Чому в світі спалахнула кобальтова лихоманка

Були часи, коли сміливці вирушали на американський Захід у пошуках золота - нині ж лихоманку викликає кобальт.

Уже багато десятиліть кобальт у США не видобувався.

Та нині кілька гірничих компаній закріплюють за собою ділянки у штатах Айдахо, Монтана й Аляска з намірами видобувати цей сріблясто-блакитний мінерал.

Це свідчить про різке посилення інтересу до кобальту - ключового складника літій-іонних акумуляторів, від яких живляться різноманітні електронні пристрої та електромобілі.

У минулому видобуток цього мінералу залежав від ринку міді та нікелю - цінніших металів, поруч з якими добували й кобальт.

Та зараз, коли ціни на кобальт підвищуються, а споживання, за прогнозами, скоро зросте на 8-10%, його статус як "побічного продукту" починає змінюватися, каже Джордж Геппел, старший аналітик лондонської дослідницької фірми CRU Group.

За даними цієї фірми, покладами кобальту зараз цікавляться близько 300 компаній з усього світу.

Гіганти гірничої промисловості, такі як компанія Glencore, збільшують свої виробничі обсяги у Демократичній Республіці Конго (ДРК), яка має найбільше у світі кобальтових родовищ.

У США лімітоване виробництво мінералу розпочалося у 2014 році після приблизно 40-річної перерви.

Зокрема, цієї весни канадська компанія First Cobalt придбала копальню в Айдахо - і надіється розробити його за три роки.

Найважливішим продуктом тут буде саме кобальт, а не мідь чи інший метал, каже голова компанії Трент Мілл.

"Гірники ніколи не шукали кобальт, - каже він. - А його ж у світі дуже багато. Ми, гірники, відстаємо від потреб життя".

За даними CRU Group, цього року споживання цього мінералу перевищить 122 тисячі тонн, у порівнянні з 75 тисячами тонн у 2011 році.

Ціна за фунт (це стандартна одиниця виміру кобальту, 0,453 кг) цього року перевищувала 40 доларів і наразі зупинилася на 32, порівняно з 20 доларами на початку 2011 р.

Хоча у найближчі роки шляхом збільшення виробництва попит вдасться задовольнити, аналітики вважають, що вже в 2022 році цього мінералу може виявитися замало.

Динаміка ринку вселяє певність, каже Фіона Ґрант Лейдір з компанії eCobalt, яка відродила свої плани на кобальтову копальню в Айдахо, започатковані ще у 1990-ті роки.

Ця компанія (раніше вона мала назву Formation Metals) планує розпочати видобуток уже наприкінці наступного року.

"Підвалини ринку кобальту міцні, як ніколи, - каже пані Ґрант Лейдір. - Ми отримуємо масу пропозицій від інвесторів, потенційних партнерів та працівників".

Кобальтова руда добувається підривним методом. Потім руду очищають, отримуючи метал, суміші або хімічні концентрати, які використовують у реактивних двигунах, дронах і акумуляторах.

Понад 60% кобальту видобувається у ДРК, тоді як Китай виробляє найбільше у світі цього очищеного мінералу.

Зі зростанням попиту США дедалі більше непокояться, що занадто залежні від імпорту.

У лютому цього року американці внесли кобальт до списку 35 металів, критичних для економіки.

Компанії, які планують розробляти кобальт у США, сподіваються, що статус "зроблено в Америці" прискорить затвердження їхніх планів урядом та вирізнить їхній продукт на тлі імпорту.

Покупці також шукають нові джерела постачання, бо стурбовані корупцією та експлуатацією дитячої праці у ДРК.

"Мало де можна придбати кобальт, отриманий зі збереженням усіх етичних норм. Ми хочемо бути саме таким джерелом, - каже Майкл Голломон, голова компанії Missouri Cobalt. - Хочеться вірити, що це дає нам перевагу".

Ця компанія планує розпочати виробництво вже цього літа на старому свинцевому руднику в окрузі Медісон, штат Міссурі. За оцінками фахівців, тут можна здобути близько 35 млн фунтів (майже 16 млн кілограмів) кобальту - це найбільші його поклади у Північній Америці.

Втім, найбільші родовища розташовані поза межами країни, отже, США ніколи не зможе повністю звільнитися від необхідності його імпортувати.

Навіть більше, аналітики прогнозують, що частка ДРК у світовому виробництві зростатиме, бо наявні гірничі компанії розширятимуть свою діяльність.

Очікується також, що Китай збереже провідне становище в очищенні кобальту, хоча в Європі, Північній Америці та Азії відкриється багато нових переробних заводів.

Попри те, що американські компанії матимуть лише крихітну частину ринку, можливо, їм вдасться продавати свою продукцію по вигідній ціні, каже Каспар Роулз, аналітик з компанії Benchmark Mineral Intelligence.

"Всі ланки ланцюга постачання прагнуть зменшити свої геополітичні ризики, тож я вважаю, що будь-який проект за межами ДРК має перевагу у цьому сенсі", - каже він.

Нові гравці, однак, стикаються з іншими значними ризиками. По-перше, устаткування й запуск копальні обходиться у сотні мільйонів доларів. Ще одна причина непевності - значні коливання ціни на кобальт.

До того ж, через підвищення його вартості виробники шукають, чим би замінити.

Наприклад, Ґербранд Седер з Каліфорнійського університету Берклі досліджує, як зменшити вміст кобальту в акумуляторах.

Втім, масштабне застосування подібних технологій - особливо в автомобілях - світить нам не раніше, ніж через 5-10 років, вважає він: "У найближчому майбутньому нам знадобиться ще чимало кобальту".

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.