Президент Зеленський та економіка: факти, ризики і поради

Вже з понеділка президенту Володимиру Зеленському доведеться стикнутися із реаліями української економіки в масштабах усієї країни, дати раду проблемам і викликам, виправити помилки і закріпити досягнення попередника.

З чим він матиме справу і що варто зробити в першу чергу - у версіях інвесторів, представників міжнародних організацій, бізнесменів, що були озвучені на конференції інвесткомпанії Concorde Capital.

Що є

"Завдяки певним важким рішенням та твердій політиці макроекономічна ситуація стабілізувалася. Уряд та Нацбанк продовжують втілювати тверезу, ортодоксальну макроекономічну політику, щоб приборкати інфляцію та уникнути нових дисбалансів в економці, накопичуючи ресурси для країни на випадок турбулентності на зовнішніх ринках.

Це триває, й ми задоволені результатами кількох попередніх років в тому, що стосується макроекономіки.

Але просто гарної макроекономічної ситуації недостатньо. Зростання на рівні 2-3% було б хорошим показником для західноєвропейських країн.

Зважаючи на те, на скільки Україна відстала від інших держав, а також падіння ВВП на майже 20% у 2014-2015 роках, темпи зростання мають бути набагато вищими, щоб Україна наздогнала інші країни, - як за ВВП, так і за доходами та умовами життя", - Йоста Люнгман, постійний представник МВФ в Україні.

"Україна і українці можуть показувати результат, вони можуть змінювати країну. Але є сегменти, де реформи були надто повільними. За макростабілізацію я би дав досить високу оцінку, але щодо бізнес-клімату, боротьби із корупцією цього сказати не можу. І зростання у межах 2,2% у першому кварталі цього року - досить розчаровує", - Тімоті Еш, BlueBay Asset Management.

"Країна живе вільніше, країна живе веселіше, в країні набагато кращий, ніж раніше, клімат для бізнесу. Як мінімум, мій бізнес і люди, з якими я працюю, дуже оптимістично дивимося в майбутнє", - Юрій Косюк, засновник і головний виконавчий директор, МХП.

"Починаючи з 2014 року, (ми) багато інвестуємо. Купляли страхові компанії, банки, заводи, нерухомість. Продовжуємо це робити. Якщо все залишиться, як зараз, маю на увазі зростання ВВП, то ми далі продовжимо скупляти активи. 2,2% зростання - це якраз про те, що активи є дешевими. Ринки з'їхали з глузду. Те, що потрібно будувати за сотні мільйонів доларів, сьогодні можна купити за 4-5. Ми просто використовуємо цей момент", - Сергій Тігіпко, засновник та основний акціонер, група ТАС.

Що може бути

"Найбільший ризик - і це відчуває кожен з нас - ринок праці. Ми бачимо, що, на жаль, робочі руки виїжджають з України мільйонами", - Ігор Мазепа, засновник і генеральний директор, Concorde Capital.

"Коли голова Національного банку Польщі виступає, він каже, що перше завдання - умовно - "купити" ще мільйон українців. А виступає наш голова Нацбанку і каже: ми піднімаємо ставку до безмежності - кредитування стає неможливим", - Олег Бахматюк, засновник і голова Ради директорів, "Укрлендфармінг".

"Те, що люди виїжджають, - погано. Але замисліться: ми багато говорили про продуктивність праці останнім часом? У нас такого слова немає. У нас завжди, коли є вибір, станок чи 10 людей, ми брали 10 людей. А сьогодні треба включатися та інвестувати, поки не пізно. Якщо хтось не зрозумів - завтра потяг піде", - Сергій Тігіпко.

"У найближчі два роки, до 2021, за умови, що є співпраця з МВФ, Україна може пройти, хоч і складно, важкі часи зовнішніх виплат. Якщо МВФ не буде, то вже до кінця 2019 року українські рейтинги поваляться ще більше. Це однозначно приведе до дефолту", - Ігор Мазепа.

