"Як я знайшла чоловіка у Tinder"

Особиста і відверта історія українки Лєри Моісеєвої про те, як розваги у додатку для знайомств Tinder можуть завершитися любов'ю і весіллям.

Лєрі Моісеєвій - 33. Вона працювала у громадському секторі в Україні, була однією із засновниць руху ЧЕСНО і простору #MediaHub. Історію своїх попередніх стосунків жінка розповідає коротко: два невдалих романи, а потім - Tinder як спроба розважити себе.

Про спілкування у Tinder Лєра розповідає відверто і з самоіронією: було весело, часом ходила на побачення, але того, що заведено називати "серйозними стосунками", не було. Допоки два роки тому вона не зустріла там свого майбутнього чоловіка - Фабіана Ріка. Йому - 36, він - німець і працює в IT-секторі.

Рік тому вони побралися і зараз живуть у Парижі.

Про пошуки у Tinder, стосунки на відстані і кохання українка розповіла ВВС News Україна.

"Я просто розважалась"

"Перед тим, як ми зустрілися з Фабіаном, я провела у Tinder п'ять місяців. Це були розваги. Я переписувалась з тими, хто здавався мені симпатичними і часом ходила на побачення.

Мене надихнули історії про те, що у Tinder можна знайти кохання. І я подумала: "Чому б ні, я спробую". Хоча великих сподівань на це не покладала. Це додаток не став моєю останньою надією. Коли почала свій пошук, я була позитивно налаштована і розслаблена.

Мені було цікаво спілкуватись передусім із чоловіками з Києва. Таких "метчів" (співпадінь у Tinder - коли два користувачі "вподобали" одне одного) було найбільше. Це був такий собі зріз українських чоловіків зі столиці. Іноземців серед моїх переписок було небагато.

Зустріч, яка не відбулась

Був час, коли я майже не заходила у Tinder. У моїй родині трапилось горе і мені було не до цього. Але за місяць я повернулась. Додаток став для мене способом себе розрадити, тут я могла спілкуватись ні про що.

Серед метчів був один хлопець, з яким ми давно і гарно спілкувались ще до мого зникнення з Tinder. Розмови були легкими, жарти смішними і я була налаштована на зустріч. Аж тут він зник. У Tinder таке трапляється, люди спілкуються, а потім зникають.

Мене це дуже засмутило і тоді я вирішила, що напишу першою всім чоловікам, з якими маю метч. Так, це був дуже емоційний крок. Але серед всіх цих незнайомців виявився і мій майбутній чоловік Фабіан.

У його профілі було вказано "Берлін", а я дуже люблю німецьку культуру, за фахом я перекладач з німецької.

"Привіт! Що ти робиш в Києві?", - написала я йому німецькою.

У той час Фабіан на тиждень приїхав у відрядження до Києва і друг жартома порадив йому порівняти Tinder у Берліні і у нас. В Україні у нього було стільки "метчів", у нього там все блимало! Першими йому написали дуже багато українських жінок. І серед них була і я. Єдине, чим я відрізнялась від інших, було те, що я писала йому німецькою. Мені він відповів, а іншим — ні.

Ми переписувались три дні і він запросив мене на побачення у клуб Closer, що вже характеризувало його з дуже гарного боку. Бо, коли хтось з іноземців писав мені: "Пішли в Арену", на цьому наше спілкування завершувалось.

Але в Closer ми не пішли. У мене був поганий настрій і я не хотіла у такому стані з ним зустрічатися. На ранок у нього вже був літак. Тобто під час його першого візиту до Києва ми так і не зустрілись. Але Фабіан завбачливо перевів наше спілкування з Tinder у месенджер і ми нашу переписку продовжили.

"Друг по переписці"

Спілкування з Фабіаном фактично замінило мені Tinder. Ми переписувалися безупинно і додаток мене вже не цікавив.

Я знайшла собі друга - адекватного, хорошого, який нікуди не зникав. І навіть, спілкуючись лише онлайн і не рідною мовою, я відчувала: це моя людина.

