"У 5 років я мав статевий потяг, як у 15-річного підлітка"

Патрік Берлі і два покоління його родини потерпають від тестотоксикозу - рідкісного генетичного захворювання, яке спричиняє передчасне статеве дозрівання.

Патріку було лише два роки, коли в нього почало рости лобкове волосся.

Зазвичай це відбувається у хлопчиків щонайменше десятьма роками пізніше, коли організм входить у пубертатний період.

Та родичі Патріка не здивувалися.

Таку ж особливість - передчасне дозрівання - уже помічали за собою деякі його родичі чоловічої статі; це рідкісна спадкова хвороба, зумовлена генетичною мутацією.

Рідкісна мутація

Випадок Патріка зветься "тестотоксикоз" - тестикули (яєчка) надто рано "вирішують", ніби вже час виробляти тестостерон (основний чоловічий гормон).

Саме тестостерон запускає в організмі зміни, пов'язані з пубертатом і підлітковим віком.

Лікарі точно не знають, скільки людей мають таку мутацію; за однією приблизною оцінкою, їх лише тисяча у всьому світі.

У родині Берлі тестотоксикоз уже деякий час передається з покоління у покоління.

Через раннє дозрівання, у три роки Патрік також мав зріст і вагу семирічної дитини.

"Перше, що пригадується мені з дитинства, - я постійно почувався не у своїй тарілці. Адже я був таким велетнем", - розповів Патрік у радіопрограмі Outlook служби BBC World Service. Зараз йому 34, він живе у Лос-Анджелесі й має кар'єру актора і письменника.

Справа не лише у лобковому волоссі, а у фізичному вигляді загалом.

"Я виділявся на тлі інших, і це було наче тавро", - каже Патрік.

Пересуди

Він тоді жив у Нью-Йорку, і його зовнішність викликала багато пересудів на майданчиках, у басейнах і на різних дитячих заходах.

Він має багато сумних спогадів.

"Коли мені було чотири, ми з мамою пішли на уроки плавання. Мама взяла мене з собою у жіночу роздягальню, але одна з відвідувачок вчинила ґвалт, бо я видався їй набагато старшим", - пригадує він.

У подібних випадках його мати старалася пояснити, у чому справа, та її слова зустрічали скептично.

"Нам було дуже важко - як мамі, так і мені. Це був великий стрес для психіки".

У три роки рівень тестостерону у Патріка відповідав нормі для 14 років.

Ще за пару років він мав вигляд підлітка, але поводився, як дитина.

"Люди дивилися на мене, наче на екзотичного звіра", - згадує він.

Піддослідний кролик

Мати Патріка записала його на участь у різноманітних дослідженнях генетичних мутацій.

Кожні півроку він проводив по два тижні у лікарні - в обмін на безкоштовне лікування, яке бодай частково стримувало вплив тестостерону на його тіло.

"Я виріс в оточенні лікарів. Вони робили всі види обстежень, включно з вимірюванням яєчок - адже це один з основних показників для визначення фізичного віку", - пояснює він.

"Років до шести-семи я вже до цього звик. Постійні обстеження стали для мене нормою, бо я добре усвідомлював свою особливість", - додає Патрік.

Він пройшов кілька курсів медикаментозного лікування, включно з внутрішньовенними крапельницями.

"Поганий хлопчик"

"Довгий час мені треба було щовечора робити уколи. Якщо я ночував у друга, мама приїжджала зробити укол, а тоді їхала додому", - згадує Патрік.

Хвороба призвела до певних проблем у школі. Патрік мимоволі зайняв нішу "дебелого волохатого розбишаки" - частково, це була його реакція на булінг.

"Мені пришили ярлик "поганого хлопчика". Це був жах, бо насправді я не хотів ним бути. Ніхто цього не хоче", - пригадує він.

У дев'ять років він почав курити цигарки, а трохи пізніше - марихуану.

Ще гірше стало тоді, коли лікарі вирішили припинити лікування. На той час Патрікові було 11.

"Вивільнились усі гормони, які до того стримувалися ліками, і погані тенденції у моїй поведінці ще більше загострились", - розповідає він.

Наркотики

"Я почав зустрічатися з 17-річною дівчиною. Я сказав їй, що мені 16, але насправді мені ледь виповнилося 12", - каже Патрік.

З цією дівчиною він уперше спробував ЛСД: "Я прийняв дві пігулки. Наступного ранку, все ще у психоделічному стані, я сказав батькам, що не хочу йти до школи".

Але його все одно відправили.

"На обідній перерві я розповів кільком друзям (про ЛСД). Я перебільшив свій досвід, і один з друзів запропонував підкинути трохи ЛСД у напій одній дівчині".

Та коли їй стало дуже погано, Патрік у всьому зізнався.

"Мене заарештували і вивели зі школи в наручниках. Після того я добряче задумався про своє життя", - зазначає він.

Проблеми від батька

Батько Патріка, попри такий самий діагноз, майже не говорив із сином на цю тему.

"У нього було дуже складне дитинство. Коли мені було 5, я мав статевий потяг, як у 15-річного підлітка. Батько міг би розповісти мені, що з цим робити. Але не знайшов у собі сили", - каже Патрік.

Лише у 15 років Патрік більш-менш зрівнявся зі своїми ровесниками у розвитку й нарешті відчув себе таким, як вони.

"Я перестав дружити з тими, хто вживав наркотики, почав вчитися, займатися спортом, а також вирішив, що вступатиму до університету", - розповідає чоловік.

Уже в дорослому віці він почав вільніше говорити про свій стан, зокрема, розповів про нього дружині та друзям.

Йому на подив, це сприйняли з розумінням та співчуттям.

"Те, що я поділився своєю історією, мало на мене цілющий вплив", - зазначає Патрік.

Йому вдалося примиритися з самим собою.

У 2015 році його дружина Мередіт народила сина Неда; як показали аналізи, той не має батькової хвороби.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.