"Переконувати іноземних інвесторів, що в нас тут класно, - не треба. Покажіть їм 5% росту, й вони всі будуть тут. Якщо буде 7%, а тут будуть стріляти на вулицях, вони (все одно) будуть тут", - Сергій Тігіпко.

НБУ і банківська система

"Сумна ситуація в банківському секторі. За нашими оцінками, оцінками НБУ, МВФ та інших поважних організацій, погані кредити (non-performing loans - NPL, - Ред.) у банківській системі складають близько 50%", - Ігор Мазепа.

"Втрати, яких зазнав "Ощадбанк" в результаті анексії практично одномоментно, це майже 25 млрд грн. Якщо відмінусувати від поточної цифри NPL те, що було втрачено в Криму, то загальний обсяг не перевищує 41%. До цього варто додати і кредитний портфель, який було втрачено у зв'язку із військовими діями у Донецькій і Луганській області - ще додаткові 5 млрд грн.

Один з варіантів вирішення цього питання, яке ми для себе ухвалили, - подача відповідного позову до Міжнародного комерційного арбітражу.

Сума позову державного "Ощадбанку" до Російської Федерації - 1,3 млрд доларів. Нам, першій державній компанії, вдалося отримати позитивне судове рішення і щодо юрисдикції, і щодо розгляду позову по суті.

Ми отримали рішення про стягнення з РФ суми у понад 1,3 млрд доларів. Розуміємо всі складності, пов'язані із виконанням цього судового рішення, але на сьогодні це очевидне юридично закріплене джерело компенсації тих втрат, яких ми зазнали", - Андрій Пишний, голова правління, "Ощадбанк".

"Непрофесіоналізм керівництва центрального банку в 2014, 2015, 2016 роках призвів до того, що економіка у 2017, 2018 і зараз, на початку 2019, не зростає. Якщо ви мене запитаєте, чи мав закриватися банк "Фінанси і кредит" - ні, не повинен. В день, коли його закрили, на коррахунку було 600 млн грн. Якийсь ґедзь вкусив Гонтареву, або це було політичне рішення, або економічне, але таких банків в країні було ще 50 із 80, що залишалися", - Костянтин Жеваго, генеральний директор і мажоритарний акціонер, Ferrexpo AG.

"Готовність до переговорів (про порятунок проблемних банків, - Ред.) була у всіх. Але була амбіція, був характер, була політична доцільність і дуже вигідне призначення ворогів. Проте я впевнений, що історія дасть оцінку голові Національного банку, яка завдала більшої шкоди економіці нашої держави, ніж Путін", - Олег Бахматюк.

"Бахматюк і Жеваго вкрали мільярди гривень рефінансування НБУ, видані їм задовго до мого приходу в НБУ. Вони оскаржили в продажних судах усі свої персональні гарантії та не повернули жодної копійки у свої збанкрутілі банки", - Валерія Гонтарева, екс-голова НБУ у телефонній відповіді модератору конференції.

"Перше, з чого треба починати, - захистити права кредитора і простимулювати банківську систему сидіти не в ОВДП, а входити у реальний сектор економіки", - СергійТігіпко.

Що буде з Приватом?

"Чому повернулося питання ПриватБанку? Тому що судами були ухвалені певні рішення, хоча нам усім хотілося вірити, що судова реформа відбулася. Всі ми розуміємо наслідки такого штибу рішень. Зрозуміло, що це буде питанням порядку денного не лише відносин з МВФ, це буде питання про довіру щонайменше до судової влади в країні.

На жаль, так збіглося, що рішення судів були вигідні як президенту, що відходить (від справ. - Ред.), так і попереднім власникам банку.

Власники просунулися у своїй програмі щодо денаціоналізації, а президент, що відходить, отримав привід критикувати владу і нову команду до парламентських виборів. Отакі "ножиці", - Олександр Данилюк, екс-міністр фінансів, радник Володимира Зеленського.

