Андріївські вечорниці
Андріївські вечорниці найчастіше відбувалися напередодні Андрія, ввечері 12 грудня, а подекуди й у саме свято - 13 грудня.
Традиційною святковою стравою у цей день є калита - незабаром вона стане головним фігурантом народних забав.
Ще одна андріївська страва - вареники. З капустою, картоплею або сиром.
Вечорниці - це свято для неодруженої молоді. Дівчата цього вечора ворожили на судженого, а парубки вправлялися у різних забавах.
Раніше хустки та інші головні убори, ховаючи під ними волосся, жінки одягали самотужки. Але у Музеї Гончара панянкам допомагає вправний парубок.
Це - лише один із варіантів обмотування голови полотном.
Так поліські жінки у Сарненському районі Рівненщини виходили надвір ще кілька десятиліть тому.
Парубки робили у цей вечір "шкоду" тим господарям, які не відпускали дівчат на гуляння.
"В дівках сиджу, чи заміж піду" - одне із можливих ворожінь для дівчат. Жменю квасолин брали наосліп, а потім рахували їх, повторюючи ці слова. Головне - яка частина фрази випаде на останню квасолину.
Інший варіант - із полінами. Так само, долю віщувало останнє з них.
Сімейний стан, згідно з віруваннями, могли передбачити і зернятка кмину.
Їх треба було сипати на сніг, промовляючи "Андрію, Андрію, на тебе коноплі сію. Дай Боже знати, з ким буду збирати". Потім їх збирали зі снігом і рахували - якщо у жмені парна кількість, то наступного року дівчина більше не гулятиме на вечорницях.
Кульмінація свята - поява калити. Її треба кусати.
Але зробити це під силу не кожному спритнику. У разі поразки треба скакати "зайчиком", а можна й отримати трохи сажі від писаря на щоку.
Однак наполегливі зусилля таки приносять свій результат, і Калитинський ділиться ласим шматочком.
Усе це відбувається під музику та пісні.
На завершення вечорниць - танці. Це вже випробування для парубків.
Андріївські вечорниці - це традиційні українські народні гуляння для неодруженої молоді у переддень або на саме свято Святого Андрія.
Вже зовсім скоро Миколая, Різдво та Новий Рік, і попереду ще багато забав, але цей вечір особливий - дівчата за допомогою ворожінь намагалися випитати у Святого Андрія, чи доля їм вийти заміж наступного року, а парубки всіляко хизувалися і вишукували суджених.
Народні обряди відтворили з повним розмахом у Музеї Івана Гончара в Києві - там були і пан Калитинський, і Коцюбинській, і пані Рогачинська та інші персонажі із фольклору.
Фото Романа Лебедя