Підсумки 2018 від Світового банку: бідність, біженці, борги

Світовий банк оприлюднив низку графіків, у яких зібрав дані про розвиток світової економіки із "людським обличчям".

З посиланням на дослідження самого банку та інших міжнародних організацій експерти підрахували, що відбувається із бідністю, міграцією, кліматичними змінами, доступністю освіти і каналізації у світових масштабах.

1. Бідних меншає скрізь, крім Африки

За підрахунками Світового банку, на кінець 2018 року надзвичайна бідність є на найнижчому рівні за всю історію спостережень, проте вона дедалі більше сконцентрована в одному регіоні.

Майже 30 років тому, у 1990, понад третина населення світу жили на менш, ніж 1,9 долара на день. За ці роки понад одному мільярду вдалося вирватися із злиднів, і близько половина країн світу знизили частку бідного населення до менш ніж 3%.

"Це є одним з найбільших досягнень нашого часу, - йдеться у матеріалі Світового банку, присвяченого підсумкам року. - Проте ще багато треба зробити, адже 736 мільйонів людей все ще живуть у крайній бідності, а темпи зменшення рівня бідності уповільнилися".

При цьому, за спостереженнями установи, бідність дедалі більше зосереджується в одному регіоні - країнах Африки на південь від Сахари. Там кількість людей, які живуть у злиднях, зросла із 278 млн у 1990 році до 413 млн у 2015 (останній рік із найсвіжішими узагальненими даними).

Зокрема, Нігерія випередила Індію за кількістю населення, що живе у злиднях.

2. Кількість біженців - рекордна

Кількість вимушено переміщених осіб, які втікають від переслідувань, конфліктів та насильства, сягнула рекордного рівня. При цьому 40 мільйонів все ще перебувають у своїх країнах, тоді як 25,4 млн залишили їх і стали біженцями за кордоном.

У Світовому банку зазначають, що всупереч поширеній думці, 85% біженців знайшли притулок у країнах, що розвиваються. І лише решта 15% живуть у 55 країнах із найвищим рівнем доходів. Із них 970 тисяч - у Німеччині.

Ліван має найбільшу кількість біженців на душу населення, - там знаходиться один із кожних чотирьох сирійських біженців.

3. Поява "кліматичних мігрантів"

За підрахунками Світового банку, кліматичні зміни стануть причиною того, що вже незабаром ще близько 100 млн людей опиняться у злиднях.

"Кліматичні мігранти дуже швидко стають уособленням кліматичних змін", - вважають у міжнародній фінансовій інституції.

Там також попереджають: якщо не вдатися до термінових заходів, то до 2050 року кількість людей, які залишать свої країни в Африці, Південній Азії та Латинській Америці, може сягнути 140 мільйонів.

4. Чисте повітря як розкіш

Кожні 9 із 10 людей у світі живуть у регіонах із підвищеним рівнем забруднення повітря. Найвищі рівні забруднення, які перевищують норми Всесвітньої організації з охорони здоров'я, у Східному Середземномор'ї та Південно-Східній Азії.

97% міст із населенням у понад 100 тисяч у країнах із низьким та середнім рівнем доходів не відповідають вимогам ВООЗ щодо чистоти повітря.

За підрахунками цієї ж організації, кожного року близько 7 млн людей помирають від хвороб, пов'язаних із забрудненням повітря, із них 4,2 млн смертей пов'язані із викидами СО2.

90% таких смертельних випадків припада.ть на країни із низьким та середнім рівнем доходів.

5. Сміття по-бідному і по-багатому

Щонайменше третина відходів у світі просто спалюють, або ж вони гниють на відкритому повітрі, а правильна утилізація відходів відбувається переважно в країнах із високим та вище середнього рівнем доходів.

У країнах із низьким рівнем доходів 93% відходів спалюють або викидають на сміттєзвалища. У державах із високим рівнем доходів так чинять лише із 2% сміття.

