Королівське весілля: 70 років потому

20 листопада виповнюється 70 років з дня весілля принцеси Єлизавети і принца Філіпа. За англійською традицією таку річницю називають платиновою. Єлизавета ІІ стала першим в історії монархом, який святкує цей рідкісний ювілей. Згадаймо, як розвивалися події в далекому 1947 році.

Перший інтерес

Точно сказати, як саме принцеса Єлизавета познайомилася з принцом Філіпом, не може ніхто, крім самих головних персонажів. А вони не поспішають розкривати цю таємницю.

За офіційною версією, вони познайомилися в 1934 році на весіллі двоюрідної сестри Філіпа, грецької принцеси Марії, та герцога Кентського, який був дядьком Єлизавети.

Однак люди, які близько знали королівську сім'ю, вважають, що це могло статися і раніше, наприклад, на одній з домашніх вистав, де майбутня королева грала роль Аладдіна, а її сестра - принцеси.

Домашній театр був дуже популярний у королівської сім'ї з часів королеви Вікторії. Це можна зрозуміти, враховуючи, що майбутні монархи і їхні найближчі родичі з дитинства вчилися, як з'являтися на публіці і не соромитися.

Історичні декорації

У 1947 році Британія була досить сумним видовищем. Так, війну виграли, але такою величезною ціною, що державний борг наближався до 250% ВВП.

Лейбористський уряд Клемента Атлі намагався провести якомога більше реформ, які були, звичайно, хороші, але коштів на них не було.

До того ж в країні, як і раніше, була жорстка карткова система. Уряд намагався централізувати економіку і розподіляти всі блага як можна чесніше, але замість загального рівності вийшло загальне невдоволення.

І ось в цій похмурій, сірій країні, яке ще не відновилася після війни, повідомляють про королівські заручини.

Народ з азартом кинувся готуватися до свята, рівного якому не було вже кілька десятиліть.

Справжній принц і народна принцеса

Після війни королівська сім'я була одним з найбільш шанованих громадських інститутів Об'єднаного Королівства і країн Співдружності.

Всі пам'ятали, що на питання, поставлене королеві-матері, чи не збирається вона евакуювати дочок, та відповіла: "Вони не поїдуть без мене, а я не поїду без короля". При цьому всім було добре відомо, що король Лондон не залишить.

Майбутня королева, а тоді принцеса Уельська, Єлизавета водила вантажівку у допоміжному територіальному корпусі і, до речі, прекрасно розбиралася в моторах.

Ну а принц ... він був справжнім: молодий, високий, красивий, військовий моряк, герой блакитної крові. Половина школярок країни була в нього закохана по вуха.

Обручка

Принц був справжнісіньким, але була одна біда: у нього зовсім не було грошей.

Правда, у нього була мама, принцеса Аліса Баттенберська, правнучка королеви Вікторії. А у мами була знаменита діамантова діадема.

Оскільки в 1947 році Аліса весь час проводила в створеному нею самою чернечому ордені, одягалася відповідно, коштовності її не цікавили, Філіп витягнув один камінчик і відправився до ювеліра.

Вибір обручки був непростою справою, оскільки слід було догодити молодій дівчині, яка рано чи пізно повинна була успадкувати одну з кращих колекцій ювелірних прикрас у світі.

Діамант обрали не найбільший, всього в три карати (за сучасними цінами такий камінь може коштувати якусь шестизначну кількість фунтів), і Філіп брав активну участь в розробці дизайну. Обручку зробила відома лондонська ювелірна фірма Philip Antrobus Ltd. І сьогодні про це гордо написано на її сайті.

Її величність ніколи не розлучається з обручкою, і її персонал прекрасно знає, що як тільки королева починає крутити його на пальці, значить, вона дуже і дуже незадоволена!

Сукня

У країні не було ні грошей, ні предметів розкоші, а народ (і, треба думати, сама наречена) хотів свята.

Уряд спробував щось сказати з приводу того, що, мовляв, грошей на урочистості немає, але швидко усвідомив, що його зметуть, не чекаючи наступних виборів, і ображено затих.

