Світлана Дорош Бі-Бі-Сі, Київ

	СПУ - одна з партій, що не змогли пройти до парламенту, бо набрали менше 3% голосів.

Як очікують, ухвала суду з’явиться до кінця сьогоднішнього дня, позаяк саме сьогодні вибігає 5-денний термін, упродовж якого має бути ухвалене рішення.

Комуністична партія, а також кілька лівих партій, які не потрапили до парламенту, вимагають перерахунку голосів і доводять, що загалом близько 4-х відсотків голосів були сфальсифіковані на користь партій-переможців.

Заступник голови ЦВК Андрій Магера заявляє, що такі звинувачення є безпідставними і що сьогоднішнє судове рішення буде остаточним і не підлягатиме оскарженню.

Вчора суд завершив дослідження доказів та обставин за позовом політичних сил, які вимагають перерахунку голосів. До ухвали суду ЦВК не може офіційно оприлюднити результати виборів, що гальмує формування нового парламенту. Напередодні президент Ющенко висловив сподівання, що Верховна Рада розпочне роботу вже у першій декаді листопада.

Вищий адміністративний суд України продовжує розгляд скарг Компартії та кількох партій, які вимагають перерахунку голосів за результатами дострокових виборів.

Законодавство передбачає, що остаточне рішення суд має ухвалити не пізніше 25 жовтня. Тим часом, у стосунках двох політичних сил – блоку Юлії Тимошенко та “Нашої України-Народної Самооборони”, які вже оголосили про створення коаліції у Верховній Раді – нова тріщина.

У мене склалося враження, що поки президент України працює, їздить по Україні, проводить наради, Іван Плющ і Віктор Балога створили якусь неформальну коаліцію із Партією регіонів. Бо як можуть призначатися глави облдержадміністрацій за погодженням із Януковичем у той час, як уряд завершує свою роботу. Схоже, у секретаріаті президента дехто вважає, що у Тернополі немає достойних людей. Не обов’язково з БЮТу. Молодих хлопців із Закарпаття призначати на губернаторство Тернопільської області – я вважаю, що це передусім зневага для Тернопільщини. Микола Томенко

БЮТ обурилися останніми призначеннями керівників Івано-Франківської та Тернопільської областей, оскільки президент Ющенко не врахував намірів “бютівців” очолити регіони, де БЮТ виборов перше місце.

Передбачаючи подальші протиріччя двох політичних сил, політологи пропонують їм усе нові і нові рецепти уникнення нової політичної кризи.

Віктор Ющенко підписав указ про призначення главою Тернопільської облдержадміністрації 33-літнього закарпатця Юрія Чижмаря, який працював у секретаріаті президента і вважається людиною Віктора Балоги. Івано-Франківську область очолив 36-літній Микола Палійчук, колишній мер Яремчі і лідер місцевої організації “Нашої України”.

	Результати виборів вирішуватиме суд

Саме у цих двох областях перемогу із значною перевагою на парламентських виборах – понад 50 відсотків голосів - одержав блок Юлії Тимошенко.
Загалом БЮТ переміг у 16-ти областях, а тому наполягає на тому, що саме силам Тимошенко мають дістатися посади губернаторів у цих областях. БЮТ також пропонує, аби області, де перемогла чи то Партія регіонів, чи “Наша Україна” очолили представники цих політичних сил.

Ця вимога була однією із ключових під час переговорів про створення коаліції із блоком “Наша Україна-Народна Самооборона”. Однак, призначення двох керівників у Західній Україні демонструють, що до думки Юлії Тимошенко у секретаріаті президента не прислуховуються.

Бютівець Микола Томенко натякає, що до призначень двох нових губернаторів причетні передусім Віктор Балога та Іван Плющ.

“У мене склалося враження, що поки президент України працює, їздить по Україні, проводить наради, Іван Плющ і Віктор Балога створили якусь неформальну коаліцію із Партією регіонів. Бо як можуть призначатися глави облдержадміністрацій за погодженням із Януковичем у той час, як уряд завершує свою роботу. Схоже, у секретаріаті президента дехто вважає, що у Тернополі немає достойних людей. Не обов’язково з БЮТу. Молодих хлопців із Закарпаття призначати на губернаторство Тернопільської області – я вважаю, що це передусім зневага для Тернопільщини”, - сказав Микола Томенко.

Я не виключаю, що тут можуть бути і нестандартні варіанти. Якщо, наприклад, вирішать у переговорах запропонувати посаду спікера представнику опозиції. Якщо ця посада залишається за НУНС, то треба шукати фігуру, яка буде фігурою пошуку балансів інтересів у Верховній Раді. Іще один варіант – запропонувати посаду спікера Володимиру Литвину, який сприймається як відносно нейтральна фігура у конфлікті помаранчевих і не помаранчевих. Володимир Фесенко

Ця його заява пролунала у той час, як у пресі активно обговорюють небажання найближчого оточення Віктора Ющенка бачити на посаді прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. Протягом останніх днів поширюється інформація про те, що Юрій Єхануров домагається від свого блоку відмовитися від поступок БЮТ і наполягати на беззастережному виконанні своїх передвиборчих обіцянок. Віктор Балога вже після парафування коаліційної угоди називав нереалістичними деякі плани Тимошенко; писали також, що Іван Плющ не підтримав змісту угоди.

Хоча жоден із названих політиків не робив публічних заяв проти Юлії Тимошенко, політологи не сумніваються у тому, що таку позицію поділяють не лише Балога, Плющ та Єхануров.

