|
Cвітовий Банк вирішує щодо позики Україні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Директори Світового банку мають вирішити, чи надавати Україні позику у півмільярда доларів на підтримку і реформування газового сектору. Якщо це відбудеться, то кредит стане першою частиною із пакету міжнародної фінансової допомоги на загальну суму у понад 1.5 мільярда доларів, про який йшлося під час підписання Меморандуму між Україною та ЄС про модернізацію української газотранспортної системи. Коли наприкінці березня цього року між Києвом та Брюсселем було підписано Меморандум про модернізацію української ГТС, сторони домовилися, що українська влада здійснить докорінну реформу газового сектора. Передбачалося, що державну компанію Нафтогаз буде реструктуровано таким чином, що функції транспортування газу на зовнішні ринки та його постачання для українських споживачів будуть відокремлені, а сама компанія припинить дотувати внутрішні поставки за рахунок прибутків від інших видів діяльності. Це, у свою чергу, тягло за собою обіцянки Києва привести внутрішні тарифи на газ до економічно-обгрунтованого рівня, тобто, кажучи простіше, до їх підвищення. Натомість міжнародні інвестори обіцяли подумати, як вони можуть підтримати ці реформи своїми грошима. Навесні українське керівництво заявляло, що для закупки газу та забезпечення його без проблемного транзиту до Європи, а також на реформи, було б потрібно понад 4 мільярди доларів. До середини літа у Брюсселі підрахували, що при запровадженні енергозберігаючих технологій, економії та підвищенні тарифів, Київ може обійтися сумою в 1 мільярд 700 мільйонів доларів, які можуть надійти від Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, а також від Європейського інвестиційного банку. 500 мільйонів від Світового банку мають стати першим траншем цієї допомоги. Україна не виконала зобов'язань Проте, Україна і досі не виконала своїх зобов’язань, озвучених у Брюсселі. У реформуванні самого Нафтогазу поки що очевидних зрушень немає. Проте спеціальний представник українського президента з енергетичних питань, Богдан Соколовський, який був серед учасників підписання Брюссельського меморандуму, каже, що певні напрацювання є, але їх втілення потребуватиме кількох років. Не виконана і, здавалося б, легша умова про підвищення тарифів. Точніше, рішення Національної комісії з регулювання електроенергетики мало набути чинності спочатку від 1 вересня, а згодом із 1 жовтня. Проте воно і досі заблоковано через судовий позов, що надійшов від профспілок. Якщо директори Світового банку таки вирішать надати Україні кредит на реформування газового сектору, наступною може стати позика від Європейського банку – 300 мільйонів на поповнення обігових коштів та закупівлю газу до кінця цього року і 450 мільйонів доларів наступного року на розвиток інфраструктури та підвищення енергоефективності. Ще 450 мільйонів доларів може надати Європейський інвестиційний банк. Утім, у 90-х Світовий банк вже розпочинав програму кредитування реформ, пов’язаних з енергетикою - у вугільній галузі. Проте згодом Рахункова палата звинуватила уряд у нецільовому використанні кредиту. У Світовому банку запевняли, що не мають зауважень до використання грошей, але згодом програму було згорнуто. | Також на цю тему Нафтогаз виплатив євробондівські відсотки 01 жовтня, 2009 | УКРАЇНА Рейтинг Нафтогазу знижено до другого з кінця01 жовтня, 2009 | БІЗНЕС 'Нафтогаз': дефолту не буде30 вересня, 2009 | УКРАЇНА МВФ вважає, що позики врятували Східну Європу28 вересня, 2009 | БІЗНЕС Світовий Банк дав Україні 400 млн.$18 вересня 2009 | Головна сторінка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||