З ним не виникало жодних непорозумінь. В цих повідомленнях все було так, як я хотіла - щиро і по-справжньому, без манірності, ніби ми давні друзі. Через місяць я запросила його приїхати до Києва.

Так почалися наші стосунки на відстані — кожен день починався з повідомлення від Фабіана. Ми переписувалися нон-стоп.

Пізніше ми відвантажили всю нашу переписку, щоб вона нікуди не зникла. З фото і усім тим, що ми одне одному написали, вийшло близько 4 Гб. І , якщо чесно, цей обмін повідомленнями триває і зараз. Він просто пішов зранку на роботу, а ми вже обговорили в переписці купу всього.

"Ми сварились і мирились у переписці"

У наших розмовах ніколи не було якоїсь манірності, чи ігор, коли ти підбираєш потрібні слова, чи фрази. Все було дуже природно. Так, часом я влаштовувала істерики, у месенджері ми сварились і мирились.

Під час онлайн-листування ще до нашої першої зустрічі, у мене був страх, що в житті він виявиться не таким, як у переписці, тому я довго не наважувалась йому дзвонити. Спочатку ми надсилали один одному відеоповідомлення. Пізніше поговорили в реальному часі.

Наші стостунки на відстані тривали досить довго. Ми їздили один до одного в гості, у відпустки, на вихідні. Часто Фабіан приїздив сюди у відрядження, проте не хотів тут жити.

У нас виходило бачитись десь два рази на місяць, більше - було вже некомфортно.

Одного разу я поїхала до нього жити на три тижні. Ми подивились на побутову сторону стосунків і нас все влаштувало - виявилось, що нам комфортно разом.

Попросив руки у мами по WhatsApp

З часом організовувати такі поїздки ставало все складніше. Ми вираховували ці 90 днів на рік, які я могла проводити у Шенгені по безвізу, але вони швидко закінчились.

В один з таких моментів, коли я вже не могла поїхати до нього, Фабіан приїхав до Києва і освідчився. Це був День Незалежності 2018 року. Він замовив у моєї мами-ювеліра обручку, а до цього попросив у неї моєї руки по WhatsApp.

Мама сховала обручку у мене в квартирі, а він її знайшов і на Рибальському мосту, моєму улюбленому місці у Києві, запропонував вийти за нього заміж.

Ми офіційно побралися у листопаді 2018-го, а влітку 2019-го організували велике весілля для всіх рідних і друзів у Києві.

Фабіану запропонували роботу в Парижі і я переїхала до Франції разом з ним. Ще на початку нашого листування він запитав мене, чи я уявляю собі переїзд. Я сказала - так.

Тепер я домогосподарка у Парижі, але активно шукаю собі роботу.

"Бути відкритими"

Я вірю в те, що можна знайти гарні стосунки, якщо ви знаєте, що означають для вас "гарні стосунки". І зустріти їх можна не лише в Tinder. Мій меседж для всіх: потрібно просто знати, що вам потрібно.

Я довго працювала над тим, щоб зрозуміти, яких стосунків я хочу. Дозволила собі не цуратись того, що я хочу сім'ю, собаку, котика, будинок і дітей. Раніше я думала, що це застаріла система, і якщо ти цього хочеш, то ти якийсь несучасний. Але я змінилась. Так, хочеться бути самостійною і класною, але також хочеться мати серйозні стосунки і бути залежною від когось емоційно.

Я вважаю, що у Tinder спілкуватися можна з усіма. Краще піти на побачення, ніж не піти і сказати: "Та ні на фото у нього кривий ніс". В реальному житті все може виявитись зовсім інакшим.

Але головне - самому визначитись, що для тебе є важливим у житті.

Тим, хто перебуває у відчаї і думає, що все, доля більше не подарує класних зустрічей, я хочу сказати, що треба просто бути відкритими і вірити. Все у цьому житті можливо, якщо бути відкритими.

Для нас це дуже радісна історія і я постійно всім розповідаю, що, так, ми з чоловіком познайомились у Tinder.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

...