Економічний секрет України: "Інженерний підхід у нас в крові"

Коли на сході України в 2014 році почались військові дії, Євген Вовчук сказав керівництву ІТ-фірми, у якій він працював у Києві, що йде у відпустку.

Деякі, напевно, думали, що 28-річний старший аналітик поїхав на якийсь курорт, аби втекти з країни, що занурилася в хаос.

Натомість Євген сів у авто та проїхав майже 800 км, щоб приєднатися до боїв.

"Я вирішив, що буду кориснішим на фронті", - розповідає він.

Як і багато інших молодих українських чоловіків і жінок, Євген приєднався до одного з численних тимчасових добровольчих батальйонів.

Незабаром його керівництво зрозуміло, що повертатися він не збирається.

Але після того, як він ледь не загинув у автомобільній аварії на фронті, наречена Євгена змусила його повернутись до цивільного життя. Зрештою, він обійняв керівну посаду у компанії Intellias, одній з ІТ-аутсорсингових компаній країни з найбільшими темпами зростання.

Економічний двигун

Показово, що IT компанії на кшталт Intellias процвітають, попри останні кілька років нестабільності. ІТ-індустрія зарекомендувала себе як один з найважливіших економічних двигунів країни, і різко зросла протягом останніх 15 років.

"У 2003 році на неї припадало трохи більше 100 млн доларів експорту, у 2016 році цей показник зріс до 3 млрд - у країні з номінальним ВВП менше 100 млрд доларів", - каже Василь Тофан, партнер у київській венчурній фірмі Horizon Capital.

Нещодавній звіт консалтингової компанії PwC показує, що з 2011 по 2015 рік частка ІТ-аутсорсингу в річній продуктивності економіки України зросла з 0,6% до 3,3%.

Дійсно, зараз ІТ є третім за величиною експортним сектором країни, після таких традиційних титанів як сільське господарство та гірничодобувна промисловість.

Тож чому такі світові гіганти як General Electric, Samsung, Boeing, Deutsche Bank, Canadian Tire, а також технологічні стартапи й навіть американські лікарні для задоволення своїх ІТ-потреб звертаються до України?

Очевидно, свою роль тут відіграє економія коштів на робочу силу. Середньостатистичний український розробник заробляє близько 2 000 доларів на місяць, що на 70% менше, ніж його американські колеги.

Проте керівник Євгена у компанії Intellias, співзасновник та виконавчий директор Віталій Седлер, вважає, що існує три основні причини, чому Україна стала світовим лідером у сфері ІТ-аутсорсингу.

"По-перше, ми дійсно близькі географічно та за часом з нашими клієнтами у Західній Європі, тому нам простіше працювати одне з одним, у порівнянні з азіатськими постачальниками ІТ-послуг", - каже він.

"По друге, у нас із клієнтам схожі культури, що полегшує спілкування. І, по-третє, у нас та в інших пострадянських країнах дуже сильна технічна освіта", - додає пан Седлер.

Мабуть, найважливішим чинником є кількість людей, що працюють у цій сфері. Наразі в українському секторі ІТ-послуг працюють від 100 тис. до 150 тис. інженерів, а також близько 300 тис. людей інших спеціальностей.

Вплив конфлікту

За останні чотири роки, за даними PwC, кількість фахівців з інформаційних технологій зросла більш ніж удвічі: з трохи більше ніж 40 тис. до майже 92 тис.

З точки зору кадрового потенціалу, Україна вже випередила своїх конкурентів у регіоні, включно з Польщею та Угорщиною, і PwC вважає, що до 2020 року кількість фахівців з інформаційних технологій знову подвоїться.

Марвін Ляо, партнер у інвестиційному венчурному фонді 500 Startups, який чимало часу проводить в Україні, вважає, що конфлікт із Росією суттєво вплинув на ІТ-сектор країни.

"Спочатку існувало тяжіння до пострадянського регіону, однак, добре це чи погано, але з початком війни відбувся величезний зсув у напрямку Заходу. Більше людей вчаться говорити англійською, вони набагато більше орієнтовані на Захід, і це змінило орієнтацію екосистеми", - вважає він.

Все це допомогло Україні увійти до 20-ки найбільших експортерів ІТ-послуг у світі.

Стартапи ростуть

Зростання сектору мало деякі цікаві переваги не лише для України, але й для споживачів по всьому світу.

Країна тепер масово штампує такі стартапи як Looksery, що один із першим запропонував фільтри для селфі у режимі реального часу, і за який Snapchat заплатив 150 млн доларів, а також Grammarly, вартість якого нещодавно сягнула 110 млн доларів.

Ці компанії, а також інші, які зараз намагаються наслідувати їхній приклад, своїм успіхом мають завдячувати зокрема ІТ-аутсорсингу, вважає Ярослав Ажнюк, 28-річний український співзасновник компанії PetCube.

Його компанія заробила понад 10 мільйонів доларів, допомагаючи людям стежити за своїми домашніми улюбленцями за допомогою технологій.

"Весь сектор ІТ-аутсорсингу - це родючий ґрунт для будь-яких компаній-виробників, - каже він. - Аутсорсинг дає імпульс усьому".

На думку пана Ажнюка, це чудовий стартовий майданчик, де розробники, що мають бізнесову жилку, можуть навчитися програмувати, працювати в командах і заробити хороші гроші - перед тим, як створити свої власні фірми.

Траєкторія розвитку

Василь Тофан з Horizon Capital вважає, що Україна зараз рухається траєкторією від ІТ-аутсорсингу до розробки продуктів, подібно до того, як Китай і Тайвань пройшли шлях від простих виробників до технологічних гігантів.

"Вони були буквально "галерами", де виготовляли дешеву електроніку, і майже не мали додаткової вартості", - говорить він.

"Але вони почали створювати досконаліші речі: в певний момент виникли такі компанії як Lenovo, яка починала як компанія-підрядник, а згодом купила IBM", - додає пан Тофан.

І хоча не всі ці розробники зможуть досягти своєї мети і стати наступним технічним гігантом, але у деяких із них це обов'язково вийде, і вони продовжать утверджувати місце України на світовій технічній мапі, переконаний він.