BBCUkrainian.com
Російська
Румунська
Інші мови
Останнє поновлення: вівторок, 04 серпня 2009 p., 07:55 GMT 10:55 за Києвом
Перешліть цю сторінку друговіВерсія для друку
Ющенко ветує закон про гроші на Євро-2012 з НБУ
Стадіон "Олімпійський", на реконструкцію якого потрібні мільйони, може прийняти фінальний матч чемпіонату
Стадіон "Олімпійський", на реконструкцію якого потрібні мільйони, може прийняти фінальний матч чемпіонату
Президент Ющенко ветував зміни до закону, який зобов’язував Нацбанк виділити гроші на Євро 2012.

Раніше депутати вирішили, що найкращий спосіб в умовах жорсткого бюджетного дефіциту знайти гроші для підготовки до проведення в Україні футбольного чемпіонату - це перерахувати 10 мільярдів гривень з прибутку НБУ. Віктор Ющенко вирішив, що це просто емісія, тобто друк додаткових грошей, і вона, на його думку, є дуже шкідливою для економіки.

Які ще є причини для президентського вето, в ефірі програми Ранок з Бі-Бі-Сі розповів керівник головної служби Секретаріату президента із соціально-економічного розвитку Роман Жуковський.

Р. Жуковський: Закон про зміни до державного бюджету України передбачав забезпечити законодавчі підстави для того, щоб національний банк міг авансом перерахувати перевищення своїх доходів кошторисними видатками тому, що на сьогодні це законом заборонено. Чому президент проти такого підходу? – тому, що авансового прибутку не буває.
На сьогоднішній день, щоб перерахувати такий прибуток у державний бюджет, необхідно, щоб він був підтверджений результатами аудиту. А зараз НБУ наперед повинен перерахувати цей прибуток.
У нас зараз розгортається економічна криза, погіршується стан банків, яким Нацбанк надав фінансування. Тож НБУ повинен був би сформувати відповідні резерви і зафіксувати збиток.
Звідси виникає два небезпечні ризики. По-перше, це емісійне фінансування державного бюджету, що прямо суперечить 15-й статті Бюджетного кодексу, а по-друге - це те, що Національний банк, щоб не порушувати закон, повинен керуватися тим, щоб заробити прибуток. Таким чином втрачається його незалежність, як регулятора. Адже він в першу чергу буде зацікавлений у тому, щоб перерахувати йому ці 9,8 млрд. гривень.

Бі-Бі-Сі: Представники БЮТ, який є головними агітаторами цього закону, кажуть, що це є різновид прихованої емісії, але наполягають на тому, що монетарна база буде залишатися в тих межах, які встановлені у рамках домовленостей з МВФ, а також ці гроші підуть на інфраструктурні проекти, і тому це не дуже позначиться на інфляції.

Р. Жуковський: Ми вже декілька разів перекрили той “зазор”, який на сьогодні існує. У будь-якому випадку доведеться обирати, на що спрямовувати ресурси. А щодо їх цільової інвестиційної спрямованості. У нас вже є приклад цільового й інвестиційно спрямованого фонду – це стабілізаційний фонд державного бюджету.
На папері у ньому 7 мільярдів гривень. Останній приклад, якщо я не помиляюся, був 20 липня, коли на рахунках казначейства було всього 500 мільйонів гривень. Це означає, що ці 7 мільярдів були вже витрачені на фінансування поточних видатків. Їх насправді немає. Тобто, немає ніякої гарантії в тому, що ці кошти будуть використані на фінансування Євро-2012.
Як тільки ця тема виникла, президент зразу сказав про неприйнятність емісійного фінансування дефіциту. І він створив робочу групу, яка працювала в НБУ, і яка напрацьовувала іншу схему. Вона передбачала створення зацікавленості банків, у яких є зайва ліквідність.

Бі-Бі-Сі: І ви думаєте, справді знайдуться комерційні банки, які зможуть позичити гроші державі?

Р. Жуковський: У Львові зараз так будуть стадіон, саме комерційний банк зголосився дати гроші і буде його будувати. Така схема існує, вона потребує адресності. І для того, щоб створити адресність, було запропоновано створити механізми державного казначейства. Тобто створити окремі рахунки тим, хто повинен отримати ці кошти. А використовувати їх таким чином, щоб усе можна було прослідкувати до копійки.

Бі-Бі-Сі: Ви маєте на увазі, щоб можна було прослідкувати їхній цільовий характер використання?

Р. Жуковський: Не просто цільовий, там повинен буквально ланцюг замкнутися. Усі документи кладуться на стіл, підписуються, і йдуть гроші, тобто просто не існує іншого для них шляху. Вони технічно потрапляють на рахунки Держказначейства, і вже за мить опиняється у виконавця робіт. І вона не підтримана урядом. Виникає питання – чому? Тобто 9,8 млрд. гривень отримати в бюджет під гаслом, що будемо фінансувати Євро, - вони завжди готові. А отримати гроші не емісійного характеру, які будуть гарантовано використані на підготовку до Євро 2012, вони не готові.

Оглядачі звертають увагу, що під час фінансової кризи комерційне кредитування й фінансування знайти дуже складно. Український уряд змушений був рекапіталізувати декілька банків, які мали більше зобов'язань, аніж наявних коштів.

Також на цю тему
Читайте також
Перешліть цю сторінку друговіВерсія для друку
RSS News Feeds
BBC Copyright Logo^^ На початок сторінки
Головна сторінка|Україна|Бізнес |Світ|Культура i cуспільство|Преса|Докладно|Фотогалереї|Learning English|Погода|Форум
BBC News >> | BBC Sport >> | BBC Weather >> | BBC World Service >> | BBC Languages >>
Технічна допомога|Зв’язок з нами|Про нас|Новини е-поштою|Права та застереження