McDonalds: імперія, яку створили на чужій ідеї

Багатомільярдну мережу McDonalds побудували, як не дивно, не брати Макдональди. Це зробила людина, яка не мала жодного уявлення, що таке фастфуд.

1954 рік. Сан-Бернардіно, тихе провінційне містечко на схід від Лос-Анджелеса.

Рей Крок торгує блендерами для молочних коктейлів, а брати Моріс (Мак) та Річард Макдональди - серед його найкращих клієнтів.

У них невеличкий ресторанчик, де молочні коктейлі йдуть нарозхват. Одразу видно, що хлопці розуміють, що таке правильно вести бізнес.

Брати цілком задоволені життям і більшого не прагнуть. "Вечорами ми сидимо на ганку і спостерігаємо захід сонця. Тиша та спокій", - каже Мак.

Відкриття нових філій - зайвий клопіт. Відрядження, готелі, контроль менеджерів. Заради чого? Вони й так заробляють більше, ніж можуть витратити.

Але в їхнє тихе життя увірвався Рей Крок - бізнесмен, який розумів бізнес інакше. "У нас були зовсім різні підходи", - згадував Крок згодом.

Саме він переконав братів Макдональдів розширити їхній бізнес. Три десятиліття по тому, вже після смерті Крока, McDonalds мав тисячі ресторанів, які приносили мільярди доларів.

Ця історія доводить, що не всі успішні підприємці - однакові. Вони мають різні таланти і прагнуть різних речей.

"50 речей, які створили сучасну економіку" - радіопередача ВВС, яка розповідає про винаходи, ідеї та інновації, що допомогли створити сучасну економіку.

Але повернімося до Діка й Мака Макдональдів. У приготуванні бургерів цим хлопцям не було рівних.

Як пише Джон Ф. Лав у своїй книзі "McDonald's: за лаштунками золотих арок", разом з місцевим майстром брати розробили новий вид шпателя, новий дозатор для кетчупу й гірчиці та платформу для швидкого складання сендвічів.

Те, що Генрі Форд зробив для автомобілів, брати Макдональди зробили для бургерів і картоплі фрі: вони розбили процес приготування фастфуду на прості елементи.

Тобто зробили так, що готувати їжу можна було швидко, дешево і у великій кількості. Такого козиря не мав ніхто.

Але мислити масштабно брати, здається, не вміли.

Тож, коли на порозі їхнього ресторану з'явилися конкуренти, Дік і Мак лише посміхалися. Вони радо ділилися схемами своїх геніальних дозаторів приправ, рекомендували друга-ремісника. Але ніхто з них не спромігся запатентувати свої ідеї.

Деякі конкуренти не обмежилися схемами виробництва, і брати продавали їм франшизи.

Але довірливі Дік і Мак не очікували, що "учні" не лише "запозичать" їхнє меню, але й спробують забрати ім'я. А коли перший франчайзер сказав, що назве свій новий ресторан McDonalds, подиву Діка не було меж: "Навіщо, чорт забирай?"

І тоді в цій історії з'явився новий герой - людина з іншими навичками і бажаннями.

Рею Кроку було за 50, і він мав цілий "букет" хвороб - від діабета до артрита.

Але гроші його цікавили більше, ніж мальовничі краєвиди. А ще він дуже любив подорожувати.

Пізніше Крок писав: "пошук місць для McDonald's - найбільш творча річ, яку я можу собі уявити".

Тож брати переосмислили рецепт картоплі фрі, а Рей Крок переосмислив концепцію франшизи.

Але сама ідея не була новою. Слово "франшиза" походить від французького "франш", що означає "вільний" або "звільнений".

У минулі століття монархи могли надавати франшизу, тобто виняткове право робити певні речі у певній галузі протягом певного часу. Наприклад, продавати зброю або керувати ринком худоби.

У XIX столітті через договори франшизи продавали швейні машинки Singer.

Сьогодні ж франчайзингові операції є скрізь. Якщо ви зупинились у готелі Hilton або Marriott, орендували автомобіль Hertz або Europcar, закупились у магазині 7-Eleven або Carrefour - ви, найімовірніше, маєте справу з власником франшизи.

Ідея бізнес-франшизи зародилася в 1890-х роках, і належить вона колишній служниці з Канади Марті Матильді Харпер.

Вона побудувала міжнародну мережу салонів краси. Це був бізнес, який кардинально змінив життя багатьох інших дівчат-служниць.

Але саме фастфуд 1950-х років надав франшизі сучасного вигляду. За цією системою працює не лише McDonald's, але й Burger King, Kentucky Fried Chicken та багато інших брендів.

Рей Крок впорядкував ідею франшизи.

Він не просто почав продавати право на свою торговельну марку та бізнес-модель - він змусив партнерів грати за своїми правилами.

McDonald's відкрив корпоративний навчальний центр "Університет гамбургера", де студентам, з-поміж іншого, пояснюють, як правильно вибирати картоплю.

І це ще не все. До ресторанів регулярно навідуються інспектори, щоб перевірити дотримання санітарних норм і рецептуру приготування їжі.

На перший погляд, не зрозуміло, який з цього зиск ресторатору-початківцю.

Невже він не хоче створити власний фірмовий стиль, розробити своє меню?

Заплатити McDonald's 45 тисяч доларів, а потім ще 4% від валового прибутку, щоб його інспектори відстежували, як ви миєте свої туалети? Така собі історія.

Насправді ж більша частина того, за що ви платите, є перевагою бренду. McDonald's контролює не лише вашу роботу, інші франчайзі також не можуть халтурити.

У такий спосіб McDonald's захищає і свою, і вашу репутацію.

В чому ж користь франчайзера? Постає питання - чому б не володіти і не керувати новими філіями самостійно? Багато компаній роблять і те й інше - McDonald's належить близько 15% з понад 36 тисяч ресторанів.

Але й франчайзі приносять компанії чимало, наприклад, готівку. Відкрити ресторан у мережі McDonald's коштує близько мільйона доларів.

Крім того, франчайзі краще розуміють національні особливості ринку, що особливо важливо у незнайомому бізнес-середовищі.

Та й власник, який ризикує своїми грошима, докладатиме більше зусиль для розвитку бізнесу, ніж менеджер на корпоративній зарплатні.

Звісно, обидві сторони наражаються на певні ризики, головний з яких - недобросовісність.

Франчайзер має вірити, що франчайзі буде ретельно працювати, а франчайзі - що франчайзер створюватиме і рекламуватиме нові цікаві продукти.

Але ця схема, схоже, працює. Насамперед тому, що підприємці - як свого часу Рей Крок і брати Макдональди - прагнуть різних речей у бізнесі.

Тім Гарфорд — автор колонки Undercover Economist (Економіст під прикриттям) у газеті Financial Times.

Програму "50 речей, що сформували сучасну економіку" (50 Things That Made the Modern Economy)транслюють на радіо BBC World Service. Ви можете отримати більше інформації про джерела, використані в програмі, й послухати випуски онлайн чи підписатися на подкаст.