Казахстан: Як готувалася відставка Назарбаєва і чому в його наступника буде менше влади

Готуватися до відставки і передачі влади в Казахстані, швидше за все, почали ще у вересні 2016 року.

Смерть Іслама Карімова, багаторічного президента сусіднього Узбекистану, змусила керівництво Казахстану замислитися про успішну і безпечну передачу влади. Адже Нурсултан Назарбаєв досягав 80-річчя до кінця нинішнього його президентського терміну, який закінчувався у 2020 році.

Попри жарти про еліксир молодості, відхід від президентства, якщо не від влади як такої, для Назарбаєва неминуче наближався.

Відразу після повернення Назарбаєва з Самарканда з похорону Карімова в Астані почалися кадрові перестановки.

Старша дочка президента Дарига Назарбаєва стає депутатом сенату, верхньої палати парламенту.

Деякі оглядачі вважають це ознакою того, що її висувають наступницею Назарбаєва. Однак не виключено, що таким чином її хотіли захистити від переслідування, аби вона не повторила долю старшої доньки Карімова - Гульнари.

Водночас Назарбаєв призначає прем'єр-міністра Каріма Масімова головою Комітету національної безпеки. Аналітики сходяться на думці, що завдання Масімова полягало безпосередньо в підготовці переходу влади до нового президента.

Кілька місяців по тому запускається конституційна реформа.

Головна її мета - передати частину президентських повноважень парламенту. Ця реформа, можливо, є ключовим моментом для підготовки всіх законодавчих аспектів, щоб забезпечити контрольовану передачу посади новому президенту без можливих сюрпризів.

Обмежена влада

Відповідно до змін в конституції, президент втрачає право видавати закони, роль парламенту щодо формування уряду збільшується. Таким чином у наступника Назарбаєва буде менше повноважень у разі, якщо він захоче створити проблеми своєму попереднику.

Також новий президент Казахстану не зможе відразу ж сформувати свою команду в уряді, а буде змушений працювати зі старим кабінетом, лояльним до Назарбаєва, оскільки тепер уряд складає свої повноваження не перед новообраним президентом, а перед новообраною нижньою палатою парламенту - Мажилісом.

Кульмінаційним моментом цієї реформи стали зміни, що дозволяють першому президентові Казахстану довічно очолювати Раду Безпеки "в силу його історичної місії".

У травні 2018 року парламент також ухвалив закон, який змінив статус цього органу з консультативно-дорадчого на конституційний. Таким чином, цей закон дозволяє Назарбаєву зберегти свій вплив в країні і брати участь в ухваленні всіх важливих рішень.

Щоб виключити будь-які втручання в процес передачі влади в країні почали жорстко контролювати соціальні мережі. КНБ отримав право блокувати інтернет та засоби зв'язку за надзвичайних ситуацій соціального, природного або техногенного характеру без рішення суду.

Можливо, про швидку відставку здогадувалася і опозиція в особі утікача Мухтара Аблязова, колишнього банкіра та критика Назарбаєва.

Аблязов і його рух Демократичний вибір Казахстану (ДВК) почали активно використовувати соцмережі та виступати з промовами. ДВК швидко визнали екстремістською організацією. Його прихильників почали заарештовувати.

Соціальні мережі стали блокувати під час виступів Аблязова. В останні роки користувачі Facebook, YouTube та інших соціальних мереж і месенджерів регулярно зазнавали труднощів з доступом до цих ресурсів. Уряд Казахстану заперечував, що соцмережі блокують, але водночас вимагав від цих ресурсів видалити або обмежити доступ до матеріалів ДВК.

Відомий політик

У 2017 році Касим-Жомарт Токаєв переобирається спікером сенату, верхньої палати парламенту. Це ключова позиція в умовах передачі влади в Казахстані, оскільки в разі відставки або нездатності президента керувати країною саме голова сенату стає виконуючим обов'язки президента до проведення позачергових виборів.

Саме тому Токаєв, можливо, і став наступником Нурсултана Назарбаєва. Для успішної передачі влади необхідно, щоб суспільство також підтримало наступника. А для цього його треба просувати серед населення.

Хоча Касим-Жомарт Токаєв - досить відомий політик в Казахстані, який був і міністром, і прем'єр-міністром, і представляв Казахстан на високій посаді заступника генерального секретаря ООН, все ж його повинні побачити в першу чергу як наступника Назарбаєва і прийняти.

Це можливо, тільки якщо людина перебуває біля керма влади. Тому в авторитарних країнах виконувач обов'язків президента зазвичай і стає президентом.

Інші кандидати в президенти, які часто згадуються, вже програють Токаєву.

Екс-міністра оборони і віце-прем'єра Імангалі Тасмагамбетова у 2017 році відправили послом до Росії. Це найімовірніше означало, що він випадає зі списку можливих наступників, оскільки підготовка і участь в процесі передачі влади можливі тільки всередині країни.

Старша дочка Назарбаєва Дарига також навряд чи буде наступницею свого батька, оскільки сам Нурсултан Назарбаєв заявляв в минулому, що "спадковість дітей я не передбачаю. Думаю, це не для нас".

Передача влади доньці або зятю Тимуру Кулібаєву, чоловіку іншої доньки, викличе неоднозначну реакцію в країні. А це тільки створить проблеми для спокійної передачі влади.

Ще один момент, який вказує, що наступником буде Касим-Жомарт Токаєв, це його інтерв'ю ВВС влітку 2018 року. Тоді він розбурхав інформаційний простір в Казахстані, заявивши: "Я не думаю, що Назарбаєв піде на президентські вибори [після закінчення нинішнього терміну] у 2020 році".

Така заява пролунала вперше і, швидше за все, була погоджена з самим Назарбаєвим. І найважливіше - таку заяву міг зробити тільки майбутній наступник.

Сам процес контрольованого переходу влади в Казахстані вказує на те, що у зовнішній політиці і відносин з іншими країнами, зокрема, і з Росією, навряд чи варто очікувати серйозних змін.

Казахстан продовжить тісну співпрацю з Москвою, але водночас продовжить блокувати спроби посилення ролі Росії, зокрема, політичної інтеграції в рамках Євразійського Економічного Союзу.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.