Віктор Небоженко, приміром, вважає, що заяви Єханурова відображають думку багатьох членів “Нашої України”, котрі не у захваті від прем’єрства Юлії Тимошенко, бо вбачають у ньому поступове припинення самостійної ролі “Нашої України”. А директор Інституту політичних досліджень та конфліктології Михайло Погребинський не сумнівається, що позиція Юрія Єханурова – це до певної міри і позиція самого президента Ющенка.
Партія регіонів, яка чи не найбільше зацікавлена у провалі домовленостей між БЮТ і НУНС, тим часом, готується до початку роботи парламенту і не без задоволення спостерігає за конфліктами у таборі помаранчевих. Бо чим більше конфліктів, тим більше шансів, що президенту і його політичній силі таки доведеться іти на переговори із регіоналами.

Ситуація у “Нашій Україні-Самообороні” підштовхнула політологів до рецептів, які б могли убезпечити коаліцію і опозицію під постійних конфліктів. Директор центру досліджень “Пента” Володимир Фесенко вважає, що за прем’єрства Тимошенко компромісів слід шукати навколо посади голови парламенту.

“Я не виключаю, що тут можуть бути і нестандартні варіанти. Якщо, наприклад, вирішать у переговорах запропонувати посаду спікера представнику опозиції. Якщо ця посада залишається за НУНС, то треба шукати фігуру, яка буде фігурою пошуку балансів інтересів у Верховній Раді. Іще один варіант – запропонувати посаду спікера Володимиру Литвину, який сприймається як відносно нейтральна фігура у конфлікті помаранчевих і не помаранчевих”, - каже експерт.

Політолог Віктор Небоженко також закликає майбутню опозицію і коаліцію до серйозних компромісів, інакше, вважає він, новий парламент взагалі може бути зруйновано.

“Я думаю, що мають бути альтернативи. Як у Верховній Раді, під час обрання спікера, так і обрання прем’єр-міністра. Чому б Тимошенко не спробувати себе на посаду голови парламенту і там одержати надійну більшість? А в Кабмін надіслати своїх вірних людей – приміром, Турчинова, Губського. Чи нехай на керівництво Верховної Ради претендує не лише Кириленко, а й Плющ. Або чому не передати цю посаду опозиції - Партії регіонів? І це було б більшою гарантією, ніж закон про опозицію. Уявіть такий варіант – Нестор Шуфрич як майбутня зірка Партії регіонів очолює Верхову Раду, Юлія Тимошенко – прем’єр-міністр. Якщо комусь не подобається такий мексиканський серіал, то спікером може стати Раїса Богатирьова. Це буде дуже потужний важіль, який примушуватиме помаранчевих триматися разом”, - такими є пропозиції політолога і політтехнолога Небоженка.

Поки що блок Юлії Тимошенко заявляє, що не має наміру переглядати зміст коаліційної угоди, яку було парафовано із “Нашою Україною-Народною Самообороною” про програму дій і розподіл посад. Але більшість експертів усе більше упевнюються у тому, що рано чи пізно політичні сили нової Верховної Ради будуть змушені обговорювати навіть найнеймовірніші варіанти співпраці, аби не повторити сценарію чергового розпуску парламенту.

Ольга Бетко розмовляла із представником блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” Романом Зваричем і запитала його насамперед, чи справедливі враження оглядачів, що тріщини у “помаранчевій” коаліції стають дедалі ширшими?

Роман Зварич: Ви знаєте, я не буду лукавити. Звичайно, певні, як ви їх називаєте, “тріщини”, я думаю, що вони, звичайно, існують. Але я не бачу поки жодних підстав думати, що вони є такі серйозні, що не можна подолати ці проблеми.

Бі-Бі-Сі: Так в чому ж тріщини тоді? Ви погоджуєтесь з твердженням про те, що насправді головним подразником конфліктів і непорозумінь між блоком Юлії Тимошенко і “Нашою Україною – Народною Самообороною” є, власне, сама особа Юлії Тимошенко і її потенційне прем’єрство, і що якби на цю посаду претендувала інша особа від БЮТ, то НУНС би її підтримав набагато активніше?

Роман Зварич: Я хочу розвіяти, можливо, розчарувати декого, хто шукає сенсації. Якраз ніколи і ні в кого не виникало жодних сумнівів, щодо права Юлії Володимирівни як лідера блоку, що переміг на цих виборах, бути прем’єр-міністром України. Принаймні я не чув таких зауважень чи, тим більше, таких принципових застережень. Більше того, значна частина переговорів, я би сказав, щоб не збрехати, приблизно на 75%-80% стосувалася програмних векторів діяльності самої коаліції та уряду, який буде створено на її основі. Тобто мова фактично не йшла про якийсь там, як уже звично це говорити, дерибан посад чи розподіл сфер відповідальності. Звісно, деякі проблеми виникали в зв’язку з цим питанням, але більшу увагу ми присвячували якраз наповненням змісту самої програми діяльності.

Бі-Бі-Сі: Але якщо нема такого каменю спотикання як кандидатура Юлії Тимошенко на прем’єрство, чому тоді тріщини, чому не вдається їх залагодити, в чому справа?

Роман Зварич: Я думаю, що тут, можливо, деякі колеги у двох фракціях не зрозуміли до кінця те, що там записано в самих цих документах, в самій угоді, тому, можливо, нам доведеться все ж таки переформулювати такі речі. Так що коли Юрій Іванович Єхануров говорив про те, що він буде жорстко вимагати припинення цього мораторію щодо продажу землі, якраз це враховано в угоді. Можливо, не такими словами, і можливо, нам потрібно більш чітко це сказати, але виникає питання, які деякі з наших колег вважають за відповідне озвучувати публічно. Це їхнє право.