Олександр Бондаренко Бі-Бі-Сі, Київ

	Ющенко хоче увійти в історію з ініціативою Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енергетичного простору

Мета – забезпечити безпеку енергопоставок на міжнародні ринки.

Президент Віктор Ющенко заявив, що він впевнений у тому, що київський саміт увійде в історію, бо його провідною темою став початок діалогу зі створення енергетичного простору.

Разом із тим, оглядачі говорять, що раніше Київ розраховував на більше.

Концепція, яку підписали глави держав - учасники саміту передбачає створення робочої групи. Вона розроблятиме принципи формування транзитного простору. Перший звіт цієї групи заслухають за півроку у Баку на наступному саміті з питань енергетичної безпеки. Хоча раніше повідомляли, що Україна розраховувала затвердити концепцію створення енерготранзитного співтовариства вже на Київському саміті.

Однією із ланок цього простору має стати і шлях каспійської нафти до Європи через Чорне море та український нафтопровід 'Одеса-Броди', який повинен для цього запрацювати в аверсному режимі. Серед основних питань порядку денного були попередні висновки техніко-економічного обгрунтування цього проекту. Виконавці прогнозуть, що добудова 'Одеса-Броди' до Гданська відбудеться до 2012 року. Ключовою умовою є згода Азербайджану і Казахстану постачати нафту цим шляхом.

У Київському енергетичному саміті брали участь Президенти семи країн - України, Азербайджану, Грузії, Литви, Латвії, Естонії й Польщі. Не приїхали Президенти Молдови та Румунії, хоча їхня участь анонсувалася. Відмовились брати участь глави держав Росії і Казахстану.