НАТОвські пристрасті у Молдові: куди хилить Додон?

На тлі незвично холодної зими у політичному житті Молдови спекотно. Високий градус дискусій у владі та суспільстві забезпечує головний ньюсмейкер країни, президент Ігор Додон.

З дня інавгурації наприкінці 2016 року енергійний прибічник більш тісних зв'язків з Росією вдається до кроків, які викликають чималий резонанс в Молдові і поза її межами.

Щойно в'їхавши до офісу президента у центрі Кишинева, пан Додон розпорядився прибрати з нього прапор ЄС і заявив, що державною мовою країни є молдавська, а не румунська. Одразу після Нового Року він позбавив громадянства Молдови екс-президента Румунії Траяна Басеску.

Перший офіційний візит пана президента Молдови до Москви в середині січня хоч і не приніс очікуваного прориву у торгівлі між Молдовою і Росією, проте збурив громадськість неоднозначними заявами пана Додона.

Зокрема, щодо планів федералізації країни, обіцянок сплатити шість мільярдів доларів боргу Придністров'я за російський газ, і традиційно скасувати угоду про Асоціацію між Молдовою і ЄС.

Новий політичний шторм накрив Молдову наприкінці минулого тижня. Спричинили його погрози пана Додона закрити Бюро зі зв'язків з НАТО, якого ще немає.

Історія питання

Згідно з конституцією, Молдова - нейтральна країна і не може бути членом будь-яких військових блоків.

Як і деякі інші країни колишнього СРСР, як от Росія, Україна, Білорусь чи Азербайджан, Молдова є учасником програм НАТО "Партнерство заради миру" і "Наука заради миру і безпеки". У 1997 році Молдова відкрила Постійну місію у НАТО.

Поглиблення контактів Кишинева з НАТО відбулося у 2001 році після обрання президентом лідера компартії Володимира Вороніна. Саме за його каденції Молдова висловила бажання розширити співпрацю з альянсом в усіх сферах безпеки без набуття членства.

За Вороніна у 2007 році на базі Кишинівського держуніверситету відкрився Центр інформації і документації НАТО.

З часу набуття незалежності Молдова отримує допомогу НАТО у знищені запасів надзвичайно шкідливих пестицидів і застарілої зброї, боротьбі з тероризмом і кіберзагрозами, покращенні патрулювання і оснащення кордонів, переоснащенні армії і реорганізації її структури.

У липні 2016 року прем'єр-міністр Молдови Павел Філіп і генсек НАТО Єнс Столтенберг підписали угоду про Бюро зі зв'язків з НАТО в Кишиневі.

Проєвропейська парламентська більшість ратифікувала угоду у грудні 2016, після чого її підписав і тодішній президент Ніколає Тімофті.

"Це серйозна помилка"

За планами уряду, бюро, в якому працюватимуть п'ятеро цивільних, має відкритися у квітні 2017-го.

Пан Додон переконує, що це може призвести до "зміни геополітичного вектору Молдови". І саме через це він пообіцяв зробити все, щоб завадити його появі. Дарма, що повноважень у нього для цього немає - у парламентській Республіці Молдова функції президента є переважно представницькими.

Це не завадило панові Додону заявити під час візиту до Брюсселя 7 лютого: "Я не сприйматиму присутності солдатів-іноземців на території Молдови!"

Зауваження заступниці генсека НАТО Роуз Геттемюллер, що бюро - "це не військова база, а маленька дипломатична місія, де працюватимуть лише цивільні", не остудило його запалу. "Відкриття такого бюро не сприятиме безпеці громадян," - переконував він представників альянсу.

Після повернення до Кишинева пан Додон скликав прес-конференцію, на якій розповів про інші нібито негативні наслідки відкриття бюро.

"Я казав в Брюсселі та повторюю в Кишиневі: відкриття Бюро зі зв'язків з НАТО є серйозною помилкою, яка заважає вирішенню низці інших найважливіших для Молдови проблем, як от врегулювання Придністровського конфлікту", - цитує його молдавська агенція "Інфотаг".

