Коронавірус обвалив економіку Китаю. На черзі - решта світу

Китайська поліцейська в респіраторі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, З китайської іскри розгорається світова пожежа
    • Author, Олексій Калмиков
    • Role, ВВС

Коронавірус занурив Китай у глибоку кризу. Друга найбільша економіка світу переживає найсерйозніше у сучасній історії падіння, свідчить попередня оцінка наслідків глобальної пандемії Covid-19. Це може призвести до проблем для всього світу.

Китай першим із провідних світових держав прийняв удар вірусу і пішов на карантин. Він же першим відзвітував у п'ятницю про економічні наслідки.

Вони - безпрецедентні. Економіка країни скоротилась на 6,8% у річному вираженні, тоді як майже пів століття вона зростала темпами до 15% на рік.

Китай не знав такого з часів руйнації та репресій "культурної революції" Мао Цзедуна кінця 1970-х років.

Спад у Китаї позначиться на кожному жителі планети.

Китай зараз - це 17% світової економіки, а не 4%, як минулої епідемії коронавірусу SARS у 2002-2003 роках. Та й масштаби пандемії не порівняти.

Тоді на атипову пневмонію захворіли 8 тисяч людей у 26 країнах, і близько 800 - приблизно кожен десятий - померли.

Зараз тільки померлих вже 150 тисяч, а кількість хворих перевищило 2 млн людей.

Китаю ще пощастило

Падіння в Китаї віщує проблеми багатим розвиненим країнам, а країнам, що розвиваються, взагалі загрожує катастрофа.

Вони дуже залежать від припливу іноземного капіталу, а він під час епідемії біжить від них швидше, ніж у минулу кризу 2008-2009 років.

Всесвітня асоціація фінансистів Institute of International Finance (IFF) підрахувала, що з середини січня, коли почали вимальовуватися масштаби епідемії у Китаї, відплив грошей з ринків, що розвиваються, склав 100 млрд доларів і набагато перевищив виведення капіталу навіть на піку фінансової кризи десятирічної давнини.

І він прискорюється: тільки в березні втратили понад 80 з цих 100 млрд.

Робітник на велосипеді в Уханьскому річковому порту

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Китайські порти спочатку не працювали через карантин, а тепер - через падіння попиту на хворому Заході

Однак Китай - виняток. Капітал звідти не витікає, а навпаки притікає завдяки фінансовій лібералізації, що не пов'язана з вірусом.

Однак, якщо навіть з припливом іноземних коштів економіка Китаю все одно страждає, то що ж буде з країнами, що розвиваються, звідки західні капітали тікають?

Адже виведення західних грошей обіцяє їм девальвацію, падіння рівня життя, збільшення витрат на обслуговування старих боргів та складнощі із залученням нових.

І це в ситуації, коли скарбниця і так порожня, адже видатки зросли через надзвичайні витрати на боротьбу з епідемією, а прибутки скоротилися, оскільки бізнес і населення біднішають, а експортні товари, на зразок сировини або комплектуючих, дешевшають.

Здешевілі нафта і метали Китаю, навпаки, на руку: він - найбільший у світі імпортер природних ресурсів.

Крім того, дані першого кварталу повною мірою враховують другий шок для китайської економіки - зовнішній. Після спаду виробництва й споживання всередині країни "світова фабрика" зіткнулася з падінням попиту на її продукцію у розвинених країнах.

Китай виробляє майже половину комплектуючих для кінцевої продукції розвинених країн. Якщо попит на айфони і автомобілі на Заході скорочується, то постачальники в Китаї банкрутують, а його економіка гальмує.

Однак цей шок позначиться тільки на результатах другого кварталу, за квітень-червень. Про них ми дізнаємося в середині літа.

Вірус для Китаю нині зовсім не на часі. Економіка країни й без нього ослабла: минулого року вона зросла лише на 6,1%, чого з нею не траплялося з кінця минулого століття.

Окрім внутрішніх структурних причин, пов'язаних з переходом до більш зрілої моделі зростання, що ґрунтується більше на споживанні, ніж на виробництві, економічну активність підірвали торговельна війна з США та протести у Гонконзі.

Коронавірус ознаменував початок нової доби.

Цього року китайська економіка зросте на жалюгідні 2,5%, вважають аналітики, яких опитали провідні агентства Reuters і Bloomberg. Навіть 1990 року після кривавого придушення протестів на площі Тяньаньмень у Пекіні китайський ВВП додав майже 4%.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!