Чи домовиться Вашингтон з Кремлем про Донбас?

Недільний обстріл житлових кварталів Красногорівки вкотре показав, що стійкого миру на Донбасі немає.

Водночас у американських медіа з'явилися повідомлення, що команда Дональда Трампа планує відновити переговори з російською адміністрацією щодо України, які фактично не велися після зміни влади у Вашингтоні.

Якими можуть бути ці переговори - в огляді ВВС Україна.

Обстріли найближчого тилу

За даними української армії, сепаратисти протягом кількох годин обстрілювали Красногорівку з танків, "Градів" та великокаліберної 152-мм і 122-мм артилерії. Обійшлося без загиблих, однак восьмеро місцевих були поранені.

Це не перший обстріл житлових зон у прифронтових селищах за останні тижні.

13 травня снаряд влучив у житловий будинок в Авдіївці, внаслідок чого загинули четверо людей. А 25 травня був обстріляний тиловий район біля Волновахи, що знаходиться за більш ніж 10 км від лінії фронту.

У порушеннях перемир'я сторони звинувачують одне одну.

У ту ж неділю, наприклад, сепаратисти заявили, що українська армія пошкодила газогін у селі Пікузи (колишнє Комінтернове) та зірвала розведення сил біля Станиці Луганської.

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що обстріли найближчого тилу - спроба тиску на українську владу.

"Їм треба шукати нові больові точки… А це або об'єкти інфраструктури, або житлові квартали", - розповів він ВВС Україна.

"Молотити по позиціях, де наші солдати вже вкопалися і вміють ховатися, немає сенсу. А от обстріли лікарень, шкіл та житлових кварталів можуть викликати сильну соціальну напругу в суспільстві та спровокувати протестні настрої, що й потрібно РФ (Росія офіційно заперечує збройну підтримку самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". - Ред.) - дестабілізувати внутрішню ситуацію, щоб змусити Україну піти на поступки", - пояснює свою позицію пан Жданов.

Він вважає, що великі наступальні дії на Донбасі зараз малоймовірні.

Натомість, на думку експерта, залишається загроза обстрілів цивільних зон: "У будь-якому населеному пункті в прифронтовій зоні на глибині до 15-20 км від лінії розмежування можемо очікувати "сюрпризи": і артилерійські обстріли, і застосування диверсійно-розвідувальних груп".

Вже у вівторок, за даними прес-центру АТО, сепаратисти обстріляли з важких мінометів сільхозпідприємство у селі Новолуганське неподалік Світлодарська.

Нова політика команди Трампа?

За ситуацією в Україні продовжують слідкувати у Сполучених Штатах.

Як стверджує колумніст The Washington Post Джош Рогін, команда Дональда Трампа на чолі з держсекретарем Рексом Тіллерсоном готує нові переговори з російською стороною щодо врегулювання конфлікту на Донбасі.

За даними американського журналіста-міжнародника, саме в Україні може стартувати обіцяна під час виборчої кампанії лінія Трампа щодо налагодження відносин з Кремлем.

"Ідея Тіллерсона, хоча вона й знаходиться ще на початковій стадії, - заново розпочати певні мирні переговори, до яких була залучена адміністрація Обами минулого року, з надією на те, що нові умови та персоналії зможуть досягнути кращих результатів...", - пише Джош Рогін з посиланням на американських чиновників та експертів.

Те, що такі переговори між Вашингтоном і Москвою рано чи пізно мали б початися, прогнозують і українські аналітики.

"Українське питання стримує нормальний розвиток відносин між США та Росією. І їм хотілося б позбутися такого подразника, щоб можна було спокійніше говорити з Росією в інших сферах", - розповідає ВВС Україна голова правління фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.

Експерт Інституту світової політики Микола Бєлєсков відзначає - інформація, яка надходить з-за океану, свідчить скоріше про підготовку непрямих перемовин.

"Наскільки можна зрозуміти, мова не йде про пряме підключення США до переговорів у "нормандському форматі", а опосередковане - через двосторонні канали будуть спілкуватися і з Росією, і з Україною. Так намагатимуться зрушити процес", - розповідає Микола Бєлєсков.

Він припускає, що для таких переговорів з американського боку оберуть когось на рівні заступника чи помічника держсекретаря. За часів Барака Обами цю роль виконувала помічниця державного секретаря з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд.

А ймовірним візаві американського переговорника у The Washington Post називають помічника президента РФ Владислава Суркова.

Різні сценарії для України

Старт активних переговорів між Вашингтоном та Москвою - будуть вони відкритими чи закритими - несе для Києва як потенційні загрози, так і можливості.

"Коли за твоєю спиною говорять більші гравці, то, звичайно, існують ризики, що твої інтереси не будуть повністю враховані", - попереджає Богдан Яременко.