"Навіщо його відкривати цього року, якщо через рік після парламентських виборів ми його закриємо?!" - пообіцяв він.

На питання, як саме він цього досягне, пан Додон відповів: "Я діятиму від імені народу… В країні тепер є всенародно обраний президент. І він є більш легітимний, аніж сформований вночі уряд".

Соцмережі: "Все це нова брехня"

Неабияка словесна активність президента щодо НАТО зачепила не лише політикум Молдови, а й ЗМІ і суспільство.

Заступник голови міністерства закордонних справ і європейської інтеграції Ліліан Дарій відреагував на заяви пана Додона стримано: "Для відкриття Бюро зі зв'язків з НАТО немає жодних перешкод".

А от лідер Ліберально-демократичної партії Молдови Віорел Чиботару назвав погрози пана Додона "дурницями" і зазначив: "Протягом 25 років на території Молдови не було жодних іноземних військ, крім військових Російської Федерації".

Прихильники співпраці з НАТО виплеснули своє обурення в соцмережі. Телерепортер Васілє Мунтяну написав у Facebook: "Пане Додон, що становить більшу загрозу? Цивільна місія з 5-6 чоловік чи тисячі озброєних до зубів солдатів на території країни, чию незалежність, суверенітет і територіальну цілісність ви поклялися захищати?"

На його переконання, НАТО - це також "реформи, верховенство права, демократичні цінності та свободи".

Журналістка Єлена Робу була більш категоричною: "Президент Додон виставив нове опудало: американські танки, які з'являться на теренах Молдови щойно НАТО відкриє свій офіс в Кишиневі. Все це нова брехня".

Міністр охорони навколишнього середовища Валеріу Мунтяну зазначив у Facebook, що пан Додон покладає відповідальність за 26 років Придністровського конфлікту "на Кишинів, Румунію, а от тепер і на НАТО. На кого завгодно, але не Росію з її кривавою імперською політикою".

Що кажуть соціологи і експерти

Згідно із опитуванням, проведеним поважним молдавським соціологічним центром "Барометр громадської думки" у жовтні 2016 року, понад 63% мешканців Молдови вважають нейтралітет найкращою гарантією безпеки їхньої країни.

Лише 9% думають, що таку гарантію може надати НАТО, і 14% - Організація договору колективної безпеки, створена за ініціативи Росії.

Якби у Молдові проводився референдум про вступ до НАТО, понад 57% молдован висловилися б проти такого кроку, і лише близько 11% - підтримали б його.

То ж постає питання: для чого пан Додон створив стільки інформаційних приводів, критикуючи бюро, якого ще не існує?

На думку молдавських політологів, пояснення просте - восени 2018 року в Молдові відбудуться парламентські вибори.

Соратники пана Додона по Партії соціалістів мають непогані шанси набрати найбільшу кількість голосів, а сам Додон неодноразово заявляв про наміри соціалістів сформувати "червоний уряд".

Тож вимоги прибрати прапори Євросоюзу, обіцянки переконати Москву скасувати торговельне ембарго і заяви про відмову від асоціації з ЄС - це, за визначенням видання "Ньюсмейкер", лише "символічні жести", покликані привернути увагу виборців.

Не даремно ж молдавські ЗМІ, які критично ставляться до пана Додона, згадують недвозначну реакцію очільника Росії Володимира Путіна на заяви Додона: "Ми добре обізнані і з повноваженнями президента Молдови, і з повноваженнями уряду."

От і критика НАТО - це "епізод серіалу, створеного, у першу чергу, для молдовської аудиторії", пояснив "Ньюсмейкеру" політолог Владислав Кульмінскі.

А відтак є підстави вважати, що уряд Молдови Бюро зі зв'язків з НАТО таки відкриє, а гучні заяви пана Додона виявляться черговою бурею у склянці води.