"Четвертий тур". Чи програє Зеленський місцеві вибори

В Україні стартувала виборча кампанія - третя за останні півтора року. 25 жовтня мають відбутися місцеві вибори, які дозволяють не лише оновити міські та районні ради, але й стануть своєрідним референдумом про довіру до нинішньої влади та партії президента Володимира Зеленського "Слуга народу".

Українці обиратимуть 22 обласні ради з 24-х (без Донецької та Луганської), 119 районних рад, а також ради майже півтори тисячі об'єднаних територіальних громад - базових адміністративних одиниць України.

Ці вибори стануть першими після першого етапу реформи децентралізації в Україні. В рамках цієї реформи Київ передав органам місцевого самоврядування багато повноважень і ресурсів.

З 2014 по 2019 рік сумарний обсяг місцевих бюджетів зріс у чотири рази, звітує український уряд.

Витрати на державну програму регіонального розвитку за цей же період зросли у 40 разів. У 2018 році територіальні громади отримали у власність майже 1,5 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення, які раніше належали державі.

Тому вага і значущість крісла мера чи депутата місцевої ради після цих виборів буде дуже високою.

Іспит для "Слуги народу"

Ці місцеві вибори важливі не лише тим, що новообрані депутати розпоряджатимуться значно більшими грошима і матимуть більше повноважень, ніж їхні попередники.

Цю кампанію часто називають "четвертим туром президентських виборів".

Перші два - навесні минулого року - стали тріумфом найпопулярнішого коміка країни Володимира Зеленського, який в результаті опинився в кріслі голови держави.

"Третій тур" - це дострокові парламентські вибори влітку минулого року, на яких на хвилі успіху Зеленського сенсаційно перемогла його партія "Слуга народу".

Місцеві вибори стануть іспитом для команди Володимира Зеленського: вони покажуть, чи вдалося їй зберегти величезний кредит довіри, отриманий минулого року.

Судячи з результатів останніх соцопитувань, "Слузі народу" є про що турбуватися. Її рейтинг, який в грудні минулого року становив безпрецедентні для України 47,8%, наразі коливається в районі 30%.

Коронавірусна проблема

І причина тут не лише в закономірному розчаруванні виборців у "нових обличчях", які не принесли їм миттєвого підвищення добробуту, і не в серії скандалів, у які потрапили "слуги" в парламенті і за його межами.

Опитування показують, що українці вважають, що "старі обличчя", такі, наприклад, як мери великих міст, ефективніше борються з пандемією коронавірусу, ніж "свіжа кров" в особі центральної влади.

"Зелений" Київ запроваджував непопулярний карантин, який відібрав у людей гроші й роботу. Мери Черкас, Тернополя, Івано-Франківська - активно чинили опір спробам "центру" "закрити" їхні міста, відмовлялися зупиняти громадський транспорт і взагалі говорили, що захищають інтереси простих людей.

То чи варто дивуватися тому, що в більшості великих міст України найбільші шанси на перемогу мають нині чинні мери?

А в Києві, де минулого року на парламентських виборах висуванці "Слуги народу" отримали всі 13 мандатів у мажоритарних округах, сьогодні рейтинг партії влади становить трохи більш як 10%. Це майже в три рази менше, ніж у партії Віталія Кличка УДАР.

Взагалі, одним із феноменів цих виборів можуть стати дуже гарні результати іменних проєктів популярних мерів у їхніх рідних містах.

Крім уже згаданого УДАРу Кличка, мова йде, наприклад, про партію "Блок Кернеса - Успішний Харків" харківського мера Геннадія Кернеса, партії "Довіряй справам" одеського міського голови Геннадія Труханова або "Рідний дім" чернігівського міського голови Владислава Атрошенка. Активність цих партій зазвичай обмежується одним окремо взятим містом.

Інші мери об'єднуються в "групові" проєкти - своєрідні "партії мерів". Найбільші з них - партія "Пропозиція", до якої увійшли мери Дніпра, Житомира або Миколаєва, і яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським, партія "За майбутнє", яку підтримали мери Рівного, Черкас та Кременчука.

"Страшилка", яку можна почути в київських навколополітичних колах, - що в останній момент під загрозою гучної поразки влада просто скасує вибори, пояснивши цей крок поганою епідемічною ситуацією в країні. Про таку загрозу, наприклад, в інтерв'ю ВВС минулого тижня заявив бізнесмен і телеведучий Андрій Пальчевський, який, за даними Центру Разумкова, займає друге місце за популярністю серед претендентів на крісло мера Києва.

Представники влади стверджують, що поки що таку можливість не розглядають. Однак у серпні головний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив: якщо більш як половина території країни опиниться у "червоній" карантинній зоні, "це буде підставою для того, щоб серйозно задуматись про доцільність проведення масових заходів, і виборів зокрема".

Вибори не скрізь

Верховна Рада, призначаючи місцеві вибори, заявила: вибори на Донбасі та в Криму відбудуться лише після "припинення тимчасової окупації і збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення всіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих РФ, російських окупаційних військ та їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України над державним кордоном України".

Таке формулювання постанови про призначення місцевих виборів обговорювали на мінських переговорах щодо врегулювання конфлікту на сході України.

Представник Росії у контактній групі Борис Гризлов заявив, що виставлені Верховною Радою умови щодо проведення місцевих виборів на Донбасі "прямо суперечать мінським угодам".

Від Ради навіть вимагали змінити цей пункт постанови, заявив український повноважний представник у контактній групі Леонід Кравчук.

Він навіть направив до Ради лист з проханням ще раз розглянути текст цього документа. Але поки що українські парламентарії не взялись за це питання, а шансів на те, що в умовах передвиборчої кампанії Рада ухвалить зміни, яких вимагає Москва, відверто кажучи, обмаль.

Нова система

Сільських голів і мерів малих міст обиратимуть в один тур, тобто переможе кандидат, який одержав більше голосів, ніж його конкуренти. У містах, де проживає понад 75 тисяч виборців, вибори мерів відбуватимуться у два тури.

Місцевих депутатів у селах і маленьких містечках обиратимуть за мажоритарною системою. А ось в місцевих радах, які обиратимуть понад 10 тисяч виборців, діятиме нова виборча система і спеціально розроблений під неї бюлетень.

Виборець зможе проголосувати не лише за партію, а й за конкретного кандидата від неї.

Тобто кандидати в депутати конкуруватимуть за місце у міських, районних і обласних радах не лише з висуванцями від інших партій, але й з колегами від власної політичної сили.

Противників цього нововведення вистачало і в лавах "Слуги народу", однак повсюдне запровадження відкритих виборчих списків було передвиборчою обіцянкою тоді ще кандидата у президенти Володимира Зеленського, і зараз цю систему протестують на місцевому рівні.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!