Сергій Гридін каже, що дитяча книжка має містити виховні моменти, але не дуже багато
Дитячий письменник Сергій Гридін у чупакабр не вірить. А от з комп’ютерними вірусами йому довелося мати справу. У книзі "Федько у пошуках чупакабри", яка увійшла до Клацнути довгого списку премії "Книга року ВВС-2012", є і комп’ютерний вірус, і чупакабра, яка згодом виявляється зовсім іншою твариною.
Сергій Гридін: Книжка "Федько у пошуках чупакабри" – це книжка із серії історій про комп’ютерний вірус Федько. Ця книжка проста і прикольна, без ніяких повчань. Події усіх трьох книг про Федька відбуваються в різних місцях. Перша книга і друга книжки – про віртуальну реальність, а третя – "Федько у пошуках чупакабри" – про наше рідне українське село, куди потрапляє комп’ютерний вірус Федько, і разом з друзями потрапляє у цікаві пригоди.
ВВС Україна: Як би ви визначили жанр книжки?
Сергій Гридін: Думаю, це щось пригодницьке. Чесно кажучи, я в жанрах дитячої літератури не дуже розбираюсь. Я нещодавно почав писати. Тому краще, якщо жанр визначатимуть читачі.
ВВС Україна: Чи легко писати книжки для дітей? Це якось по-іншому, аніж книжки для дорослих? У чому полягає відмінність?
Сергій Гридін: Я написав кілька книжок для дітей, які вже видані, і кілька книжок для дорослих, які ще не видані. А також дві книжки для підлітків, з яких одна має побачити світ десь за місяць. Найважче, як на мене, писати книжки саме для підлітків. Для дітей мені чомусь пишеться простіше. І для дорослих простіше, тому що я знаю, як думають дорослі, чим вони займаються, чим живуть.
Дитячі книжки, мабуть, простіше писати, бо всі ми колись були дітьми і пам’ятаємо себе якраз в дитячому віці. А підлітки змінюються весь час і змінюються із часом. І тому писати підліткові книжки найважче.
"У комп’ютерні віруси я дуже вірю, тому що книжку із цієї серії написав саме тоді, коли мій син Сашко завдяки комп’ютерному вірусу, підхопленому в Інтернеті, занапастив Windows, і я півночі її відновлював"
Сергій Гридін, письменник
ВВС Україна: Якою, на вашу думку, є функція дитячої книжки? Вона має розважати чи навчати?
Сергій Гридін: Думаю, що книжки мають мати якісь виховні моменти, але не дуже багато. Так щоб діти читали книжку і разом з тим виховувались. Але писати спеціальні книжки для дітей, вважаю, не треба. Ми і так їх виховуємо більше, ніж потрібно: у школі, вдома, у садочку. Тобто ми весь час виховуємо дітей і не даємо їм жити. Тому бажано в книжках якось завуальовувати виховні моменти. Але те, що вони там потрібні, – це однозначно.
ВВС Україна: Ваша книжка називається "Федько у пошуках чупакабри". А ви самі вірите в чупакабру?
Сергій Гридін: Не дуже вірю в чупакабру. Хоча у нашому містечку колись виявили якогось звіра – страшнюче, худюще, з хвостом, як у чупакабри. Його фото я бачив, але сам в те, що чупакабра існує, не вірю. І в книжці "Федько у пошуках чупакабри" чупакаброю виявляється зовсім інша істота.
ВВС Україна: А в комп’ютерні віруси вірите? У вашій книжці комп’ютерний вірус діє як один з персонажів.
Сергій Гридін: У комп’ютерні віруси я дуже вірю, тому що книжку із цієї серії написав саме тоді, коли мій син Сашко завдяки комп’ютерному вірусу, підхопленому в Інтернеті, занапастив операційну систему Windows, і я півночі її відновлював. І тоді саме народилася думка написати книжку про комп’ютерного віруса. Тому переконаний, що вони однозначно існують. Єдине, хочеться вірити, що вони не будуть матеріалізуватися і виникати у когось в кімнаті.
"Федько у пошуках чупакабри" – третя книга з серії про пригоди Федька
ВВС Україна: Опишіть свого читача. Як ви уявляєте, хто ці діти? Чи, може, не лише діти?
Сергій Гридін: Останнім часом я почав зустрічатися і з дітьми, і не з дітьми. Досить широка аудиторія. Діти в основному від 6 до 12 років, плюс-мінус рік-два в залежності від розвитку дитини. Що мене більше за все вразило – відгуки від старших, і студентів, і дорослих людей. Це при тому, що я позиціоную свої книги для аудиторії від 6 до 12 років. А якщо хтось читає – менший або старший – це тільки приємний додаток.
ВВС Україна: Думаєте, зустрічі з читачами потрібні письменникам? Як часто?
Сергій Гридін: Я вважаю, що такі зустрічі дуже потрібні. І, напевно, більше потрібні письменнику, ніж читачам. Коли ти зустрічаєшся з читачами, ти відчуваєш їхню енергію і чуєш їхню думку про твої твори. Про те, що кому треба змінити, що допрацювати.
ВВС Україна: Яку останню книжку ви прочитали?
Сергій Гридін: Мені в Івано-Франківську подарувала книжку Оксана Тебешевська. Називається книжка "Чому мовчить Михайлова скрипка?". Досить глибока книжка, психологічна, дещо автобіографічна, трошки історична. А з відомих авторів я тільки закінчив читати "Молоко з кров’ю" Люко Дашвар. Я її на одному дихання ковтнув десь години за три, не відриваючись. Порадив прочитати усім своїм знайомим.
З Сергієм Гридіним розмовляла Євгенія Ковалевська.
Переглянути Клацнути анотацію книги Сергія Гридіна "Федько у пошуках чупакабри".
Читати про всі книги-номінанти на премію в спецпроекті Клацнути Книга року ВВС-2012.
