Зірки-вбивці й тисячолітні губки: хто живе у глибинах Антарктики?

Автор фото, Андрій Утєвський
- Author, В'ячеслав Шрамович
- Role, BBC Україна
Холодні води біля Антарктиди приховують безліч дивовижних створінь, які ніколи або дуже рідко з'являються на поверхні.
Побачити їх можна лише занурившись на кілька десятків метрів у темні глибини антарктичних морів.
Саме цим займаються біологи, які проводять дослідження на українській антарктичній станції "Академік Вернадський".
Про те, кого можна зустріти у водах в районі острова Галіндез, де розташована станція, ВВС Україна розповів і показав харківський учений Андрій Утєвський, який сам неодноразово здійснював такі занурення.

Автор фото, Андрій Утєвсбкий
Андрій Утєвський - один з ініціаторів створення в Антарктиці морських охоронних зон, для збереження там біологічного розмаїття.
Цю ідею вже підтримав Науковий комітет з антарктичних досліджень (SCAR), який курує міжнародні дослідження на крайньому півдні.

Автор фото, Андрій Утєвський
Для створення такої зони у районі станції "Академік Вернадський" Андрій Утєвський разом з колегами проводить підводні занурення на глибини до 60 метрів (Україна - одна з небагатьох країн, яка може і якій дозволені такі дослідження).
Вчений розповідає, що під час занурень вони оцінюють біологічну різноманітність місцевості, організовують зони регулярних спостережень а також за допомогою спеціальних гідролокаторів - ехолотів - створюють тривимірні мапи дна.

Автор фото, Андрій Утєвський
За його словами, в антарктичних водах живі істоти розподілені нерівномірно: "є пусті місця, майже пустелі, а в інших - величезні скупчення".

Автор фото, Андрій Утєвський
Все залежить від глибини.
"На малих глибинах великих тварин небагато. Це так звана "абразивна зона", де проходять айсберги, які просто полірують дно й жодна тварина закріпитися там не може. Але глибше 15-20 метрів потрапляєш у "світ гігантів": гігантські морські зірки, губки, черви".
Гігантизм характерний для Антарктики через значну концентрацію кисню у воді.

Автор фото, Андрій Утєвський
"Хижа морська зірка - коли вона повзе по дну, то з'їдає все на своєму шляху. Їсть молюсків, ракоподібних і так далі. Але на одній ділянці їх не може бути багато, бо більше не прокормляться", - каже Андрій Утєвський.

Автор фото, Андрій Утєвський
У цих тварин п'ятикінечний рот з міцними зубами. Вони намагаються накрити своїх жертв та ввести травні речовини.

Автор фото, Андрій Утєвський
"Якщо щось не вміщається до рота, то зірки вивертають свій шлунок та огортають ним свою жертву. А коли жертва така, що одного шлунка недостатньо, то вони подають у воду хімічний сигнал - тоді кілька зірок сповзаються разом, сплітаються навколо жертви і вивертають свої шлунки разом", - розповідає біолог.

Автор фото, Андрій Утєвський
Інші дивовижні створіння глибин - величезні морські губки.

Автор фото, Андрій Утєвський
"За спостереженнями британських вчених, їхній вік може сягати 5-6 тисяч років. В Антарктиці холодно, поживних речовин мало й ростуть вони повільно - можуть вирости на 5 мм за 10-15 років. Ще й ростуть не кожен рік. А діаметр губок, яких ми зустрічали - близько метра", - відзначає Андрій Утєвський.

Автор фото, Андрій Утєвський
Харчуються губки так званим "органічним снігом" - речовинами, які змиваються з берега та змішуються з рештками планктону.

Автор фото, Андрій Утєвський
Навколо губок концентруються інші тварини - риби і ракоподібні. Дехто з них все життя проводить біля них.

Автор фото, Андрій Утєвський
В антарктичному морі живуть і риби, яких можна зустріти в українських супермаркетах - нототенії та льодові риби (білокровні щуки).

Автор фото, coolantarctica.com
"У льодової риби в крові немає гемоглобіну, який робить її червоною. Тому кров прозора, і м'язи прозорі. Кисень дифузує через поверхню", - пояснює Андрій Утєвський.

Автор фото, Андрій Утєвський
Ця риба має величезний рот та полює з засідок на ракоподібних та восьминогів.

Автор фото, Андрій Утєвський
Восьминоги на крайньому півдні не надто великі.
Вчений ділиться спогадами про зустріч з ними: "Вважається, що це третя по інтелекту тварина після людини і косатки. Якщо подивитися йому в очі, то дійсно відчувається, що там є якийсь інтелект".

Автор фото, Андрій Утєвський
Зустрічаються і гігантські морські кільчасті черви. Саме українські вчені змогли першими відзняти один з видів таких червів безпосередньо на глибині близько 45 метрів - у їхньому природному середовищі.

Автор фото, Андрій Утєвський
До цього їх бачили в основному після вилову сітками, внаслідок чого тіло істот зазнавало деформації.
"У них є жабри, є ніжки з ворсинками, за допомогою яких вони плавають чи ходять по дну. Є і великі приховані щелепи, які вони висовують, коли полюють. Схожий образ використовують у фільмах жахів", - порівнює вчений.
Зрештою, можна зустріти й морських ссавців. І не завжди такі зустрічі безпечні.

Автор фото, Андрій Утєвський
Андрій Утєвський згадує, як кілька років тому довелося "поспілкуватися" з морським леопардом: "Занурювалися в бухті поблизу острова Бут. Почали працювати на глибині десь 30 метрів: обміри дна, тестові знімки, відеозйомка. І краєм ока побачив, що поруч щось швидко ходить. Розвернуся - а там дивиться таке чудо".
"Ми згрупувалися спина до спини, щоб він не атакував. Адже леопард бачить очі й одразу хоче зайти ззаду - він завжди нападає зі спини. Доводилося весь час підтримувати з ним зоровий контакт", - додає Андрій Утєвський.

Автор фото, Андрій Утєвський
Він припускає, що агресію леопарда викликало те, що вчені опинилося у його "мисливських угіддях", і він сприйняв їх за конкурентів.
Хижак цілком міг завдати серйозної шкоди - у 2003 році морський леопард напав на британську дослідницю Кірсті Браун.
"Вона не відреагувала на появу тварини. Леопард прокусив гідрокостюм і в неї стався холодовий шок. Тобто, він фактично втопив її", - говорить Андрій Утєвський.
Це був перший відомий летальний випадок після нападу морського леопарда на людину.

Автор фото, Андрій Утєвський
Дослідник попереджає, що це дуже швидкий і сильний хижак, який полює на тюленів і пінгвінів: "Не можна показувати свого стресу. Якщо він побачить, що ви у паніці, то вважайте, що він на вас напав".
Леопард близько 20 хвилин кружляв навколо українських вчених, наближався за 10 сантиметрів до облич - його відлякували лише прожекторами на камерах та спалахами на фотоапараті.
"Частина мозку у нас боялася, а частина - вираховувала варіанти дій. А потім вже спливли, сіли у човні - фух!" - підсумовує дослідник.

Автор фото, Андрій Утєвський
Андрій Утєвський каже, що з міркувань безпеки вчені завжди занурюються у парі, щоб стежити за власним спорядженням, спорядженням напарника та ситуацією навколо - чи не з'явиться хтось на зразок леопарда.

Автор фото, Андрій Утєвський
Тривати занурення можуть до півтори години, а вага спорядження (костюму, ластів, дихальної системи) - понад півсотні кілограмів.
***










