заяв був чинний президент. Іншим фактором стало те, що увага нації була прикута до важливіших тем - пандемії коронавірусу, протестів після смерті Джорджа Флойда та економічних проблем.

Але є у цьому і заслуга узгодженої стратегії кампанії Байдена щодо обмеження публічності кандидата, дотримання розміреного темпу кампанії та мінімізації шансів того, щоб втома або необережність могли створити проблеми.

Можливо, на звичайних виборах, коли більшість американців не турбувалися щодо обмеження власних контактів через вірус, ця стратегія дала б зворотний результат. Можливо, тоді кпини Трампа щодо "хованок Байдена" спрацювали б.

Під час своєї кампанії Байден намагався триматися осторонь і дозволити Трампу бути тим, кого доведе до біди власний язик - і, зрештою, це дало свої результати.

3. Будь-хто, крім Трампа

За тиждень до дня виборів передвиборчий штаб Байдена випустив останні рекламні ролики із закликами, дуже схожими на ті, з якими він розпочинав свою кампанію минулого року.

За його словами, вибори стали "битвою за душу Америки" і шансом для нації залишити позаду розкол і хаос останніх чотирьох років.

За цим гаслом ховався простий розрахунок. Байден зробив ставку на твердження, що Трамп розділяє суспільство і розпалює ворожнечу, а американський народ хоче спокійнішого та послідовнішого керівника.

"Я просто втомився від Трампа як від людини", - сказав Т'єрі Адамс, француз, який 18 років прожив у Флориді і вперше віддав свій голос на президентських виборах у Маямі минулого тижня.

Демократам вдалося зробити ці вибори референдумом щодо Трампа, а не вибором між двома кандидатами.

Переможним гаслом Байдена стало те, що він "не Трамп". Популярний рефрен демократів - що у разі перемоги Байдена американці зможуть тижнями не думати про політику - задумувався як жарт, але містив у собі зерно істини.

4. Політика центризму

Під час кампанії за висунення кандидатом від демократів конкурентами Байдена були представники лівого крила Берні Сандерс та Елізабет Воррен, які мали добре фінансовані та організовані кампанії та збирали натовпи, як на великих рок-концертах.

Попри тиск з боку ліберального флангу, Байден дотримувався центристської стратегії, відмовляючись підтримати універсальну державну систему охорони здоров'я, безкоштовну освіту в коледжі чи податок на багатство. Це дозволило йому максимально залучити поміркованих та незадоволених республіканців під час загальної виборчої кампанії.

Ця стратегія знайшла своє відображення у виборі кандидаткою у віцепрезиденти Камали Гарріс, а не когось із сильнішою підтримкою з лівого крила партії.

Єдине, у чому позиція Байден була близькою до Сандерса та Воррен - питання довкілля та кліматичних змін. Можливо, тому, що переваги залучення молодих виборців, для яких це питання є пріоритетним, вартували ризику відчуження виборців у енергозалежних хитких штатах. Однак це був виняток, який довів правило.

"Не секрет, що в минулому ми критикували плани та обіцянки віцепрезидента Байдена, - заявив у липні співзасновник екологічної активістської групи Sunrise Movement Варшині Пракаш. - Він відповів на багато з цих дорікань: різко збільшив масштаби та терміновість інвестицій, надав детальну інформацію про те, як досягти екологічної справедливості та створити хороші робочі місця і пообіцяв негайні дії".

5. Більше грошей, менше проблем

На початку цього року передвиборча скарбниця Байдена була майже порожньою. Він розпочав свою виборчу кампанію у невигідному положенні у порівнянні з Трампом, який витратив фактично все своє президентство, нагромаджуючи передвиборчий капітал, який досяг мільярда доларів.

Однак, починаючи з квітня, кампанія Байдена почала дуже успішно залучати кошти, і - частково через марнотратство кампанії Трампа - у підсумку він опинився у набагато кращому фінансовому становищі, ніж його опонент.

На початку жовтня кампанія Байдена мала на 144 мільйони доларів більше готівки, ніж кампанія Трампа, що дозволило поховати республіканців у потоці телевізійної реклами майже в кожному ключовому штаті.

Звичайно, гроші - це не все. Чотири роки тому кампанія Клінтон мала значну грошову перевагу над кампанією Трампа. Але в 2020 році, коли особисту передвиборчу агітацію обмежили через коронавірус і американці по всій країні, сидячи вдома, значно більше уваги приділяли ЗМІ, гроші допомогли Байдену донести своє повідомлення виборцям.

Вони дозволили йому розширити виборчу мапу, вкладаючи гроші в агітацію у штатах, які раніше вважалися б безперспективними - наприклад, Техас, Джорджія, Огайо та Айова. Більшість із цих ставок не зіграли, але він змусив Трампа захищатися, змінивши баланс сил у колись консервативній Аризоні, а також отримавши конкурентоспроможні позиції у Джорджії.

Гроші роблять кампанію більш варіативною та ініціативною - і Байден вдало використав свою перевагу.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!