Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

Міноборони зажадало збільшення військового бюджету. Водночас президент Ющенко твердить, що в найближчі роки українські військові навряд чи перейдуть на контрактну систему. Кавказька криза посилила суперечки між Києвом і Москвою, зокрема, щодо російського ЧФ в Криму.

Напруження

Кавказька криза посилила протистояння між Україною і Росією у військовій сфері. Українське керівництво, яке підтримало Грузію у війні з Росією, висловило незадоволення тим, що російські судна ЧФ, базовані у Криму, так чи інакше брали участь у п’ятиденній війні у Південній Осетії. Київ заявив про можливість перегляду засад базування ЧФ в Криму. Хоча в України і не вистачило сил для реалізації свого рішення.

Російське МЗС відреагувало жорстко, заявивши, що кроки Києва торпедують переговори з проблем ЧФ.

Незабаром у Києві мають відбутися чергові україно-російські консультації з питань ЧФ, одначе у зв’язку з останнім обміном різкими заявами, експерти не покладають на них серйозні сподівання.

Разом з тим екс командувач ВМС України, віце-адмірал Володимир Безкоровайний в інтерв’ю Бі-Бі-Сі висловив припущення, що Росія в умовах поглиблення міжнародної ізоляції у зв’язку з подіями в Грузії, може піти на поступки.

Володимир Безкоровайний: "Коли Росія приїжджає на консультації, щоб поглибити проблему, а не вирішити її, то такі переговори завжди закінчувалися нічим. Росія має дуже великі міжнародні проблеми сьогодні у зв’язку з Грузією, і тому, якщо вона не піде на зустріч Україні, у намаганні врегулювати ті проблеми, які створені штучно, це може призвести ще до однієї проблеми, яка буде вкрай важкою і для Росії, і для України, і для всієї Європи".

На думку віце-адмірала, на консультаціях з Росією потрібно вирішити одне питання – забезпечити виконання угод 1997 року.

Знову НАТО

Тим часом в україно-російських взаєминах у військовій сфері не обійшлося і без згадки про НАТО. Після подій в Грузії Росія ще раз попередила, що її оборонно-промислові зв’язки з Україною значно послабшають, якщо Україна вступить до альянсу. Москва, наприклад, заявила, що вироблені в Україні двигуни для крилатих ракет будуть замінені на двигуни місцевого виробництва.

Сильні?

Водночас кавказька криза ще раз привернула увагу керівництва у Києві до боєздатності власне українського війська. Міністерство оборони закликало до збільшення фінансування військових потреб, проте залежність України від російських поставок озброєнь і комплектуючих до них, на думку експертів, поставило перед Україною дилему.

Експерт Центру досліджень проблем армії і конверсії Сергій Згурець сказав Бі-Бі-Сі, що кавказька криза не змінила вимог, які стоять перед українською армією, а саме бути сучасною і ефективно реагувати на загрози, не важливо, на якому прикладі вони реалізуються, чи то на прикладі Кавказу, чи Іраку, чи Афганістану.

Сергій Згурець: "Попри наявність довгострокових програм реформування збройних сил, результати цього реформування не дозволяють говорити про те, що українська армія виглядає боєздатною. Я спираюсь лише на 2 критерії, які я оцінюю, коли говорю про боєздатність – це авіація і протиповітряна оборона. Ці два головні компоненти, з яких починається будь-яка війна, і які забезпечують відбиття агресії, яка у будь-якому разі починається з атаки крилатими ракетами чи літаками, і спроможність захистити важливі центри країни".

На думку експерта, коли йдеться про протиповітряну оборону, у вигляді систем С-300, чи С-200, або авіацію, то стан цих систем є критичним. На його думку, ризики Кавказу нічого нового не додали, тому серйозність проблем в українській армії є більшою, ніж виклики на прикладі Грузії.

Якщо завтра?..

Разом з тим міністр оборони Юрій Єхануров заявив, що ситуація у світі, яка, на його думку, останнім часом різко змінилася, має змусити українських політиків подумати про майбутнє України.

