Донбас: що відбувається зі "шкільним перемир'ям"?

За останні дні ситуація навколо лінії розмежування на Донбасі, за даними штабу АТО, кілька разів відчутно загострювалася. Повідомляли про поступове збільшення кількості обстрілів позицій української армії з 6 вересня, яке з перервами продовжилося і цього тижня.

У соцмережах від користувачів, які перебувають неподалік лінії розмежування, навіть надходили повідомлення про нібито застосування сепаратистами "Градів", чого не було вже тривалий час.

У невизнаних "ДНР" і "ЛНР" також заявляють про численні порушення режиму припинення вогню, однак звинувачують у них українську армію.

Чи означає це кінець "шкільного перемир'я" на Донбасі? Про це ВВС Україна поспілкувалася з представниками прес-центру АТО і військовими експертами.

Перемир'я ніхто не скасовував

"Перемир'я як розпочалося 25 серпня, так воно досі і триває. Фіксуємо окремі порушення, але в цілому перемир'я є і його ніхто не відміняв", - розповів ВВС Україна речник штабу АТО Анатолій Стельмах.

"Попри обстріли фіксуємо позитивну динаміку, адже ворог дуже рідко застосовує важке озброєння і міномети. Якщо порівнювати кількість обстрілів до початку перемир'я, то вона суттєво відрізнається", - додав він.

Анатолій Стельмах також заперечив використання незаконними збройними формуваннями "Градів". При чому, за його словами, під час перемир'я не використовувалися навіть так звані "переносні "Гради" - реактивні пускові установки "Партизан".

А військовий експерт Михайло Жирохов твердження про реактивні залпи прокоментував так: "Повідомлення про "Град" теж читав, але там збіг - у той день в Донецьку був дощ з грозою і розкати сприйняли за "Град".

Зрив перемир'я заперечує і військовий оглядач та волонтер Серж Марко, який підтримує контакти з морпіхами на Приморському напрямку.

"Ситуація не стала гіршою, бувало за цей час і жорсткіше. Просто зараз з якихось причин почала включатися артилерія", - розповів він ВВС Україна.

Утім, навіть в умовах перемир'я не обходиться без втрат.

За офіційними даними, з 25 серпня до 15 вересня бойові втрати сил АТО склали троє загиблих бійців і 20 поранених.

Ще один військовий помер через поранення, які отримав до початку перемир'я.

У штабі АТО кажуть, що обстріли ведуться, в основному, зі стрілецької зброї та гранатометів, а також 82-мм мінометів.

Утім, трапляються випадки, коли супротивник використовує важкі 120-мм міномети, а також танки і БМП.

Основні бойові дії велися на Донецькому і Приморському напрямках. На Луганщині майже тиждень було тихо, однак у п'ятницю обстріли там відновилися.

"Обстріли у рамках 25-30 в день на 400 кілометрах фронту - це мало. До перемир'я бувало до 100", - відзначає Михайло Жирохов.

За його інформацією, основні втрати сили АТО несуть внаслідок обстрілів снайперів і підривів на розтяжках у прифронтовій зоні.

А остання безповоротна втрата у п'ятницю, як розповів Анатолій Стельмах, сталася внаслідок гранатометного обстрілу у районі шахти Бутівка.

Серж Марко відзначає - поки говорити про суттєве загострення восени причин немає.

"Фіктивне зобов'язання"

У самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" традиційно у порушеннях перемир'я звинувачують сили АТО.

Там, зокрема, стверджують, що за останні дні кількість обстрілів зі сторони ЗСУ варіювалася від 30 до понад 50.

Зокрема, у прес-службі "Збройних сил ДНР" звинувачують сили АТО у обстрілах зі 122-мм артилерії, важких мінометів, гранатометів і стрілецької зброї.

Там також повідомляють про застосування танків, БМП і БТР.

Основні райони обстрілів, додають у "Збройних силах ДНР", також традиційні: західні околиці Донецька та Ясинуватої.

А під Широкиним, Пісками і Мар'їнкою, відзначають у "ДНР", працюють кілька снайперських груп ЗСУ, внаслідок чого незаконні збройні формування понесли там втрати.

У штабі АТО такі дані заперечують і наполягають, що сили АТО відкривають вогонь лише у відповідь.

Кінець гумконвоїв?

Тим часом у російських медіа з'явилася інформація про те, що Росія вирішила у майбутньому відмовитися від "гуманітарної підтримки" самопроголошених республік.

Так видання "РБК" стверджує, що на урядовій нараді Міністерству фінансів РФ доручили "виключити з проекту федерального бюджету на 2018 рік і на плановий період 2019 і 2020 років у повному обсязі витрати на надання в 2019-2020 роках гуманітарної підтримки окремим територіям".

Під окремими територіями, стверджують російські журналісти, маються на увазі "ДНР" і "ЛНР", а кошти, які вдасться таким чином заощадити, нібито пустять на розвиток Криму і Калінінградської області.

Офіційного підтвердження цих даних немає.

Востаннє російський "гумконвой" заїжджав на Донбас 24 серпня. Це була 68-а колона з 2014 року і, як стверджують у МНС Росії, перевозила вона 750 тонн вантажів: "дитячих продуктових наборів, медикаментів, медичного майна, навчальної літератури для підготовки до нового навчального року".

Раніше офіційний Київ неодноразово звинувачував російські "гумконвої", які заїжджали через непідконтрольні Україні ділянки кордону, у перевезенні зброї та боєприпасів для сепаратистів.

"Іноді ми фіксували факти, коли приходили гуманітарні конвої і частішали обстріли наших позицій. Але це було досить давно", - розповів ВВС Україна речник штабу АТО Анатолій Стельмах.

У Кремлі такі звинувачення відкидають.

Суттєвого загострення після заїзду останнього гуманітарного конвою цього разу не трапилося - навпаки, 25 серпня почалося те саме "шкільне перемир'я".