Гроші проти цінностей. Чому Євросоюз не карає Угорщину і Польщу за відступ від демократії

Паралельно із суперечками про те, кому скільки грошей потрібно на порятунок економіки від коронавірусу, в Євросоюзі розгорнулася нова битва в ідеологічній війні. Брюссель пропонує позбавляти фінансування ті країни, які, на його думку, відступають від принципів демократії. Влада Угорщини та Польщі, проти яких і спрямована ця пропозиція, у відповідь погрожують заблокувати ухвалення бюджету ЄС.

За останні вісім років Єврокомісія подала до Європейського суду три скарги на Угорщину і чотири - на Польщу. Всі скарги пов'язані з порушенням принципів верховенства права і розподілу влади, а саме зі спробами уряду підпорядкувати собі інші гілки влади.

Європейський суд вже ухвалив рішення щодо більшості з цих скарг - не на користь Будапешта і Варшави.

Минулої неділі на президентських виборах у Польщі переміг висуванець владної партії Анджей Дуда, який під час кампанії здійняв галас, заявивши, що ідеологія ЛГБТ - гірша за комунізм. В очах багатьох європейців це - також порушення засадничих принципів ЄС, а саме, заборони на дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації.

Однак, попри всі кроки і заяви влади Угорщини і Польщі, попри те, що Угорщину найрішучіші критики називають першим авторитарним режимом всередині ЄС (в Польщі ситуація істотно відрізняється від угорської), Євросоюз практично жодним чином не карає ці країни за відступ від прописаних у документах ЄС принципів. Чому?

Більшість експертів і політиків відповідають: немає інструментів. Механізм запровадження санкцій проти окремої країни у Євросоюзі - добровільному альянсі суверенних держав - надто складний, щоб застосовувати його на практиці.

"Перемога Дуди сама по собі не ускладнить відносини Польщі з європейськими інститутами. Однак, продовжуючи контролювати і парламент, і уряд, і президента, команда лідера ПіС Ярослава Качинського точно піде на подальше загострення відносин з Брюсселем. Але Єврокомісія не готова, як мені видається, до запровадження жорстких санкцій. Брюссель не має серйозної зброї проти Польщі", - розповів ВВС Іван Преображенський - політолог, фахівець з Центральної та Східної Європи, який живе в Празі.

Теоретично країну можуть тимчасово позбавити права голосу в центральних органах ЄС. Але процедура, викладена у статті 7 Договору про Європейський Союз (це статут ЄС, його часто називають Лісабонським договором) така, що, на думку багатьох правознавців, можливості реально її застосувати майже немає.

Згідно зі статтею 7, Європейська рада (тобто, саміт голів держав і урядів союзу) за пропозицією третини країн союзу, або Європарламенту, або Єврокомісії має на основі консенсусу встановити факт серйозного і тривалого порушення цінностей певною країною.

Уже на цьому етапі будь-який союзник країни, що провинилася, може самостійно заблокувати процес.

Далі, якщо консенсусу все-таки досягнуть, Європейська рада кваліфікованою більшістю - мінімум 15 з 27 країн, не менше як 65% населення ЄС - може позбавити країну права голосу.

"Процедура за статтею 7 - це, я б сказав, просто гротеск, наскільки вона ускладнена", - говорить польський фахівець з конституційного права, професор Сіднейського університету Войцех Садурський.

Владна партія Польщі "Право і справедливість" (ПіС) і підконтрольне їй громадське телебачення подали проти Садурського, який їх критикує, три позови про наклеп.

Втім, Польща поки далека від тих країн, де результат суду за участю держави або владної партії завжди визначений і відомий: один позов ПіС програла. Ще одну справу відклали на невизначений термін, розгляд третього позову триває.

Однак професора Садурського засмучує відсутність будь-яких санкцій з боку ЄС щодо Польщі.

"Ми всі знаємо, що ЄС - дуже велика й складна інституційна конструкція, яка просто не розрахована на те, щоб швидко і гнучко долати такі складні ситуації. Це просто нова ситуація в історії ЄС - коли серед країн-членів є ті, які доволі радикально відходять від ухвалених за замовчуванням норм /.../ ліберальної демократії", - сказав професор Садурський в інтерв'ю порталу EU Law Live цього тижня.

