Саміт Східного партнерства: чого чекати Україні?

Перед п'ятим самітом Східного партнерства в Брюсселі Україна сподівається на сигнал щодо майбутнього членства в Євросоюзі.

Чотири роки тому саме саміт Східного партнерства, який тоді проходив у Вільнюсі, став водорозділом для України. Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про Асоціацію. Після цього розпочався Євромайдан, і згодом президент втік до Росії та втратив свою посаду.

Новий саміт 24 листопада відбудеться вже на тлі старту Угоди про Асоціацію, а також безвізового режиму з ЄС.

Проте експерти сумніваються, що Петро Порошенко зможе привезти з Брюсселя багато позитивних новин.

Меседж для України

"Україна чекає чіткого повідомлення: "коли ви будете готові, то заходьте". Нашим завданням буде підготуватись. А завданням ЄС - вирішити, коли та чи вже Україна готова", - написав у авторській колонці у EUobserver заступник голови адміністрації президента Костянтин Єлісєєв.

Це меседж української влади європейським партнерам, щоби ЄС визнав перспективу членства України на саміті.

Західні експерти та ЗМІ однозначно оцінили ситуацію: Україна наполегливо хоче почути заяву про перспективу членства в ЄС, але сам союз до цього не готовий.

Співрозмовники ВВС Україна, ознайомлені з ходом перемовин напередодні саміту, вказують: особливого прориву в цьому напрямку не буде.

У коментарі для ВВС Україна старший аналітик центру "Нова Європа" Леонід Літра запевнив, що перемовини щодо остаточного варіанту декларації саміту тривають. Нюанси можуть погодити ввечері напередодні події.

При цьому положення щодо "перспективи членства" вже нібито є. "Там буде згадка про "європейські прагнення" України", - каже експерт.

Але він же додає, що це зовсім не те, чого хоче Київ.

У проекті декларації саміту погодили, що "учасники визнають європейські прагнення та європейський вибір партнерів, як вказано в Угоді про Асоціацію".

Це, теоретично, стосується усіх країн, які вже мають Угоду: України, Молдови і Грузії.

Саме таке формулювання було і в декларації саміту 2015 року в Ризі, воно ж міститься у самій Угоді.

Україна прагнула отримати більш чіткий сигнал та перспективу зближення з Євросоюзом.

Деякі експерти вказують, що Київ просив вжити слово "recognize", що в англійському варіанті є сильнішим за "acknowledge". Перший несе такий зміст - "визнавати та погоджуватись", а другий - "визнавати і просто брати до уваги". У текст вписали саме останнє, яке вжили раніше в Угоді.

"Можна сказати, що саміт буде важливим, але без проривів ", - вважає пан Літра.

Проблемні питання

Українські експерти вказують на ще кілька суперечливих питань, які могли стосуватись України у спільній декларації саміту.

Насамперед Київ наполягає на прямій згадці про роль Росії як агресора у конфлікті на Сході.

У 2015 році у Ризі у декларації була згадка про конфлікт в Україні та незаконну анексію Криму. Проте Росію напряму не згадали.

Схожа ситуація може бути й цього разу. Кілька країн партнерства, до якого входять ще Білорусь, Вірменія та Азербайджан, можуть бути проти згадки Росії.

Ще один можливий предмет суперечок українців - посилання у декларації на рішення Ради ЄС від грудня 2016 року.

Тоді Рада ЄС, щоб розблокувати ратифікацію Нідерландами Угоди про Асоціацію з Україною, схвалила спеціальний документ. У ньому роз'яснили, що Угода не означає автоматичного членства України в ЄС у майбутньому.

Україна воліла б, щоб цієї згадки у тексті не було.

Без "плану Маршала"

В останні місяці у ЄС обговорювали проект так званого "плану Маршала для України". Це програма, у межах якої Україні щорічно б надавали до 5 мільярдів євро інвестицій. Офіційно його називають "Європейським планом" допомоги.

Цю ініціативу лобіювала Литва. Проте, як визнають європейці, проект поки що не на часі.

Лобісти України сподівались на прогрес у цьому питанні на саміті. Хоча навіть представники самої Литви визнали, що для плану поки що немає фінансування. Про це нещодавно заявив голова МЗС країни Лінас Лінкявічюс.

Український експерт Тарас Качка у коментарі ВВС Україна наголосив, що на саміті варто чекати розмови щодо інвестиційного плану, але конкретних рішень і тут не буде.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін порадив не спекулювати на темі "плану Маршала для України". "Це не манна небесна, нам не будуть просто накидувати грошей", - так сказав пан Клімкін. Він додав, що мова йде про перемовини щодо додаткових ресурсів на конкретні інвестиційні проекти.

Леонід Літра запевнив ВВС Україна, що наразі у проекті декларації саміту про спеціальний план фінансування не йдеться.

"Східне партнерство+"

За дев'ять днів до саміту, 15 листопада, Європейський парламент схвалив резолюцію, присвячену саміту Східного партнерства.

Вона була позитивно сприйнята в Україні, адже закликала передбачити поглиблену програму співпраці для трьох країн Східного партнерства, які вже мають Асоціацію та безвіз.

Європарламент назвав цю ініціативу "Східне партнерство+". Вона передбачатиме у майбутньому приєднання до митного, енергетичного, цифрового просторів та Шенгенської зони.

Проте, як прогнозують експерти, резолюція Європарламенту навряд чи суттєво вплине на результати саміту. Бюрократичні процедури ЄС не дозволять швидко втілити в життя подібний формат, вважає Тарас Качка.

Він вказує, що насправді головною темою саміту буде представлена в ЄС програма "20 практичних результатів Східного партнерства до 2020 року".

За його словами, більше нічого справді важливого від саміту чекати не варто.

Леонід Літра вважає, що більшість цілей цієї програми Україна, Грузія та Молдова або вже виконали, досягнувши Асоціації та безвізу, або зараз виконують.

"Для країн, які мають Асоціацію та безвіз, - це вже пройдений етап", - каже пан Літра.

Він вказує, що зараз важливо отримати від ЄС орієнтир, який можна пояснити людям. Це могла бути чітка перспектива членства.

Але якщо такого поки що немає, то глибока співпраця у форматі "Східного партнерства+" могла б її тимчасово замінити.