"На цей рік державним бюджетом міністерству оборони передбачено 9,9 млрд. гривень, що складає 1,03% від ВВП. Це найнижчий показник за роки незалежності України. Недофінансування армії – це пряма загроза безпеки нашої держави. Сьогодні недофінансування збройних сил України – це заохочення до агресії", - каже він.

Оглядачі зауважують, що потреби вітчизняного оборонного відомства задовольняються лише на 10 відсотків. За їх твердженнями, українська армія нічого нового не купує. Фінансування йде лише на харчування і підтримку боєздатності. В армії все ще використовуються винищувачі радянського зразка МІГ-29 і Су-24, а також танки Т-62. Артилерія не може використовуватися більше 15 років, але українська армія користується технікою 20 річної давнини.

Розрахуйсь!

Нещодавно міністерство оборони заявило, що скорочення армії припинено. Хоча саме це є однією з вимог плану співпраці Україна НАТО.

Військовий експерт Сергій Згурець переконаний, що чисельність ЗС з одного боку визначається спроможністю держави забезпечити всі пільги для тих, хто скорочується, а з іншого – гарантувати пристойні умови для тих, хто залишається у війську.

"І по першому, і по другому параметру зараз ситуація така, що фінансування, яке було виділено цього року, майже вичерпано, - твердить він. - Навіть міністр оборони говорить про те, що є проблеми з харчуванням, якщо не будуть докладені певні зусилля. І сам Єхануров говорив, що треба фінансування 4-го кварталу перекинути на 3-й, що є ознакою того, що фінансування армії не задовольняє потреби ні скорочення, ні підтримання стану війська, яке є".

Тим часом екс-міністр оборони Анатолій Гриценко критично ставиться до припинення процесу скорочення війська, кажучи, що це суперечить не лише плану дій Україна-НАТО, а і програмі розвитку ЗС України на 2006-2011 роки. Пан Гриценко нагадує, що саме Верховна Рада має право визначати граничну кількість особового складу збройних сил, додаючи, що до кінці 2008 року в їх складі має залишитися не більше 200 тисяч чоловік.

З голови

Пан Гриценко твердить, що серйозною проблемою є розбалансованість між гілками влади щодо поглядів на військові проблеми. Що унеможливлює ефективну реакцію на такі виклики, як, приміром, грузинський.

Анатолій Гриценко: "Треба зміцнити, а фактично створити систему державної влади в Україні. Щоб у нас була вертикаль влади ефективна, а не лежача, горизонтальна. Сильна влада в центрі, президент з його структурами, уряд, ВР, більшість як єдиний центр прийняття і проведення стратегічних рішень, так і вся вертикаль, аж до місцевої, до селищної ради".

Туманний контракт

Досить проблематичним є питання переходу на контрактну систему. Віктор Ющенко звинувачує уряд і прем'єра Юлію Тимошенко особисто, знову ж таки, нагадуючи, що ЗС отримали лише трохи більше половини мінімальних потреб у плані фінансування.

"Мені пам’ятається, що прем’єр-міністр говорила, що з 2009 року в нас буде контрактна армія, - зауважує він. - Я вам хочу сказати, що контрактна армія не буде ні через 2 роки, ні через 3, ні через 4". Президент посилається на фінансування армії.

Дискусія про перехід до контрактної армії посилилася після заяв уряду про план відмови від військового призову вже з нового року. Як відомо, скасування призову було одним з гасел БЮТ.

Прем’єр Юлія Тимошенко наполягає, що ці плани будуть реалізовані. І що фінансування війська є достатнім.

Вона каже: "Ми хочемо все ж таки переконати президента, для цього у нас є і бюджет, і забезпечення, щоб все ж таки з 1 січня строкову службу зупинити і перейти на контрактну армію".

Водночас у МО запевняють, що у найближчі роки українська армія не зможе перейти на контракт і плани формування професійного війська будуть переглянуті.

Президент Ющенко до кінця вересня обіцяє зібрати засідання РНБО і проаналізувати ситуацію, як склалася у війську. Планується ухвалити нові терміни переходу до професійної армії. Але коли це може статися, поки ніхто не може спрогнозувати.