Роман Лебедь, Бі-Бі-Сі, Київ

Цим він задовольнив подання 60-ти депутатів парламенту від коаліції, які просили розтлумачити деякі положення закону про “Кінематографію”.

Однак, це ще не остаточна перемога української мови на широких екранах країни.

Депутати хотіли з’ясувати, чи забороняє закон поширювати іноземні фільми, примірники яких не дубльовані українською мовою. Автори подання зазначали, що державні посвідчення для розповсюдження видавали і фільмам без озвучення державною мовою, що, на їх думку, порушувало законодавство.

"Тепер Держслужба кінематографії не має права давати дозвіл на демонстрацію фільму, якщо він не дубльований, озвучений чи субтитрований українською мовою," - прокоментував сьогоднішнє рішення КС суддя-доповідач Петро Стецюк. І це, за його словами, стосується всіх фільмокопій без винятку.

Наразі, як відзначають експерти, лише чверть кінопродукту в Україні відповідає цим вимогам. Як вирішити проблему – суддя не знає.

Вже лунають прогнози, що невеликі дистриб’ютори, які працюють через посередництво Росії, припинять своє існування.

Натомість, кити українського кінопрокату кажуть, що для них це не проблема. Невдовзі в Києві навіть планують відкрити спеціальну студію, де здійснюватимуть професійне дублювання кінострічок.

Однак, суддя підкреслив, що наразі закон не встановлює, чи є поняття дубляжу, озвучування і субтитрів рівноправними.

Виходить, поки що при перекладі можна обмежитися лише українськими субтитрами.

Петро Стецюк пропонує залишити тільки дубляж. Свої міркування стосовно вдосконалення закону “Про кінематографію” він надіслав спікерові парламенту Арсінієві Яценюку.

"Зрештою – дублювання фільму, це ще й підтримка національного кінематографу. Бо хто буде дублювати? - Дублюватимуть українські артисти," - сказав він.

За словами судді Конституційного суду, це питання стосується безпеки національної культури, тому, переважна більшість суддів погодилася саме з таким трактуванням.

Вимога українського перекладу не поширюється на стрічки, зняті до 1991 року в СРСР.