Як Грузія та Абхазія ділять Інгурську ГЕС

Інгурська ГЕС - найбільша гідроелектростанція на Кавказі, залишається ‎джерелом електроенергії для населення по обидва боки невизнаного ‎кордону із Абхазією, що відкололася від Грузії.‎

Розташована у зоні конфлікту гідроелектростанція протягом усіх останніх ‎років зв'язує розділені конфліктом сторони, незалежно від територіальних ‎суперечок.‎

У результаті війни у Абхазії на початку 1990-х об'єкти інгурської ГЕС ‎опинилися по різні сторони невизнаного кордону.‎

На території, підконтрольній Тбілісі, розташована одна із найвищих у світі арочних ‎гребель, заввишки у 271 метр, і частина тунелю, а в Гальському районі невизнаної Абхазії ‎‎- будівля станції і чотири перепадні ГЕС.‎

Після конфлікту сторони досягли неофіційної згоди, згідно з якою невизнана республіка ‎отримувала близько 40% електроенергії, що вироблялася на Інгурській ГЕС, а решта 60% ‎постачалися на підконтрольну Тбілісі територію.‎

Сьогодні Інгурська ГЕС і Варднілі ГЕС, що входить до її комплексу, є єдиним джерелом ‎електроенергії для Абхазії. Для решти Грузії - це найдешевша електроенергія, що ‎покриває близько 20% споживання.‎

Споживання Абхазії‎

За всі роки після конфлікту в Абхазії у 1992-1993 роках, жодна зі сторін ‎не здійснювала жодних спроб призупинити роботу станції, що потрібна їм ‎обом, говорить голова Ради директорів державної компанії "Інгурі ГЕС" ‎Леван Мебонія.‎

‎"Інгурі ГЕС, абхазькі й грузинські енергетики можуть слугувати за ‎приклад. Коли є спільні інтереси, тоді справа йде вперед", - каже він.‎

Офіційних домовленостей про розподіл електроенергії між абхазькою і ‎грузинською сторонами ніколи не підписували, і розподіл електроенергії ‎варіювався залежно від потреб Абхазії. Усі витрати, пов'язані з генерацією ‎електроенергії покриває грузинська сторона.‎

У останні роки це споживання росте, і в Абхазію постачається вже близько ‎половини електроенергії, що виробляється на Інгурі ГЕС. У зимовий ‎період практично вся електроенергія надходить до Абхазії, розповідає пан ‎Мебонія.‎

‎"У зимовий період Абхазія споживає майже стільки ж електроенергії, ‎скільки Тбілісі. У Тбілісі живе більше мільйона, а там близько 240 тисяч ‎людей. Причина цього - відсутність системи обліку і відповідного збору за ‎спожиту електроенергію", - пояснює він.‎

Високий рівень споживання впливає і на рівень води у водосховищі станції, ‎створюючи проблеми з електропостачанням невизнаної республіки.‎

‎"Рівень можна утримувати високим, якщо зменшити виробництво ‎електроенергії. Якщо в Абхазії буде суворий облік електроенергії, ‎відповідні тарифи і строгі заходи із отримання оплати, ці 230 млн кіловат-‎годин у січні і грудні суттєво скоротяться, і зиму вже можна проводити без ‎усілякої паніки", - каже пан Мебонія.‎

Про те, що споживання в Абхазії росте у той час, як собівартість платежів ‎за електроенергію низька, говорять і абхазькі енергетики.‎

‎"Звісно, це (зростання споживання. - Ред.) пов'язано з тим, що у нас ‎серйозно зношені мережі. Певна кількість електроенергії припадає на ‎втрати", - зазначив керівник абхазького "Чорноморенерго" Аслан Басарія, ‎повідомляє Sputnik Абхазія.‎

За його словами, таких низьких тарифів, як в Абхазії, ніде немає, і поки не ‎буде адекватних тарифів, говорити про якісне енергопостачання Абхазії ‎також не доводиться.‎

Сьогодні тариф на електроенергію в Абхазії для фізичних осіб складає 40 ‎копійок (близько 0,7 центів), тоді як у решті Грузії жителі платять від 5 до 9 центів за кіловат-‎годину.‎

За словами заступника міністра енергетики Грузії Іллі Елошвілі, у ‎минулому році споживання Абхазії зросло на 24% у порівнянні із 2012 ‎роком. Загалом, за даними міністерства, Абхазія у 2016 році отримала 1,9 ‎млрд кіловат-годин - тобто 54% виробленої на Інгурській ГЕС ‎електроенергії.‎

‎"Зростання за правильного споживання може бути викликане ‎покращенням демографії, появою нових об'єктів і покращенням якості ‎життя… Тоді ми б бачили зараз в Абхазії економічне диво і неймовірний ‎ріс рівня життя. Але це, звісно, не так. Насправді, причина цього - втрати і ‎надужиток електроенергії", - каже він.‎

