
Квітковий годинник в центрі Києва все ж переведуть на "зимовий" час. Як і решту в Україні.
Найближчої неділі українці все-таки переведуть стрілки годинників на одну годину назад, перейшовши на "зимовий" час.
Незавдовго до цього протягом одного місяця депутати парламенту спершу скасували перехід, а потім визнали власну постанову такою, що втратила чинність.
В результаті різниця між київським часом та московським вперше в історії СНД становитиме дві години, а не одну, як було досі.
Більша різниця із Росією викликає незадовлення в жителів однієї частини України, водночас, скасування переходу дошкуляло б жителям іншої.
Росія та Білорусь скасували перехід на "зимовий" час, в останні роки від такої практики також відмовилася Грузія та країни Центральної Азії.
Хоча, поряд з цим, годинники на зимовий та літній час переводять у 110 країнах світу, зокрема в Євросоюзі та в багатьох американських штатах.
Від Сходу до Заходу
Загалом на території України діє одна часова зона - на дві години більше від всесвітнього часу взимку, і на три - влітку. Але, оскільки протяжність країни із заходу на схід становить мало не півтори тисячі кілометрів, країна фактично лежить у трьох часових поясах.
"Зимовий час - це поняття умовне, оскільки це справжній час, природній час, істинний час для території України."
Керівник українського гідрометцентру Микола Кульбіда
Через це, якби годинники 30 жовтня не переводили, світла пора доби для жителів Закарпаття, Галчини та інших західних регіонів наставала б після 9 ранку.
"Я - мама, у мене є дитина, яка ходить до третього класу. Мені важко її будити зранку. І якщо ми перейдемо на зимовий час, тоді дитина матиме на годину більше нормального сну і не сидітиме два першик уроки при лампах денного світла", - поділился міркуваннями із bbc.ua жителька Ужгорода.
Але нинішній стан речей, коли стрілки все ж переведуть назад, створює певні незручності жителям східних областей - Донецької, Луганської та інших. А надто - тим, хто має близьких у Росії, різниця у часі з якою відтепер збільшиться.
"Взагалі-то різниця між Росією та Україною в дві години – це велика різниця. У мене сестра живе в Ленінграді. Я можу зателефонувати їй увечері. А тепер що? Хотілося би, аби всі стосунки між країнами відрегулювалися, щоб до єдиного рішення прийшли", - розповіла у коментарі bbc.ua жителька Донецька.
Кореспонденти bbc.ua зібрали більше думок з приводу українського часу від жителів Ужгорода, Донецька та Києва:
''Зимовий час'' - думки українців

Стрілки годинників в Україні знову переводять на одну годину назад. Кому це подобається?
У вас немає необхідної версії Флешплеєра
"Сумнівний" зиск
Ідея запровадження літнього часу на початку 20-го століття полягала в тому, щоб на годину менше палити лампи ввечері в світлу пору. Сонце тоді сідає значно раніше, ніж більшість людей лягає спати, водночас досить рано встає. Тому годинники переводять так, аби світловий день був нібито довшим. Водночас, взимку, після переведення годинника, світанок наступав би раніше.

Кому насправді вигідна економія електроенергії?
Тож основний аргумент прихильників сезонного переведення стрілок - зиск від економії електроенергії. Саме цим у 1981 році пояснювали запровадження такої практики у Радянському Союзі.
Щоправда, за словами депутата парламенту Олега Надоші - ініціатора ідеї скасувати перехід, - вигода незначна:
"Єдина цифра, яку я почув, ця сума дорівнює 225-300 мільйонів гривень економії на більш пізньому вмиканні електроенергії", - зазначив парламентар.
До того ж, як розповів у коментарі bbc.ua звідувач кафедри географії України Київського Національного університету імені Шевченка Олександр Дмитрук, значна частина енергетичного ринку більше не є державною власністю:
"Тому економія, на скільки я розумію, відбувається не на користю держави. А те, що переведення стрілок спричиняє негативний ефект на людей у цій країні, медиками доведено давно", - зауважив науковець, на думку якого з точки зору науки розумним було б залишити в Україні поясний - тобто "зимовий" - час.
"Зимовий час - це поняття умовне, оскільки це справжній час, природній час, істинний час для території України", - розповів bbc.ua керівник українського гідрометцентру Микола Кульбіда.
Інфаркти, інсульти, суїциди…
Саме на однозначінй шкоді для здоров'я та самопочуття населення наполягають лікарі, поки економісти намагаються обрахувати грошову користь.

