Зеленський і Трамп у Нью-Йорку: про що говоритимуть

З понеділка, 23 вересня, президент Зеленський має бути у Нью-Йорку для участі у Генасамблеї ООН, що триватиме до 26 вересня. Там же він може зустрітися із Дональдом Трампом.

Попередня очікувана зустріч президентів - у Варшаві - так і не відбулася. В останній момент американський лідер вирішив не їхати до Польщі через наближення до США буревію "Доріан".

Замість зустрічі із Дональдом Трампом пан Зеленський зустрівся із віце-президентом США Майклом Пенсом.

Саме пан Пенс підтвердив можливість зустрічі американського та українського президентів у Нью-Йорку. Він зробив це під час телефонної розмови із Зеленським.

"Віцепрезидент позитивно оцінив адміністрацію президента Зеленського за її сміливі дії щодо боротьби з корупцією шляхом законодавчих реформ та запропонував повну підтримку США цим зусиллям", - йшлося у повідомленні Білого дому.

Водночас, за повідомленням Офісу президента, під час розмови йшлося і про "плідний розвиток українсько-американської співпраці у сфері енергетики", і про нещодавнє "рішення про продовження програми безпекової допомоги Україні".

19 вересня Палата представників Конгресу підтримала виділення Україні 250 мільйонів доларів на військову допомогу. Наступного тижня це рішення має підтвердити Сенат США.

Проте виділення коштів розпочнеться вже з нового фінансового року, який у США стартує 1 жовтня.

Швидкі зміни, не лише в Україні

Про ініціативу президента Трампа скоротити військову допомогу низці країн, зокрема, й Україні, стало відомо невдовзі після візиту до Києва тодішнього радника з питань безпеки Джона Болтона, та запланованої, але не проведеної зустрічі у Варшаві.

Після зустрічі з керівництвом України радник американського президента заявив, що застеріг Київ від шкідливої економічної співпраці з Китаєм, яка може призвести до крадіжки військових технологій.

Напередодні візиту пана Болтона до Києва видання The Wall Street Journal написало, що США хочуть заблокувати придбання китайцями українського стратегічного підприємства "Мотор Січ".

Одразу після візиту Джона Болтона до Києва інше поважне видання Politico написало, що Дональд Трамп доручив своїй команді з національної безпеки переглянути програму фінансової допомоги Україні у галузі безпеки, аби перевірити, чи використовуються гроші в інтересах США.

Йдеться про 250 млн доларів, які Конгрес виділив на безпекову допомогу Україні у 2019 році. Передбачалося, що ці кошти можуть йти на купівлю зброї оборонного характеру, навчання, обладнання та розвідку. Очікувалося, що і наступного року Україна має отримати таку ж суму.

Як зазначало видання, довгий час саме допомога США Україні у військовій сфері вважалася тестом, наскільки рішуче Вашингтон налаштований відповідати на витівки Москви. І саме тому, пише Politico, конгресмени, як від демократів, так і від республіканців, висловили занепокоєння можливістю перегляду допомоги Україні.

Наприкінці 2017 року адміністрація Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів "Джевелін".

Оглядачі, коментуючи це рішення, наголошували, що саме адміністрація Трампа наважилася на крок, на який так і не пішов Барак Обама.

Проте пізніше стало відомо, що президент США планує скоротити допомогу не лише Україні, і що це є частиною історії пошуку коштів на фінансування будівництва стіни на кордоні із Мексикою, що було однією із головних обіцянок пана Трампа під час виборів.

Згодом під тиском з боку конгресменів та розслідування, яке з'ясовує, чи не використовував Трамп та його адвокат Рудольф Джуліані програми закордонної допомоги США як інструмент для власного політичного зиску, стало відомо, що допомогу Україні не заморожуватимуть.

Невдовзі після цього стало відомо, що президент Трамп вирішив звільнити свого безпекового радника Джона Болтона.

Він замінив його на Роберта О'Браєна, який раніше був спецпредставником президента у Державному департаменті.

Ще за кілька днів Трампу довелось відповідати на запитання, про що він говорив телефоном із новим українським президентом Зеленським.

Провідні американські ЗМІ пишуть про те, що під час цієї розмови Трамп міг тиснути на Зеленського, аби в Україні було відновлено розслідування щодо газової компанії Burisma, до Наглядової Ради якої певний час входив Гантер Байден. Це син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, який може стати конкурентом Дональда Трампа на наступний президентських виборах від Демократичної партії.

Що варто сказати під час короткої зустрічі, а що - залишити до переговорів

"Формат зустрічі більше залежатиме від американської сторони. Якщо це буде у форматі "на ногах", така коротка, протокольна зустріч - це одне, - пояснює Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. - Але у ЗМІ вже є інформація, що зустріч буде більш тривалою, в рамках 40-45 хвилин. Безумовно, щось обговорити і ухвалити якісь рішення - це малоймовірно, але обмін думками, узгодження позицій, - це, безумовно, буде важливим".

До того ж, каже Михайло Пашков, хоч від коротких зустрічей не варто очікувати якихось проривів, вони є важливими з інших причин:

"Важливим буде формат особистого знайомства, особистого контакту, обміну думками. Такі персональні зустрічі - вічі-на-віч - вони є важливими і для Трампа, і для Зеленського, - навіть суто психологічно".

Втім, й 5 хвилин можна використати ефективно, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.

"У дипломатичній практиці останнього часу короткі кількахвилинні зустрічі грають все більшу роль - треба вміти їх готувати й проводити. Навіть 5-10 хвилин може вистачити на протокольну ввічливість та позначення 2-3 пріоритетів для майбутньої робочої зустрічі", - каже експерт.

Проте варто також підготуватися і до неприємних моментів.

"До розмови про боротьбу із корупцією в Україні, зокрема в оборонному секторі", - вважає Микола Капітоненко.

Михайло Пашков вважає, що до неприємних і складних тем належить можливе залучення України у внутрішньополітичну боротьбу в США.

"Американські законодавці зацікавилися можливим фактом тиску американського керівництва на українське з ціллю отримати компромат на можливого противника Трампа на майбутній виборах", - каже експерт. Віе додає, що для українського президента ситуація є досить делікатною:

"Потрібно не включатися у внутрішньополітичні процеси у США у вигляді якогось джерела компромату. Ситуація є дуже делікатною, і українській стороні варто зайняти дуже чітку позицію категоричного невтручання у внутрішньополітичні процеси в США, тим більше, що ця ситуація загострюватиметься із наближенням виборів, - каже Михайло Пашков. - З іншого боку, очевидно, що Україні потрібно отримати підтримку і допомогою США у протистоянні Росії і врегулюванні конфлікту на Донбасі. Особливо з урахуванням того, що Зеленський вже звертався до Путіна із пропозицією розширити Норманський формат за рахунок США та Британії".

Загалом, і під час короткої зустрічі, і під час майбутнього візиту українському президентові варто скористатися із кредиту довіри, який він отримав після виборів, вважає Капітоненко.

"Трамп швидко й позитивно відреагував на перемогу Володимира Зеленського на виборах президента України - цим кредитом довіри варто скористатися. Також важливо не обмежуватися повторенням риторики двосторонніх відносин попередньої адміністрації із її фокусом на санкціях та постачаннях озброєння".

Поки що дата візиту президента Зеленського до Вашингтона невідома. Хоча сам президент Трамп заявив, що Зеленського вже чекають у Білому домі.