Але нареченій була потрібна сукня, а з тканинами в Британії була велика проблема. Їх, до речі, теж видавали за картками.

А ось тут почався справжній кордебалет. Численні молоді і не дуже жінки країни стали масово відправляти принцесі свої "купони" на тканину, щоб вона могла зшити собі нову і красиву сукню.

Загальна кількість пожертвувань була більше тисячі. На жаль, згідно з законом, чужими картками користуватися було категорично не можна, і Єлизавета використовувала свої власні, тим більше, що парламент виділив їй 200 додаткових купонів на весільну сукню.

Стався один невеликий епізод, який доводить, що політкоректність була винайдена задовго до нашого політкоректного часу.

Якось так сталося, що у країні поширювались чутки, що шовк на весільну сукню виткали з коконів японських (тобто ворожих) шовкопрядів.

На щастя, скандал вдалося швидко погасити: виявилося, що черв'яки були абсолютно дружніми, з Китаю.

Дизайнером весільного шедевра був придворний модельєр Норман Хартнелл. Пізніше він сказав, що туалет Єлизавети був "найкрасивішою сукнею, яку я будь-коли створював".

Як завжди, фасон тримали у величезному секреті. Вікна ательє Хартнелла були замазані білою фарбою, а ночами в будівлі (начебто) залишався охоронець з рушницею, завданням якого було відлякувати занадто цікавих репортерів.

До речі, дизайн був настільки популярним, що його з невеликими варіаціями повторили весільні туалети Грейс Келлі і Кейт Міддлтон.

І найголовніше: принцеса сама робила собі макіяж.

Весільний пиріг

Жодне традиційне англійське весілля не може обійтися без настільки ж традиційного весільного пирога.

На нього потрібно дуже багато цукру, масла, борошна, сухофруктів, глазурованих фруктів та спиртного, яким ці фрукти повинні просочуватися.

А в Британії в 1947 році всі ці інгредієнти були у великому дефіциті.

Пиріг для принцеси збирали всім світом. Причому в буквальному сенсі.

Британська співдружність, як і колонії, були політичною реальністю, і королівську сім'ю вважали своїми не тільки власне британці, а й канадці, і австралійці, і новозеландці.

Канада прислала борошно, Ямайка - ром, Нова Зеландія - масло. Але особливо постаралася Австралія. Дівчата зі скаутських загонів зібрали пожертвування і відправили в Лондон кілька важких посилок з глазурованими фруктами, сухофруктами, цукром та іншими життєво необхідними для пирога продуктами.

Багатоповерховий пиріг мав 2,74 метри заввишки. Це був справжній витвір мистецтва: стінки пирога були прикрашені зробленими з цукру гербами нареченого і нареченої, алегоричними фігурками і навіть мереживними "віконницями". Зараз до 70-річної річниці кондитери збираються відтворити кулінарний шедевр.

Під час пробного випікання виявилося, що такі величезні пласти в духовці не пропікаються, тому кожен корж пекли частинами і потім "склеювали" разом.

Діадема, букет, перли, або "Не вірте прикметам"

Професійні організатори весіль знають, що проблеми і невеликі інциденти неминучі.

Весілля принцеси Єлизавети і принца Філіпа не стало винятком.

Спочатку якось відламався шматочок весільної діадеми, і її довелося терміново відправляти до ювеліра.

Потім хтось кудись прибрав перлове намисто, яке довго шукали у всьому палаці.

І, нарешті, таємниця весільного букета.

На традиційній фотографії з друзями та родичами видно, що у всіх подружок нареченої в руках букети, а сама наречена стоїть без квітів, хоча вони точно були у неї в руках на вході і виході з Вестмінстерського абатства.

Куди зник букет, ніхто не знає, але, за найбільш вірогідною версією, хтось із слуг поспіхом його кудись поклав, а потім геть забув, куди.

В результаті на весільній фотографії принцеса стоїть вже без квітів.

Відомий майстер квіткового дизайну Мартін Лонгман зробив букет вранці і особисто доставив його до палацу.

