У Києві розплющила очі "Спляча красуня"

"Принцом" виявилася дівчина

Учасниця проекту "Спляча красуня" художника Тараса Полатайка "прокинулася" від поцілунку.

Уже два тижні в Національному художньому музеї десятки чоловіків намагалися змусити красунь розплющити очі своїми цілунками, але успіху, врешті, досягла... дівчина.

Умови участі в проекті передбачали, що пара, якій вдасться це зробити, мусить побратися - все заздалегідь підтверджено підписами. Втім, українське законодавство одностатевих шлюбів не передбачає.

Ще до своєї кульмінації зворушливий мистецький проект викликав ажіотаж у світовій пресі, ставши темою десятків статей та відеосюжетів.

Окрім мистецького контексту, журналісти побачили в ньому і політичний.

Стара казка на новий лад

24-річна Яна Гуржій - одна з п'яти дівчат, яких Тарас Полатайко відібрав для участі в своєму проекті. Дівчина не приховує, що була здивована, коли її "принцом" виявилася на два роки молодша Катя Копиленко.

"Але я так само бачила здивований погляд Каті, і зрозуміла, що вона може навіть трохи більше здивована, ніж я. Мабуть, саме в несподіванці і полягає весь сенс цієї ситуації", - розповіла пані Гуржій ВВС Україна.

За словами "сплячої красуні", все вийшло спонтанно, Катя нібито навіть не сподівалася, що на її цілунок буде схвальна відповідь, і навіть паспорт у неї виявився під рукою випадково.

Цей документ був необхідною умовою участі в проекті. В той час, як подивитися на красуню могли всі охочі, цілувати її мали право лише повнолітні люди. Вони також мусили підписати угоду, згідно з якою зобов'язуються побратися у разі, якщо "спляча красуня" розплющить очі під час поцілунку.

Що робити далі - дівчата вирішать у найближчі кілька тижнів.

"Вони можуть одружитися в якійсь іншій країні - Канаді, Норвегії, в Аргентині, приміром. Як я зрозумів, вони налаштовані саме на цей варіант", - розповів Тарас Полатайко.

Такий поворот подій передбачала сучасна інтерпретація художником давньої казки. Тепер спробувати пробудити красуню від сну міг не лише принц, і навіть не обов'язково людина із титулом, а будь-хто, будь-якої статі.

"Це старовинний архетип людської поведінки, це стосунки між людьми. Моя адаптація до сучасності полягає в тому, що я розширюю цю ґендерну роль від суто "чоловік-жінка" до "будь-хто-жінка". Але красуня все ж залишається красунею", - пояснив художник

На красунь можна лише подивитися, або ж поцілувати, підписавши угоду

У пошуках кохання

Яна Гуржій розповіла, що розімкнутися її повіки змусив оригінальний підхід до справи: "Два дні приходили чоловіки й жінки і цілували мене у вуста. Я подумала - хто прийде і поцілує мене в чоло, або в очі, тому я їх розплющу. І, власне, Катя поцілувала мене в чоло".

Поки ця мить настала, численні учасники проекту безуспішно намагалися втілити в життя казку, переказану раніше Шарлем Перро, братами Грімм та іншими казкарями.

"Тут відбуваються драми. Одного разу приходила жінка років 35 і хвилин п'ять танцювала якийсь дивний танок, зображуючи ніби птаха. Танцювала, танцювала навколо неї, потім ніжно поцілувала - подивилася, що очі не розплющені, і так само витанцювала з кімнати", - розповів Тарас Полатайко.

Однак автор проекту каже, що головним для нього було не завершення казкового сценарію.

"Більшість дівчат казали, що хочуть щирого кохання. Вони сподіваються, що через цю казковість проекту, в якому ми всі зараз живемо, вони знайдуть це справжнє кохання, яке не кожному щастить пережити. З огляду на це, я сподіваюся, що хтось все-таки знайде щире кохання через цей проект", - розповів митець.

Шлях до кохання був непростим - аби втілити свій задум у життя, автор готувався два роки і, окрім творчих пошуків, мусив пройти через всі кола бюрократичної системи в Україні - за день до відкриття виставку, за його словами, мало не зірвали чиновники.

За всім, що відбувалося і ще відбуватиметься у залі художнього музею до 9 вересня, можна спостерігати через пряму відеотрансляцію в Клацнути інтернеті.

Спляча країна?

Перфоменс українсько-канадського художника Тараса Полатайка, який, серед іншого, представляв Україну на Бієнале в Сан-Паулу, відразу привернув увагу світової мистецької спільноти.

Його простота і романтичність не могли залишити байдужими пресу в більшості європейських країн, Австралії, Кореї, Зімбабве, Саудівській Аравії, Конго та багатьох інших куточках світу.

Проект, що займає лише одну кімнату у Національному художньому музеї в Києві, здобув більший розголос, ніж будь-яка інша мистецька акція останніх років в Україні, перевершивши, напевно, навіть "Арсенале-2012".

На перший погляд, усе дуже просто - як і в казці, красиві дівчата "сплять", чекаючи, доки їх своїм поцілунком розбудить суджений.

Тарас Полатайко каже, що був би радий, якби його проект допоміг комусь знайти кохання

Але окрім мистецької складової, західні медіа окремо підкреслили політичну складову перфоменсу.

"Обрана художником тема ідеально описує як інституцію шлюбу, так і стан українського суспільства, хоча й, можливо, менш очевидно", - написала з цього приводу британська газета Клацнути Guardian.

Поки спить красуня, спить і все королівство - пояснює Тарас Полатайко, за словами якого, цей проект народився у нього з ідеї про виставку на тему терпіння.

"Так сталося історично, що наш народ терпить, і терпить, і терпить... І колонізація, і війна, і Голодомор. І тепер терпить цих звірів при владі. І таке враження, що після революції (Помаранчевої - ВВС Україна) настала якась апатія", - розповів автор.

Враховуючи те, що красуня не стерпіла і розплющила очі, алегорій на тему "сплячої країни" тепер може виникнути ще більше.