Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі

	Верховна Рада

В уряді прогнозують остаточне затвердження цього законопроекту у парламенті, а також безпроблемний підпис його президентом, аби, як вважають у Кабінеті міністрів, поставити під загрозу виконання бюджету наступного року і дискредитувати прем’єра.

Утім, оглядачі також ставляться до підвищення соціальних виплат із застереженнями, серед яких – зростання цін та погіршення фінансового стану підприємств, які також будуть змушені підвищувати зарплати своїм працівникам.

Рівно два тижні тому розгляд питання про підвищення соціальних виплат завершився черговим скандалом у парламенті, зламаним мікрофоном спікера і блокуванням трибуни.

Тепер депутати досить швидко скасували власне ж рішення щодо голосування за соціальні законопроекти підняттям рук, і успішно провели перше читання проекту, який передбачає підвищення мінімальної зарплатні до 744 гривень та прожиткового мінімуму до 701 гривні вже від листопада цього року.

Хоча перше підвищення є невеликим – лише на 75 гривень – до кінця наступного року підвищення соціальних виплат буде досить суттєвим, і сягне понад 900 гривень.

Проте важливішим є те, що від рівня прожиткового мінімуму і мінімальної зарплатні залежать багато інших бюджетних виплат – пенсії, зарплати бюджетників, тарифна сітка на підприємствах і навіть штрафи.

Все це призведе до руйнації фінансової системи країни, адже її бюджет навряд чи витримає таке навантаження – вважає віце-прем’єр Олександр Турчинов.

Але, на його погляд, саме це і є метою як регіоналів, які ініціювали розгляд соціальних законопроектів у парламенті, так і президента, який, за прогнозом пана турчинові, неодмінно підпише ухвалені депутатами законопроекти, аби дискредитувати уряд та прем’єра – їхню конкурентку на президентських виборах.

Водночас у ініціаторів підвищення соцстандартів свої міркування. По-перше, навздогін до підвищення соціальних виплат депутати проголосували за те, аби частина цих виплат фінансувалася за рахунок скорочення зарплат чиновників усіх рівнів – від президента до урядовців та депутатів.

Крім того, як каже екс-міністр фінансів та депутат від партії Регіонів Микола Азаров, прем’єру вдається якось відшукувати гроші на підвищення зарплат для певних категорій працівників – вчителів, лікарів, поштарів, які традиційно є потужним чинником під час виборів, а відтак, доведеться відшукати гроші і для підвищення соціальних виплат. Утім, водночас, пан Азаров звинувачує уряд у підготовці “катастрофічно нереального” проекту бюджету, доходи якого не будуть виконані.

Більшість експертів передбачають чергову хвилю інфляції в країні після остаточного ухвалення підвищення соцвиплат, оскільки реальним джерелом їх фінансування може стати лише друк нових грошей чи нові запозичення. Крім того, це потягне за собою і підвищення зарплат у промисловості, яке навряд чи супроводжуватиметься підвищенням продуктивності праці та зростанням економіки.

Власне, про це говорили навіть деякі бізнесмени-депутати із Партії Регіонів, які підрахували, що ухвалення законопроекту, підготовленого їхнім одно партійцем Михайлом Папієвим, змусить їх збільшувати фонд оплати праці на підприємствах від чверті до третини. Саме тому врешті-решт депутати, серед яких більшість склали регіонали, проголосували за помірковані ший проект литвинівця Олега Зарубінського.

Очевидно, передбачення інфляційних наслідків своїх рішень, змусило депутатів одночасно ухвалити у першому читанні і постанови про державне регулювання цін на соціально важливі товари, а також на ліки. Утім, запровадити мораторій на підвищення комунальних тарифів парламентарям так і не вдалося.