Через тиждень Лонгмана попросили зробити ще один такий самий букет, щоб молодята могли нарешті сфотографуватися з ним.

Проблема полягала в тому, що якщо молодих можна було ще раз одягти у весільні туалети, то зібрати численних іменитих гостей було вже неможливо. Тому на весільних фотографіях є або Єлизавета і Філіп з букетом, або Єлизавета і Філіп з родичами, але не все разом.

До речі, після цього флористи для будь-яких важливих весіль почали робити два ідентичних букети. Про всяк випадок.

І ще раз діадема, або Російський слід

В день весілля голову принцеси Єлизавети прикрашала діадема під назвою "Кокошник". Вона і зараз залишається однією з найбільш відомих коштовностей Її Величності.

Ця незвична прикраса складається з 488 діамантів, вставлених в промені білого і жовтого золота.

Принцеса Уельська Олександра отримала її в подарунок на 25-ту річницю весілля від своєї сестри, російської імператриці і дружини Олександра III Марії Федорівни в 1888 році.

Тоді її вартість оцінювалася в 4400 фунтів. На сьогодні день ця сума є еквівалентом 400 тис. фунтів, і це, зрозуміло, без урахування її історичної важливості.

Від королеви Олександри діадема перейшла в руки її невістки, королеви Мері в 1925 році. У рік весілля Єлизавети королева Мері зображена в ній на офіційному портреті, написаному на честь її 80-річчя.

Тіара стала певною мірою королівсько. традицією. Єлизавета II, яка успадкувала цю фамільну коштовність в 1947 році, одягла її на святкування свого золотого ювілею в 2002-му.

І, звичайно, подарунки!

Молодята отримали понад 2500 подарунків. Вперше королівська сім'я відмовилася від неписаного правила, що подарунки можуть дарувати тільки друзі та родичі, і дари посипалися з усього світу.

Деякі з них були сумнівного характеру. Наприклад, з Індії прислали мереживний шарф, в'язаний гачком з нитки, яку особисто спряла Махатма Ганді. У самому центрі були слова: "Свобода для Індії". Ймовірно, це сподобалося не всім.

Також з-за кордону прибули: золоте намисто з нефритом, яке відправив єгипетський король Фарук, письмовий стіл від уряду Нової Зеландії, столовий набір з китайського фарфору з ієрогліфами, які означали "подвійну радість" від президента Чан Кай Ші і пара антикварних чашок для шоколаду від папи Пія XII.

Зрозуміло, королівські родичі подарували нареченій купу ювелірних прикрас, але молодята отримали від родичів нареченої і кілька корисних подарунків. Королева подарувала набір сільничок, королева-мати - книжкову полицю, а сестра нареченої принцеса Маргарет - спеціальний кошик для пікніка.

Радісні піддані прислали в'язані кофти і светри, дві пари теплих шкарпеток і навіть одну саморобну насадку на чайник.

Подарунки виставили на огляд в Сент-Джеймсському палаці. Виставку відвідали понад 200 тисяч людей.

Клятва вірності

Під час весільної церемонії Єлизавета наполягла на тому, щоб виголосити традиційну формулу при вступі до шлюбу, обіцяючи "коритися" своєму чоловікові.

Це викликало неабияке здивування, тому що всі знали, що, коли принцеса стане королевою, з "покорою" будуть великі проблеми.

Герцог Единбурзький так і залишається чоловіком монарха і не був ні коронований, ні помазаний на церемонії коронації. Він був першим аристократом, який публічно приніс клятву вірності своїй дружині: "Я, Філіп, герцог Единбурзький, є вашим вірним васалом і душею і тілом, і діяннями і помислами. Істинно і вірно клянусь, що готовий жити і померти в ім'я вас. Нехай допоможе мені бог".

Кажуть, що ця клятва далася Філіпу непросто, враховуючи, що з жіночою рівноправністю в 1952 році були певні труднощі.

Весілля Єлизавети і Філіпа стало першою королівською подією, яку транслювали по телебаченню і радіо. Трансляцію весілля з Вестмінстерського абатства слухали 20 мільйонів людей у всьому світі.