Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Курс гривні до долара незмінний з 2005-го року

За його словами, це рішення відкладене до того часу, як уряд визначиться із тим, як змінюватимуться до кінця року інфляція, темпи росту ВВП, дефіцит бюджету. Ці розрахунки, як і зміни до бюджету, мали бути зроблені ще у березні, але цього й досі не відбулося.

Ще напередодні, все виглядало як підготовка до зміцнення гривні, про яке говорила і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Впевненості додала і заява голови правління Національного банку Володимира Стельмаха, який досить рідко спілкується із журналістами, про те, що він не виключає можливості розширення прогнозного курсу гривні, відомому в народі як “валютний коридор.”

На сьогодні підстав для розширення прогнозних показників ми не вбачаємо. П.Порошенко

Це давно очікуване багатьма учасниками ринку рішення виглядало майже ухваленим. Але несподівано голова ради Нацбанку Петро Порошенко заявив, що члени Ради не побачили достатніх причин для зміни офіційного курсу.

Те, що на Міжбанківській валютній біржі за долар ще від березня дають 4 гривні 80 копійок, що на 25 копійок менше офіційного курсу Нацбанку, і на 15 копійок менше за нижню межу валютного коридору, пан Порошенко пояснює тимчасовими тенденціями.

Утім, Рада Нацбанку ще повернеться до розгляду цього питання, – коли уряд визначиться із тим, як зміняться показники інфляції та дефіциту торгівельного балансу – каже Петро Порошенко.

Він також згадав і про чинник експортерів, які забезпечує значну частку валютних та податкових доходів. Для них зміцнення гривні стало б проблемою. При цьому пан Порошенко спростовує існування якихось розбіжностей між Радою Нацбанку та його правлінням, і каже, що у питанні курсового прогнозу їх позиція є спільною:

“На сьогодні підстав для розширення прогнозних показників ми не вбачаємо. Давайте ми, перед тим, як робити будь-які прогнози, проаналізуємо урядові розрахунки щодо інфляції, дефіциту торгівельного балансу, і лише після цього прийматимемо відповідні курсові рішення. Тому що це є базовий показник, який забезпечує і надходження коштів до державного бюджету, і конкурентноздатність української економіки. Це саме стосуватиметься і рішення про зміну офіційного курсу гривні до долара.”

Тим часом багато хто із експертів висловлює думку, що з падінням долара на світових ринках він мав би змінити свій курс і по відношенню до гривні.

Натомість від 2005 року цей курс є незмінним, і складає 5 гривень 5 копійок за долар. Крім того, кажуть оглядачі, зміцнення гривні дозволило б здешевшити імпорт, що для України, яка закуповує до 90% енергоносіїв за кордоном, було б зовсім непогано.

Треті кажуть, що “дорогі” гроші є одним із методів боротьби із інфляцією, яка набирає темпів в Україні. Зокрема, поради лібералізувати курс гривні нещодавно висловлювали представники МВФ та Світового банку.

Проте голова Ради Нацбанку каже, що для подолання інфляції пропонуватимуть інші методи. Зокрема, ужорсточення умов резервування для банків, що видають багато споживчих кредитів.

За словами пана Порошенка, доступність цих кредитів не тільки розкручує споживчий бум, а відтак, і інфляцію, але й відволікає гроші банків від кредитування реальної економіки – промисловості та сільського господарства. Особливо, за словами пана Порошенка, це стосуватиметься споживчих кредитів, які можна отримати навіть без авансового внеску за товар:

“Ми вважаємо, що ці кредити мають підвищений рівень ризикованості, і існує необхідність запровадження диференційованої ставки резервування по кредитах, які ідуть на споживчий ринок, без авансового платежу, по кредитах, які ідуть на іпотечне кредитування, і по кредитах, які йдуть у реальну економіку. Існує вислів одного відомого американського економіста, який, оцінюючи ситуацію у Сполучених Штатах, стверджував, що ви не можете більше споживати, аніж виробляти. Гадаю, ця тема є актуальною сьогодні і для Україні.”