Медики кажуть, що зміна часу шкодить здоров'ю багатьох людей
Біолог Євген Дикий в Клацнути інтерв'ю bbc.ua розповів, що організм людини перелаштовується на новий лад впродовж трьох тижнів, постійно переживаючи стрес:
"Переведення годинника в будь-який бік, дійсно збиває біоритми людини, які були налаштовані на так званий циркадний, тобто, добовий ритм. Організму не поясниш, що так вигідно економічно. В першу чергу страждають дві системи – серцево-судинна та нервова. В перші кілька днів після переведення годинників кількість викликів "швидкої" збільшується на 12%, різко (в деяких країнах - на 75%) зростає смертність від інфарктів і інсультів," - зазначив вчений.
Особливо небезпечним, за його словами, цей стрес може виявитися для людей, які і без того балансували на межі - після переведення стрілок приблизно в 1,5 рази зростає статистика суїцидів.
"Ми є часткою природи, і природа живе в ритмах, а ці ритми задає світ. Це сонце, земля, день, ніч. І ми живемо, як і всі абсолютно живі істоти на землі, у цьому ритмі. І тому, коли ми штучно порушуємо ритми, ми штучно викликаємо у людини проблеми. Причому серйозні проблеми, пов’язані саме із здоров’ям", - такої думки Клацнути дотримується професор Григорій Косинський з Інституту екології та медицини.
"Ми є часткою природи, і природа живе в ритмах, а ці ритми задає світ. Це сонце, земля, день, ніч. І тому, коли ми штучно порушуємо ритми, ми штучно викликаємо у людини проблеми. "
Григорій Косинський з Інституту екології та медицини
Рятувальники - проти, залізничники корегують
Різнобій у часі з Росією та Білоруссю додав роботи працівникам української залізниці. Наразі залізничники займаються розробкою нового графіку руху пасажирських поїздів дальнього та міжнародного сполучення.
В одночас, одна "зайва" година, яку додають при переході на "літній" час, заважає нормальній роботі українських синоптиків.
"Спостереження, які проводять за погодою, за станом річок, водосховищ, вони скоординовані за міжнародним часом. І зрозуміло, що перехід на літній час додає нам одну годину, і саме ця година зумовлює певне запізнення із аналізом гідрометеороолгічної ситуації в Україні, оскільки робочий час і взимку, і влітку розпочинається о дев'ятій годині," - розповів голова гідрометцентру Микола Кульбіда.
Але, попри все, категоричним противником скасування "зимового" часу виступив міністр внутрішніх справ Віктора Балога. У своїх коментарях він навіть стверджував, що піде до суду, аби відстояти позицію:
"Рада пішла не просто проти здорового глузду – парламентарії, по суті, скасували закони природи і знехтували наукою. Легким жестом руки депутати відмовили своїм співгромадянам у праві жити за природним розкладом, а не за штучними правилами", - обурювався Балога 5 жовтня.
На його переконання, рішення про встановлення на території України часу другого часового поясу з додаванням однієї години погано вплинуло б на життєдіяльність значної частини громадян.

Міністр Балога - за "літній" час
Посилаючись на висновки науковців із Українського гідрометцентру, природним і виправданим з точки зору здоров’я громадян та економічних інтересів держави міністр назвав другий часовий пояс, який найбільш точно відповідає астрономічному часу, тобто "літній" час.
У цьому питанні його однодумцем є голова парламенту Володимир Литвин, який теж вважає, що залишити потрібно саме "зимовий" час, а весною залишати стрілки в спокої.
Не виключено, що через відсутність єдиної позиції з цього приводу у представників влади епопея із остаточним вибором часу в
Україні може мати подальший розвиток. Передбачають, що в результаті скасують перехід на "літній" час.





