Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Фінансова криза буяє по всьому світу, але президент бачить корені української кризи в Україні

Він твердить, що поштовхом для кризи стало необережна поведінка із віртуальними, сурогатними грошима, простимулювана бажанням жити не по статках, а за рахунок кредитів.

Водночас президент вважає, що світова фінансова криза стала лише каталізатором кризи в українській економіці, стан якої погіршився переважно через внутрішні проблеми.

Серед цих проблем він назвав популістські дії уряду, який різко збільшив соціальні видатки, що спровокувало інфляційну хвилю, яку уряд та Національний банк, за словами президента, намагалися подолати через збільшення дешевого імпорту, ревальвацію гривні для стимулювання цього імпорту, та скорочення доступності кредитних ресурсів:

“За 8 місяців поточного року, - і це не для того, аби солі комусь насипать, я кажу тільки для того, щоб ми уроки виносили, і не говорили про міжнародну фінансову кризу, а про свою фінансову кризу, - за 8 місяців номінальні доходи людей виросли на 43%, а реальні доходи – на 8.7%. Номінальні доходи є найбільшими з вересня 1996 року – жоден уряд не пішов на такі видатки. Але за це ми і поплатилися. За останні 8 років ми маємо найнижчий рівень росту реальних доходів, реальної зарплати, реальних соціальних програм для людей. Оце приклад того, коли перейдена заповідь: ти можеш давати тільки те, що у тебе є. Якщо ти починаєш продукувати віртуальні ресурси, хоча це для політика солодко, бо люди добре слухають, то доводиться пожинати складні результати такої політики.”

Пропозиція протекціонізму

Президент також вважає, що керівництву країни вдалося подолати тимчасові проблеми із стабільністю банківської системи та валютним курсом, але до подолання кризи ще далеко.

Серед антикризових заходів президент пропонує вдатися до “дозволеного протекціонізму,” або ж підтримки вітчизняного виробництва, аби, наприклад, будівництво сформувало попит на продукцію української металургії, яка втратила внутрішній ринок, а тепер потерпає від скорочення попиту на український метал на світових ринках. А будівельну галузь, у свою чергу, простимулювати через зміни у банківському кредитуванні.

Саме на ці цілі президент пропонує використовувати і кредит, отриманий минулого тижня від МВФ. Крім того, Віктор Ющенко вбачає великий потенціал в українському аграрному секторі, який, за його словами, має “врятувати Україну так, як Росію врятує нафта.”

Президент також пропонує різко скоротити імпорт, відмовившись від імпортних авто і м’яса, і у такий спосіб ліквідувати величезний дефіцит торгівельного балансу України.

Утім, чим замінювати імпорт і хто втілюватиме такі настанови президента, залишається невизначеним – щойно звільнений з посади голови парламенту Арсеній Яценюк та прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, яка також готується до відставки, на антикризовій нараді у президента були відсутні.