"Ціна фінансової кризи була величезною. Були ухвалені дуже болючі і важкі рішення щодо банківської системи загалом і ПриватБанку зокрема. Це були правильні рішення, їх не варто переглядати. Зусилля необхідно зосередити на відновленні після того, як було так багато втрачено і витрачено коштів платників податків", - Йоста Люнгман.

"Для мене, як інвестора, денаціоналізація ПриватБанку була б чимось надзвичайним без того, щоб колишні власники не повернули в банк витрачений капітал. І це буде надзвичайним дестабілізатором української економіки і фінансової системи", - Тімоті Еш.

Виклики в енергетиці

"Під ризиком український транзит російського газу, який приносить 3 млрд доларів на рік, що складає 2,5% ВВП, й це може суттєво додати до зниження росту ВВП, яке в нас є", - Ігор Мазепа.

"За нашими розрахунками, російська сторона технічно має можливість наступного року не використовувати український транзит. Навіть якщо Північний потік-2 не буде побудований. При цьому виконувати мінімальні обсяги постачання газу європейським споживачам в рамках існуючих контрактів "Газпрому".

Дефіцит постачання газу в такій ситуації - приблизно 5 млрд кубометрів. Якщо ми подивимося на темпи, якими зараз "Газпром" прокачує газ у Європу і створює додаткові запаси, - вони рекордні.

Думаю, саме для покриття цього дефіциту запаси і створюються. За моєю оцінкою, яку поділяють і наші європейські партнери, вірогідність того, що 1 січня (2020 року) ми отримаємо повне переривання (транзиту), як це було вже у січні 2009 року, є досить високою.

Як це вплине на Україну? Гадаю, не буде надто жорстко, якщо сказати, що це викличе справжню кризу, включно із політичною. І для новообраного президента та всіх нас критично важливим є підготуватися до цієї кризи.

Нам треба буде покладатися виключно на власні запаси, які, за нашим оцінками, мають бути на рівні 20 млрд кубометрів на початок опалювального сезону. Для цього потрібні гроші", - Андрій Коболєв, голова правління НАК "Нафтогаз".

"Ціль, яку ми маємо в енергетичному секторі, це створення відкритого і конкурентного ринку, зокрема, і газового. Звідси й інша мета - запровадження ринкових цін для населення до кінця цього року", - Йоста Люнгман.

Перші кроки для Зеленського

"Перше - це питання корупції. Ми говоримо про перезапуск антикорупційних органів, які впродовж останніх чотирьох років були надією на подолання корупції. Ця надія не здійснилася. Вони втратили свою незалежність.

Ми перезапустимо Національну агенцію із запобігання корупції, потім президент зробить усе можливе, аби Антикорупційний суд запрацював якомога швидше.

Ми також повернемо кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, - і це дуже важливо для співпраці із МВФ. Її скасування не лише поставило під питання практичне питання притягнення до відповідальності людей, причетних до корупції, але й утворило "мінне поле" у нашій співпраці з МВФ.

Наступне - це відновлення судової реформи, і в нас є конкретні пропозиції щодо цього.

В галузі економіки фокус буде на економічних реформах, але це має бути вже після парламентських виборів", - Олександр Данилюк.

"Останнє рішення Конституційного суду щодо незаконного збагачення утворює порожнину у антикорупційному інструментарії, та її треба заповнити таким чином, щоб це співвідносилося із міжнародними стандартами та українським законодавством", - Йоста Люнгман.

"Популізм перед виборами? А де його немає? Скрізь, у всіх кранах. Але коли пройде інавгурація, він сяде в крісло, один раз з'їздить в Вашингтон, повірте мені, багато речей зміниться.

В цілому, я бачу, що є певний оптимізм, але один-два невдалих кроки нової влади, в першу чергу, призначення якихось одіозних людей чи рішення по тому ж ПриватБанку, й все дуже швидко може змінитися", - Сергій Тігіпко.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!