Плата за сміття по-новому: що зміниться в платіжках киян

У серпні жителі столиці отримають платіжки, де плата за вивезення сміття виокремлена із загальної суми за утримання будинку.

Вона нараховуватиметься залежно від того, скільки людей прописано у квартирі, а не від метражу житла, як було до цього.

"Нарахування вартості вивезення сміття тепер здійснюватиметься не на квадратні метри, а з урахуванням кількості людей, що проживають, тобто зареєстровані у кожній квартирі", - заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Влада твердить, що це дозволить зробити платежі більш прозорими і зрозумілими.

Там запевняють, що середня плата на місяць за новою методикою буде співставною зі старим тарифом і становитиме 20-25 грн на одну особу.

Мешканці "де-юре" і "де-факто"

Представники столичної влади не змогли дати точної відповіді на запитання, чи зростуть суми у платіжці, наприклад, для двох пенсіонерів. Адже площа їхньої квартири залишиться незмінною, тоді як кількість прописаних може становити дві і більше особи.

За словами Петра Пантелеєва, це пов'язано із браком нормативних актів, які мали супроводжувати закон "Про житлово-комунальні послуги", який було ухвалено у грудні 2017 і який частково набув чинності з 10 червня цього року.

"Нормативна база, яка готується Мінрегіоном, яка регламентуватиме процес нарахування плати за послугу, вона містить у собі фактичне проживання, але ми починаємо працювати вже зараз", - пояснив заступник голови КМДА.

Тому влада радить киянам до 1 вересня добровільно повідомити, скільки людей фактично проживають у квартирі.

"Це зробить нарахування щодо кожного будинку збалансованим, це не дасть тарифу безпідставно збільшуватися", - каже Петро Пантелеєв.

За його словами, таку інформацію можна повідомити у міських Центрах комунального сервісу, оскільки "робити перепис населення", щоб підтвердити справжню кількість людей, які мешкають у тій чи іншій квартирі, столична влада не може. Крім того, наголошують у КМДА, виокремлення плати за сміття жодним чином не вплине на порядок призначення і розмір комунальних субсидій.

Поки що ж, за словами В'ячеслава Савицького, заступника директора КП "Київкомунсервис", для розрахунку тарифів покладатимуться на дані Центрів адміністративних послуг щодо прописки.

Що ще у тарифі?

Крім кількості осіб, які продукують сміття, у новому тарифі враховуватиметься також і тип будинку.

Для будинків із сміттєпроводом норма відходів становить 1,93 кубометра на одну особу, без сміттєпроводу - 2,15 кубів, а для гуртожитків - 1,29 кубів.

Цю норму помножать на тариф підприємства-перевізника і поділять на 12 місяців. Цей показник і буде в основі нового тарифу.

Коли у столиці сміття сортуватимуть?

Наразі ще неясно, чи покращить нова система оплати вивезення сміття ситуацію із його утилізацією.

Нині у Києві є близько 14 тисяч контейнерів для сміття, із них близько 3 тисяч - для роздільного збору відходів.

Проте, за словами Петра Пантелеєва, нинішня система роздільного збору "на рівні дворів" не дуже працює: "те сміття, яке потрапляє у контейнери для роздільного збору, потім потребує подальшого сортування".

Зараз, за словами заступника голови КМДА, опрацьовується "можливість сортування певних видів відходів". Це буде скло, пластикові пляшки і ще якась одна категорія.

Проте головне, зробити так, аби сортування і подальша переробка цікавила приватних підприємців.

Ростислав Мартиняк, директор дочірнього підприємства "Фірма Альфатер Київ", яка вже близько 10 років сортує сміття у столиці, пояснює, що реалії цього бізнесу такі, що проблеми сміттярів не обмежуються вандалізмом і нищенням сміттєвих баків, а також скиданням усього сміття в один контейнер.

"Люди низького соціального рівня, безхатченки, звикли, що ці контейнери треба зламати, відкрити, перебрати і відібрати, - і з цього вони живуть. І залишається певна фракція, яку відсортувати, щоб воно мало якусь цінність для інвестора, дуже складно, - там залишається 15-20% чогось корисного, а решта все одно іде на звалища чи сміттєспалювальний завод".

За його словами, інвестори могли б зацікавитися роздільним сміттям, якби скло потрапляло у важкі контейнери, "які неможливо було б зрушити з місця", а пластик - у більші і так само антивандальні контейнери.