У Європейській комісії залишається ще варіант подати позов до Європейського суду.

Але "засуджені", як каже фахівець з конституційного права Євросоюзу та Східної Європи Лоран Пеш з британського Університету Мідлсекса, намагаються ухилитися від виконання вироків.

"І Угорщина, і Польща надсилають суперечливі сигнали: в Брюсселі вони запевняють, що виконають приписи Європейського суду, а вдома своїй аудиторії говорять, що знайдуть спосіб зробити те ж саме, але іншим шляхом", - розповів Пеш Російській службі Бі-бі-сі.

З двох останніх постанов Європейського суду про Польщу, за словами Пеша, Варшава одну виконала, другу - ні. Обидві стосувалися нових законів, які, за оцінкою польської опозиції, Єврокомісії та Європейського суду, були спробами владної партії ПіС частково підпорядкувати собі суддівський корпус.

Угорщині ж Європейський суд зовсім недавно, в червні, наказав скасувати закон про "іноземних агентів".

"Але угорська влада, з одного боку, каже, що виконає рішення суду, а з іншого - обіцяє ухвалити новий закон такого ж змісту", - говорить професор Пеш.

Лоран Пеш не погоджується з Єврокомісією і багатьма колегами-юристами, які говорять, що інших інструментів тиску на країн-порушниць Брюссель не має.

"Набір інструментів є. Проблема не в інструментах, а в слюсарі, який ними користується", - говорить професор.

На його думку, Єврокомісія, якби була на те політична воля, могла б частіше подавати позови проти країн-порушниць; вона могла б користуватися і певними фінансовими важелями. Крім того, ніхто не забороняє окремим країнам вживати своїх заходів - як це було у 2000 році з Австрією, коли там до уряду увійшла правопопулістська Партія свободи, і 14 країн Євросоюзу оголосили Відню дипломатичний бойкот.

"Ніхто не заважає, наприклад, Німеччині фактично заморозити дипломатичні відносини з владою Угорщини й Польщі, поки вони не почнуть дотримуватись принципу верховенства права", - говорить Пеш.

Переконливий фінансовий батіг

Європейська комісія запропонувала дати Брюсселю в руки новий інструмент - право зупиняти виплати з бюджету ЄС країнам, які не дотримуються принципу верховенства права.

На саміті Євросоюзу 17-18 липня - першій зустрічі від початку епідемії коронавірусу - одночасно з розподілом сотень мільярдів на боротьбу з економічною кризою і трильйонним семирічним (на 2021-2027 рр) бюджетом ЄС обговорюватимуть і цю пропозицію.

"Механізм, запропонований Єврокомісією, має на меті збільшити можливості Євросоюзу у його протистоянні з норовливими країнами /.../ Це значно більш переконливий інструмент, ніж ті, що є", - пише Марко Фізікаро, дослідник європейського права з італійського Катанійского університету.

Польща й Угорщина - рішуче проти. Конкретні країни у проєкті, звичайно, не називають, але ніхто, включно з владою цих двох країн, не має сумніву, що саме їх Єврокомісія мала на увазі, коли ще 2018 року виступила з цією пропозицією.

"Пропозиція про зв'язок з верховенством права - це спроба Єврокомісії привласнити величезні повноваження, залишивши собі надто велику свободу дій, - заявив у травні в Брюсселі польський міністр у справах ЄС Конрад Шиманський. - Ці пропозиції /.../ можуть використати для політичного тиску".

Голова Європейської ради Шарль Мішель перед самітом дещо пом'якшив пропозиції: якщо Єврокомісія хотіла, щоб саміт ЄС кваліфікованою більшістю відхиляв пропозицію заморозити виплати (тобто, або мовчки погоджувався, або голосував проти), то Шарль Мішель запропонував, щоб лідери країн ЄС тією ж кваліфікованою більшістю затверджували пропозицію Єврокомісії притримувати гроші для неслухняної країни.

Ця казуїстика не допомогла.

Угорський прем'єр Віктор Орбан цього тижня провів через підконтрольний парламент доручення уряду голосувати проти пропозиції Брюсселя.

Як пояснює Лоран Пеш, механізм ухвалюють окремо, і для його затвердження не потрібен консенсус, але Угорщина і Польща погрожують накласти вето на сам бюджет, якщо таке доповнення ухвалять.