З ним погоджується Микола Бєлєсков.

"Є велика вірогідність того, що імплементують пропозиції частини американської експертної спільноти: Росія виходить з Донбасу без жодних умов, при цьому за нею де-факто визнають Крим. Тобто офіційно політика невизнання Криму російським залишатиметься, але це вже не стоятиме на заваді співпраці між РФ та США", - розповідає аналітик Інституту світової політики.

Утім, додає він, на заваді такому сценарію може стати сам Кремль - надто багато ресурсів він вклав у "ДНР" та "ЛНР" і надто складно буде пояснити росіянам відхід від Донбасу.

Слід відзначити, що офіційно Москва продовжує заперечувати військову підтримку невизнаних республік. Там говорять лише про надання гуманітарної допомоги та присутність "російських добровольців" у збройних формуваннях так званих "республік".

Ще один варіант - відновлення ідеї "паралельного процесу" врегулювання, який Сполучені Штати просували у 2015-2016 роках.

Полягає він у тому, щоб Україна та Росія одночасно виконували зобов'язання, передбачені у Мінських угодах. Київ розвивав політичну складову ("спеціальний статус" для окремих районів Донбасу, проведення там місцевих виборів), а Москва - безпекову (стійке перемир'я з подальшим відновленням контролю за кордоном з Росією).

"З точки зору конфліктології, ідея паралельного процесу є найбільш логічною. Оскільки між Україною та Росією довіри немає, то її треба вибудовувати на тлі паралельних кроків назустріч", - пояснює Микола Бєлєсков.

"Але для України є ризик, що на її поступки у політичній частині не будуть надані відповідні поступки у питаннях безпеки. І коли Київ до цього апелюватиме, то здаватиметься, що він гальмує політичний процес", - звертає увагу експерт.

Санкції

У своїй статті Джош Рогін наводить думку екс-посла США в Україні Джона Хербста, який припускає, що Дональд Трамп може погрожувати чи навіть застосувати до Росії нові санкції.

Старший радник Трампа з економічної політики Гері Кон нещодавно заявив про можливість посилення тиску на Росію.

Серед ймовірних санкцій - подальші економічні обмеження для російських юридичних і фізичних осіб, аж до відключення від міжбанківської системи SWIFT.

Утім, як відзначає Микола Бєлєсков, попередня політика Заходу спиралася на тезу про те, що санкції ефективні, поки є спільна позиція США і країн ЄС. А переконати європейські країни у посиленні обмежень щодо Росії, на думку експерта, зараз буде нелегко.

І навіть якщо це вдасться, немає жодних гарантій, що Москва піде на якісь поступки у питаннях, які вважає для себе стратегічними з точки зору безпеки.

"Поки санкції не зачеплять постачання нафти і газу до Європи, що дають на сьогодні левову частку прибутків до бюджету РФ, поки ціна нафти триматиметься на рівні 45-50 доларів, санкції не завдадуть Росії критичного удару", - вважає експерт.

Зброя

Іншим способом "посилити тиск" на Кремль в українському питанні могла б стати передача Україні летального озброєння.

У бюджеті США на 2017 рік передбачено близько 150 млн доларів для допомоги Україні у сфері безпеки та оборони.

Утім, наразі найбільш імовірним виглядає варіант, за якого ці кошти виділятимуться на нелетальне озброєння, таке як контрбатарейні радари і засоби зв'язку, або ж на тренування для українських військових та просування реформ в армії.

Передача ж летального озброєння - радикальний крок з непередбачуваними наслідками, зокрема й ризиком ескалації, у якій Москва звинуватить Київ і Вашингтон, попереджає Микола Бєлєсков.

Крім того, навіть комплекси Javelin, про які Київ згадує ще з 2014 року, навряд чи вплине серйозно на загальну ситуацію на Донбасі.

"Уявімо, що Україні передають пару сотень пускових установок і ракети до них… Що вони дадуть? По-перше, Київ чітко декларує, що не буде використовувати їх для наступу. А якщо вони лише для оборони, то як це вплине на ситуацію з врегулюванням? Малоймовірно, що це припинить постійні провокації на лінії зіткнення", - прогнозує аналітик.

Зрештою, підсумовує військовий експерт Олег Жданов, поки йдуть переговори необхідно активніше діяти в обороні.

"Поки політики і дипломати домовляться, у нас армії не залишиться. Треба відкривати хоча б турбуючий вогонь артилерії у відповідь. Щоб вони не дві години молотили по Красногорівці, а робили залп-другий і відходили. Треба відповідати", - переконаний полковник запасу.

"Неможливо виграти війну, ховаючись за рогом і кричучи супротивнику: ми не будемо здаватися, а ти - йди геть", - констатує Олег Жданов.