Закриття станції не загрожує, оскільки грузинська сторона зацікавлена у ‎роботі Інгурі ГЕС і розуміє її значимість для Абхазії, зазначає Елошвілі.‎

‎"Ми, звісно, не хочемо, щоб в Абхазії ввели графік чи там не було ‎електроенергії. Але питання того, наскільки для нас Інгурі ГЕС ефективна ‎в тому вигляді, в якому є, звісно, постає", - говорить він.‎

За його словами, ці питання відкрито обговорюються під час зустрічей з ‎абхазькою стороною, і їх вирішення вплине на енергосистему всієї Грузії. ‎Отримання більшої кількості електроенергії із Інгурі ГЕС по той бік ‎невизнаного кордону означає скорочення імпорту електроенергії і тарифів ‎для решти Грузії, зазначає він.‎

Тим часом наступного року питання про енергопостачання невизнаної ‎республіки стане ще гостріше, оскільки планується призупинити Інгурі ‎ГЕС на кілька місяців для реабілітаційних робіт.‎

За словами Елошвілі, зупинення Інгурі ГЕС не викличе проблем із ‎енергопостачанням підконтрольних Тбілісі територій, але внутрішніх ресурсів ‎країни буде недостатньо, і потрібен буде імпорт електроенергії із сусідніх країн.‎

Щодо Абхазії, за його словами, це питання вирішиться під час переговорів, але ‎Грузія і цього разу допоможе у електропостачанні до невизнаної республіки.‎

Минулого року Грузія частково оплатила імпорт електроенергії з Росії до ‎Абхазії після проблем із електропостачанням через спад рівня води у ‎водосховищі. Тоді в уряді Грузії назвали це актом доброї волі, заявивши, що ‎електроенергію для Абхазії Грузія закупила за пільговою ціною.‎

Енергетика і політика

За останні 15 років грузинська сторона у вигляді позик міжнародних фінансових організацій ‎інвестувала в Інгурі ГЕС понад 100 млн доларів. Це підвищило продуктивність, а також надійність і ‎безпеку станції.‎

Елошвілі зазначає, що грузинським спеціалістам надали доступ і гарантії безпеки на об'єктах ‎Інгурської ГЕС, розташованих у Абхазії, і виключає спроби будь-якої сторони паралізувати роботу ‎станції і в майбутньому.‎

‎"Якщо якась сторона почне саботувати, це буде вистрілом собі в ногу", - каже він.‎

Але питання в тому, кому належить Інгурі ГЕС, періодично стає предметом обговорень і спекуляцій ‎у ЗМІ.‎

Два роки тому де-факто президент Абхазії Рауль Хаджимба, говорячи про Інгурі ГЕС, зазначив, що ‎те, що знаходиться на території Абхазії, має належати абхазькому народу. Про те, що це питання ‎обговорювалося із грузинською стороною, заявляв і голова "Чорноморенерго".‎

Грузинська сторона заперечувала переговори із цього питання, зазначаючи, що Інгурі ‎ГЕС належить Грузії, і Грузія постачає електроенергію до Абхазії, як і будь-яку іншу ‎частину Грузії, а також повністю покриває затрати на експлуатацію станції.‎

За словами експертів, право власності на Інгурі ГЕС у нинішній ситуації скоріше ‎символічне, оскільки обидві сторони взаємопов'язані і не можуть діяти незалежно одна ‎від одної.‎

‎"Продати цю систему ані наша, ані абхазька сторона не можуть, оскільки система суто ‎географічно працює у співкеруванні. Так що жодна сторона не може провести якісь ‎операції без узгодження із іншою стороною. Кожна сторона може говорить, що це її, але ‎насправді це нічийне - користуються обидві сторона, але ексклюзивно скористатися цим ‎активом жодна сторона не може", - зазначає експерт Гія Хухашвілі.‎

Але в той час, як деякі аналітики вважають енергетичну сферу показовим прикладом ‎зв'язку із невизнаною республікою, директор із питань енергетики аналітичного центру ‎‎"Світовий досвід для Грузії" Мурман Маргвелашвілі вважає, що наявну ситуація важко ‎назвати двостороннім співробітництвом.‎

Сьогодні одна сторона практично не платить і споживає дедалі більше, а інша керує і ‎ремонтує станцію, і така ситуація довго продовжуватися не може, каже він.‎

‎"Ми, насправді, перебуваємо у глухому куті. Тому що без високого політичного рішення ‎поступово буде збільшуватися споживання Абхазії, і вони будуть забирати стільки, ‎скільки вони хочуть, - каже він. - Але самі абхазці теж мають усвідомити, що для них ‎невигідна така ситуація і таке розтрачання електроенергії. Електроенергія, яку вони ‎отримують, насправді, набагато дорожча, і її можна разом експортувати. Тоді це може ‎дійсно стати предметом співпраці".‎