Будапешт і Варшава демонструють відчайдушну рішучість дати на саміті 17-18 липня бій, але заблокувати весь бюджет - це значить позбавити грошей всіх, і себе включно, тому Лоран Пеш переконаний, що ця рішучість - лише блеф, мета якого - поторгуватися за розміри асигнувань.

"Хто сказав, що це - цінності?"

Влада Угорщини й Польщі та їхні однодумці в інших країнах ЄС у суперечках про те, чи відповідає їхня політика фундаментальним європейським цінностям, оскаржують початкову позицію їхніх опонентів.

Ці західні ліберали-федералісти, - кажуть вони, - стверджують як щось належне, що "верховенство права" і розподіл влади - це наріжний камінь європейської самобутності, одна з головних цінностей, на яких ґрунтується ЄС.. Але звідки вони це взяли? У всіх європейських країн - різна культура, і це ще треба обговорити, які у нас спільні цінності.

"Повноцінне вирішення проблеми вимагає зміни документів ЄС, що передбачає досягнення консенсусу між країнами союзу. Зрозуміло, однак, що різноманітність ЄС, різні географічні та геополітичні обставини і різний історичний досвід країн-членів не дозволяють застосовувати до них один шаблон у питанні про цінності", - пише, наприклад, консервативний угорський Центр фундаментальних прав, чиї експерти підтримують і обґрунтовують політику Орбана.

Опоненти відповідають: але ви ж вступали 2004 року до Європейського союзу і брали на себе зобов'язання поважати його принципи державності й суспільства.

"Ніхто не забороняє їм вийти з ЄС і організувати якийсь інший союз", - іронізує професор Пеш.

Виходити з ЄС Угорщина й Польща, на відміну від Великої Британії, не хочуть - влада цих країн, як і чимало євроскептиків континентальної Європи, вважають, що єдиний ринок ЄС вигідний для всіх. Але цією економічною єдністю інтеграція Європи і має обмежуватися.

Відчутна вигода від цінностей

Їм, однак, заперечують, що без спільних цінностей не буде й спільного ринку.

Євроскептики всередині і поза Євросоюзом часто описують справу так, ніби головні цінності Європи або Заходу - захист сексуальних меншин.

Анджей Дуда, щойно переобраний на пост президента Польщі, зробив тему ЛГБТ однією з головних у виборчій кампанії - і наробив багато галасу.

Насправді це - другорядне (хоч і принципове, оскільки торкається дискримінації) питання, абсолютно не головна з "цінностей", про які говорять європейські ліберали.

Дуда казав про сексуальну освіту в школах і про те, що не дозволить узаконити право одностатевих пар всиновлювати дітей.

Але таких законів немає поки ніде у Східній Європі, та й в Західній їх ухвалили здебільшого в останні 15 років (в Нідерландах і Швеції - трохи раніше), і зовсім не в цьому полягають претензії Єврокомісії і Європейського суду до Польщі і Угорщини.

Велика частина позовів Єврокомісії проти Польщі та Угорщини стосується спроб обмежити незалежність суддів від політичного керівництва - тобто, порушити принцип верховенства права в частині поділу влади.

Ба більше - як пояснює, наприклад, Марко Фізікаро з італійського Катанійского університету, в єдиній системі європейського права проблеми суддів в одній країні вже не можуть вважатися виключно внутрішньою справою цієї країни.

Судді у всіх країнах ЄС можуть ухвалювати рішення щодо загальноєвропейського законодавства, зокрема з економічних питань, і якщо в якійсь країні судді виявляться залежними від політичного керівництва і їм перестануть довіряти, то це підірве довіру до судової системи ЄС загалом. І водночас запустить процес руйнування єдиного ринку - не може бути єдиним ринок, коли в одній його частині людина може розраховувати на недоторканність своєї власності та чесний суд, а в іншій - ні.

"Якщо застосування законів ЄС не може бути забезпечене суддями конкретної країни, які виступають у ролі суддів децентралізованої загальноєвропейської системи, то під загрозою опиняється принцип верховенства закону вже на рівні Європейського союзу", - пише Фісікаро в дослідженні на тему зв'язку виплат з бюджету ЄС з дотриманням принципу верховенства права.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!