Рада створила антикорупційний суд: чим невдоволений Захід?

Верховна Рада з подання президента утворила Вищий антикорупційний суд, який розглядатиме розслідувані НАБУ справи.

Ще позаминулого тижня депутати схвалили закон, який регулює роботу нового антикорупційного суду.

Проте для офіційного створення суду потрібно було проголосувати ще один спеціальний закон з однією простою статтею - "утворити Вищий антикорупційний суд".

Створення антикорупційного суду є важливою вимогою західних партнерів та ключовою умовою надання життєво необхідних зараз кредитів від Міжнародного валютного фонду.

Кредитори наполягали на вирішальній ролі міжнародних експертів у відборі суддів антикорупційного суду, і після тривалих і складних перемовин Київ на це погодився.

Проте МВФ, а згодом і США, заявили, що не все в ухваленому законі їх влаштовує, і Верховна Рада вже має поправити нещодавно ухвалений документ.

Українська влада обіцяє запустити роботу антикорупційного суду до кінця року.

Рано раділи

Захід тиснув на Україну з вимогою створити антикорупційний суд з 2017 року.

За сприяння США та ЄС в Україні створили незалежне від влади антикорупційне бюро, а антикорупційний суд мав швидко розглядати справи, які те розслідує.

Західні донори висували низку вимог до нового суду, а найважливішим було створення запобіжника, щоб українська влада не впливала на відбір до нього суддів.

Навколо цього і йшли останні суперечки, які вдалося вирішити вночі перед схваленням закону 7 червня. Україна фактично погодилась, що громадська рада міжнародних експертів матиме право блокувати призначення будь-кого з суддів під час конкурсного відбору. Фактично, вони отримали своєрідне право вето.

Під час конкурсу до нового Верховного Суду громадська рада доброчесності не мала такого права, і до суду потрапили низка суддів, щодо яких були зауваження в активістів.

Одразу ж після схвалення закону його привітала Венеціанська комісія, юридичні рекомендації якої і були вирішальними при розробці тексту.

У МВФ та ЄС одразу після голосування заявили, що спочатку детально ознайомляться з остаточним текстом, а потім даватимуть оцінки. І виявились правими.

У підписаному президентом законі було формулювання, яке викликало обурення українських експертів-антикорупціонерів.

Антикорупційний суд розглядатиме тільки ті справи, які на момент створення ВАС ще не почали розглядати суди загальної юрисдикції. Це нормально сприйняли експерти та міжнародні партнери.

Але у законі також помітили норму, що корупційні справи, вироки у яких загальні суди винесуть вже після створення антикорупційного суду, все одно проходитимуть апеляцію у загальних апеляційних судах.

Активісти наполягають, що, якщо на момент вироку вже є антикорупційний суд, то апеляцію можна подавати тільки у апеляційну антикорупційну палату нового суду.

Адже, мовляв, інакше гучні поточні антикорупційні справи щодо відомих політиків, зокрема, Романа Насірова чи Миколи Мартиненка, так і не потраплять в антикорупційний суд.

Спірна апеляція

Частина активістів та опозиційних політиків одразу ж заявили, що цієї правки не мало бути і її внесли у закон заднім числом, а в документах перед голосуваннях її не було.

З подібними заявами виступили Центр протидії корупції та Transparency International.

Натомість у профільному комітеті Ради з питань правосуддя заперечили махінації та заявили, що така норма була вимогою Венеціанської комісії та містилась у таблиці поправок.

Там послалися на висновок Венеціанської комісії, в якому вказується, що вже початі антикорупційні справи мають розглядатись там, де і розпочався розгляд.

Таку позицію навіть підтримав один із розробників законопроекту про антикорупційний суд, іноземний експерт Георгій Вашадзе. Він не побачив нічого поганого у тому, що апеляція проходитиме у загальних апеляційних судах.

Щоправда, пізніше, у коментарі українським ЗМІ, у Венеціанській комісії заявили, що такої вимоги саме щодо апеляції антикорупційних справ від них не було.

Різко проти норми, яку прописали у законі, виступило і НАБУ.

"Це означає, що велика частина топ-посадовців, стосовно яких НАБУ вже завершило розслідування, можуть уникнути справедливого покарання", - заявили у НАБУ.

Натомість у команді президента нагадували, що Петро Порошенко з самого початку пропонував передати всі актуальні антикорупційні справи до новоствореного суду.

"За пропозицією президента, всі справи мали передатись до антикорупційного суду", - наполягав заступник голови фракції БПП Сергій Березенко. І, за рекомендацією Венеціанської комісії, щоб на початку не перевантажувати суд, норму змінили.

МВФ - за антикорупційну апеляцію

Всі дискусії тривали майже тиждень, допоки у МВФ не вивчили документ і не поставили крапку - норму про апеляцію треба змінити.

Саме про це директор МВФ Крістін Лагард заявила у розмові з Петром Порошенком.

"Ми погодились, що зараз важливо, щоб парламент швидко ухвалив поданий президентом закон про формальне створення суду, як і необхідно повернути норму, що Вищий антикорупційний суд буде розглядати всі справи зі своєї юрисдикції, включно з апеляціями відповідних справ судів першої інстанції", - йдеться у заяві пані Лагард.

І додала - "як і було вказано у проекті президента, який ухвалювали у першому читанні".

Але в цілому МВФ абсолютно задоволений схваленим законом.

"Я вітаю прагнення президента запустити роботу суду до кінця року", - заявила директорка МВФ.

У ніч на 21 червня схожу заяву зробив і Державний департамент США.

Американці також привітали Україну з ухваленням антикорупційного закону з урахуванням вимог МВФ, але і повторили зауваження фонду - потрібно якомога швидше поправити юрисдикцію суду і формально створити суд.

Після такої позиції Міжнародного валютного фонду та США варто чекати, що Верховна Рада таки схвалить "апеляційну поправку", і про це вже заговорили у фракції президента. Але поки що узгодженого проекту щодо поправки у Раді немає.

Часу для її ухвалення ще достатньо - до моменту створення самого антикорупційного суду, і все залежить від того, наскільки швидкого голосування вимагатиме МВФ.

Хочете отримувати цікаві статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.