You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Смартфони "визначили" активні та ледачі країни
- Author, Джеймс Галлахер,
- Role, Відділ науки ВВС
Американські вчені зібрали дані про фізичну активність людей у різних країнах світу за допомогою аналізу інформації з їхніх смартфонів.
Аналіз, який провели співробітники Стенфордського університету на основі даних 68 млн днів похвилинної інформації, показав, що середньостатистичний користувач за добу робить 4961 крок.
Перше місце з фізичної активності посіли жителі Гонконгу, які робили в середньому 6880 кроків, а найбільш неактивними виявилися індонезійці, які проходили за день всього 3513 кроків.
Ці дані можуть допомогти у вирішенні такої серйозної проблеми, як ожиріння, яке загрожує мільйонам людей по всьому світу.
Більшість смартфонів мають вбудовані акселерометри, які фіксують кількість зроблених кроків, і дослідникам вдалося отримати і проаналізувати анонімні дані смартфонів 700 тисяч людей, які встановили собі додаток Argus.
"Цей проект в тисячу разів перевищує за обсягом даних будь-яке інше дослідження фізичної активності людей, - каже Скотт Делп, професор біології і один з дослідників. - Наш проект, на відміну від інших, заснований на вивченні даних, отриманих в глобальному масштабі, причому даних, що надходять в постійному режимі і за багатьма параметрами. А це дає нам можливість робити висновки в неперевершених масштабах".
А як щодо активності в інших країнах світу?
- Китай - 6 189
- Японія - 6 010
- Іспанія - 5 936
- Британія - 5 444
- Бразилія - 4 289
- ОАЕ - 4 516
Нерівність активності
Результати дослідження опублікували в журналі Nature; його автори зазначають, що вони дозволяють зробити важливі висновки щодо стану здоров'я населення та його залежності від рівня фізичної активності.
Наприклад, виявилося, що середня кількість кроків по країні мало пов'язана з поширенням серед її жителів проблеми надлишкової ваги.
Найважливішим фактором виявилася так звана "нерівність активності" - подібно до нерівності доходів, але тільки в даному випадку йдеться не про багатих і бідних, а про найледачіших і найактивніших.
Чим вище цей показник нерівності по країні, тим вище в ній рівень огрядності.
"Наприклад, Швеція має один з найнижчих показників нерівності між активними і неактивними у фізичному плані людьми, і також один з найнижчих у світі рівнів ожиріння", - каже один з авторів дослідження Тім Алтгофф.
У США та Мексиці середнє число кроків практично збігається, але у США показник нерівності активності вище, ніж у Мексиці, і, відповідно, вищим є рівень огрядності серед населення.
Одним з несподіваних результатів дослідження став висновок про те, що нерівність активності в основному спирається на відмінності між чоловіками і жінками.
Чоловіки активніші?
У країнах на кшталт Японії, де відзначили низький рівень огрядності і нерівності активності, чоловіки і жінки є приблизно однаково активними в плані фізичних навантажень.
Але в країнах, де показник нерівності високий, наприклад у США і Саудівській Аравії, жінки, як правило, ведуть менш активний спосіб життя, ніж чоловіки.
"Коли показник нерівності активності досягає максимуму, активність жінок знижується набагато сильніше, ніж активність чоловіків, і тому негативний зв'язок з ожирінням зачіпає жінок набагато сильніше", - наголошується у дослідженні.
Вчені зі Стенфордського університету вважають, що отримані результати можуть пролити світло на глобальні закономірності у поширенні епідемії огрядності і допомогти виробити нові шляхи вирішення цієї проблеми.
Наприклад, вони склали таблицю фізичної активності у 69 американських містах. Отримані від користувачів смартфонів дані свідчать, що у Нью-Йорку і Сан-Франциско люди багато ходять пішки, чому сприяє розвинена інфраструктура у вигляді доріжок і тротуарів.
А ось у таких містах, як Мемфіс і Г'юстон, до пішоходів ставляться негативно, і пересуватися там без автомобіля практично неможливо.
Не стало несподіванкою і те, що люди ходять пішки більше в тих містах, де для цього створені можливості.
Дослідники відзначають, що ці висновки дозволять проектувати міста і поселення з урахуванням майбутнього фізичного навантаження.