Мирослав Попович: риторика – це не так вже й мало

З паном Поповичем розмовляв Фідель Павленко.

Треба стукати, треба звернути увагу на ситуацію, яка стосується нас так само, як і Європу. О. Попович

Бі-Бі-Сі: В одному з абзаців йдеться, що російська риторика щодо України змушує згадати найжахливіші історичні приклади - тридцяті роки минулого століття. Чи вважаєте ви виправданою таку відповідь громадських діячів і політиків на те, що самі називаєте риторикою Росії?

М. Попович: Риторика – це не так вже й мало, це не тільки спосіб висловитися, це ще й спосіб думати. Це є не тільки риторика, і не тільки повернення до історії, це є звинувачення в зраді, є певна постава, яка характеризує ставлення до українського народу, до його прагнення до самостійності. Я не думаю, що цього мало.

Бі-Бі-Сі: Що Вас найбільше непокоїть - дії Російської Федерації, звернення президента Медвєдєва до президента Ющенка 11 серпня, чи ось ухвалення у першому читанні законопроекту про можливість використання збройних сил Росії за межами країни? Самі ці факти чи антиукраїнська пропаганда?

Ми сподіваємося, що наше звернення, як та крапля, що камінь точить. О. Попович

М. Попович: Мені здається, що створюється небезпека, яка нагадує ситуацію з судецькими німцями у 1938 році. З тією, можливо, відміною, що етнічне російське населення, і ще додати російськомовне населення, не настроєне в масі до української влади. Я не сказав би, що ми маємо ситуацію судетів в Україні, але є дуже агресивна група, яка поводиться дуже провокативно до української влади.

Бі-Бі-Сі: Росія дозволяє подвійне громадянство, і, скажімо, в Ізраїлі мешкають сотні тисяч людей з російськими паспортами. Навряд чи цей закон спрямовано проти тієї країни, але якої Ви реакції очікуєте і чи сподіваєтеся, що це звернення почують десь іще окрім України і Росії, Ви звертаєтеся до країн усього світу? Чи вони відгукнуться, на Вашу думку?

М. Попович: Я, чесно кажучи, не дуже вірю, що звертання групи інтелігентів з України може зрушити цілий блок політичних умонастроїв, і тенденцій які склалися. Але треба стукати, треба звернути увагу на ситуацію, яка стосується нас так само, як і Європу. Я не думаю, що завтра може бути якась кривава провокація. Ми сподіваємося, що наше звернення, як та крапля, що камінь точить.