Близько 90% сміття, що перебуває у світовому океані - це пластик, 62% якого - залишки упаковки харчових продуктів та напоїв.

Разом із тим, зазначають у Світовому банку, правильна утилізація сміття - витратна справа, і місцеві уряди зазвичай фінансують її приблизно наполовину. Решта коштів надходить від приватного сектора і неурядових організацій.

6. Освіта: реальність і вимоги часу

Загалом, зараз світ більш освічений, ніж будь-коли. Проте і різниця у тому, яку освіту отримують діти у різних країнах світу, дедалі помітніша.

Згідно з дослідженням одного з проектів Світового банку, знання менше половини учнів у країнах, що розвиваються, відповідають освітньому мінімуму.

Дослідники спробували порівняти результати національних освітніх тестів у 160 країнах.

Різницю у показниках в країнах із низьким доходом вони пояснюють меншою кількістю років, впродовж яких діти вчаться у школі.

Негативну роль відіграє й гірше харчування, брак вчителів та їх низький професійний рівень, а також конфлікти та насильство у країнах.

Близько 260 млн дітей шкільного віку взагалі не вчаться.

При цьому, зазначають у Світовому банку, розвиток технологій дозволяє скоротити певні робочі місця, і, водночас, диктує інші вимоги до нових працівників. Одночасно зростає попит на нові освітні, соціально-поведінкові навички, і загалом на вміння швидко адаптуватися.

7. Базові зручності

Близько 1 мільярда людей - 13% населення світу - досі живуть без електрики. 87% із них живуть у сільських районах. Переважно йдеться про Центральну Африку, Центральну та Південну Азію.

Понад 2,6 млрд людей не мають доступу до каналізації та чистої питної води.

69% дорослого населення світу мають доступ до банківських чи мобільних фінансових послуг.

Проте близько 1,7 млрд людей не мають жодного доступу до фінансової системи. У країнах, що розвиваються, жінки мають на 9% менше банківських рахунків, ніж чоловіки.

8. Гендерна (не)рівність

За даними Світового банку, 2,7 млрд жінок у світі не мають рівного з чоловіками доступу до роботи через законодавчі обмеження.

У 104 країнах світу існують законодавчі заборони на виконання жінками певних робіт, у 59 країнах бракує законів, що запобігають домаганням на роботі. А ще є 18 країн, де чоловік може офіційно заборонити дружині працювати.

У країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) різниця в доходах чоловіків і жінок становить в середньому 15%.

9. Небезпечні борги

Країни із низьким і середнім доходом напозичали у 2017 році утричі більше, ніж у 2016, - запозичення зросли із 181 млрд доларів до 607 млрд доларів, - найвищого рівня за останні три роки.

Загальний борг таких країн перед зовнішніми кредиторами зріс на 10% - до 7,1 трлн.

У Світовому банку також застерігають, що зростання боргового навантаження на країни із низькими та середніми доходами в купі із останніми негативними тенденціями у світовій торгівлі можуть стати одним із головних ризиків для росту світової економіки в цілому.

10. Місто проти села

У 2018 році містяни становили 55% населення світу. У 1960 вони становили лише третину населення.

Очікується, що до 2050 року у містах житиме удвічі більше людей, ніж у сільських регіонах. При цьому 90% зростання міського населення відбуватиметься в Африці та Південній Азії. Лише три країни - Індія, Китай і Нігерія - дадуть понад третину зростання всього міського населення у світі.

"Міста генерують 80% глобального багатства, проте вони ж споживають дві третини енергії та продукують 70% глобальних викидів".

"Половина з територій, які будуть урбанізовані до 2050 року, поки що не збудовані. Це означає, що містобудівні рішення і політика у наступні 15-20 років багато у чому сформують те, яким буде світ, в якому ми житимемо", - йдеться у матеріалах провідної міжнародної фінустанови.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.