Володимир Огризко

Про це повідомив перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко на спільній прес-конференції зі статс-секретарем, заступником міністра закордонних справ Росії Григорієм Карасіним:

«Завдяки роботі наших експертів, ми в цілому наблизилися до того, щоб узгодити текст механізму проведення цієї інвентаризації. Потім ми домовимося про проведення консультацій, щоб остаточно узгодити цей текст після чого дорога до інвентаризації буде відкрита».

Володимир Огризко повідомив, що на засіданні обговорювалися питання передачі українській стороні об’єктів навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства:

Розбіжності та різні підходи по всіх напрямках - від інвентаризації до військово-політичного комплексу – залишаються. Це природно, оскільки у двох суверенних держав є різні підходи, і нічого непереборного тут немає. Григорій Карасін

«Тут, на жаль, у нас позиції не співпадають, як і раніше».

За словами українського дипломата, українська сторона підготує пропозиції стосовно поетапної передачі об’єктів навігаційно-гідрографічного забезпечення Україні, а також про спільне використання 5 об’єктів, як це передбачено угодами про перебування ЧФ РФ.

Разом з тим, Володимир Огризко зауважив, що немає просування вперед у питаннях прапорів та вивісок на об’єктах ЧФ РФ та діяльності російських судів та прокуратури. Він повідомив, що сторони домовилися найближчими тижнями підготувати декілька компромісних пропозицій, які дозволять чітко ідентифікувати об’єкти, які тимчасово використовує ЧФ РФ, а також визначити об’єкти, над якими міг би бути піднятий прапор Російської Федерації. «Це стосується найбільш сильних, крупних військових формувань», - додав він.

Окрім того, Володимир Огризко зазначив, що у питанні щодо функціонування на території України російських судів і прокуратури позиція України полягає у тому, що на території України не може бути іноземних органів – судів і прокуратури. За його словами, з цього питання сторони продовжать дискусію.

У свою чергу Григорій Карасін зазначив, що сьогоднішня зустріч була «дійсно інтенсивною, відкритою, прямою і достатньо позитивною»:

	Російські моряки у Криму

«Хоча розбіжності та різні підходи по всіх напрямках - від інвентаризації до військово-політичного комплексу – залишаються. Це природно, оскільки у двох суверенних держав є різні підходи, і нічого непереборного тут немає».

У Києві відбувається черговий раунд україно-російських переговорів про базування російського Чорноморського флоту у Криму.

Голова державної Думи Росії Віктор Заварзін назвав переговори складними і додав, що Чорноморський флот має виконувати свої завдання незалежно від політичної коньюнктури.

Головна тема переговорів - інвентаризація земельних ділянок та об"єктів нерухомості, які використовує Чорноморський флот у Севастополі.

Українська сторона неодноразово порушувала питання перед Росією про доцільність проведення інвентаризації, наголошуючи на невигідних для України умовах оренди кримських об"єктів та землі.

Затулін у Криму знову «рятує» Україну від НАТО

	Затуліну дозволили відвідувати Україну

Директор Інституту країн СНД, депутат Державної Думи Російської Федерації Костянтин Затулін вважає, що вступ України до НАТО призведе до денонсації Договору про дружбу, співпрацю і партнерство, укладеного між Україною і Росією.

Про це пан Затулін заявив сьогодні журналістам у Сімферополі, куди його пустили українські власті по завершенню терміну заборони на в'їзд в Україну.

На думку російського політика, питання вступу або не вступу України до НАТО має "абсолютно певний контекст в Росії", тому "абсолютно неправомочно" ображатися українській владі на російських політиків тільки за те, що вони висловлюють свою точку зору з цього питання:

Визначитися в першу чергу в тому, чи зберігається позаблоковий статус (України), як це було на момент підписання Договору про дружбу, співпрацю і партнерство України з Росією, як це було на момент ухвалення Україною Конституції, декларація якої говорить про нейтральний статус, або все ж таки йти швидким шляхом вступу до Альянсу - це вибір, який мають зробити в Україні, ніхто цей вибір за Україну не зробить. Костянтин Затулін

"Моя точка зору виходить з того, що членствувати або нечленствувати в НАТО, бути в якомусь блоці або не бути присутнім в ньому - це внутрішня справа самої України. Я це визнаю, і ніхто в Росії в цьому не сумнівається, але наша - російських політиків - суто внутрішня справа висловлювати свою думку (щодо перспектив вступу України в НАТО), тим паче, якщо нас про це питають".

Він нагадав, що Україна пов'язана з Росією Договором про дружбу, співпрацю і партнерство, і якщо Україна вступить в той військово-політичний блок, в якому не бере участь Росія, то це нівелює договір і може призвести до його денонсації.

"На мою думку, неминучий наслідок цього вступу (України в НАТО) - це денонсація договору. Звичайно, я не прихильник цього розвитку подій, і ми чесно про це попереджаємо, а попереджений - значить, як кажуть, врятований. Якщо ми попереджаємо, значить, ми розраховуємо, що це усі почують".

При цьому він заявив, що співпраця або "якась форма взаємної ввічливості і контактів" з Північноатлантичним альянсом існує у РФ, і Росія "аніскільки не перешкоджає і не чинить перепон", щоб Україна розвивала подібну співпрацю з НАТО:

"Але одна справа співпраця або якісь спільні програми боротьби з тероризмом, наркотрафіком і так далі, але це зовсім не те, що вступ до військово-політичного блоку".

За його словами, чи вступати до НАТО - "це те питання, з яким Україні все ж таки треба визначитися":

"Визначитися в першу чергу в тому, чи зберігається позаблоковий статус (України), як це було на момент підписання Договору про дружбу, співпрацю і партнерство України з Росією, як це було на момент ухвалення Україною Конституції, декларація якої говорить про нейтральний статус, або все ж таки йти швидким шляхом вступу до Альянсу - це вибір, який мають зробити в Україні, ніхто цей вибір за Україну не зробить".

При цьому він відзначив, що симпатії Росії в цьому питанні очевидні: "Наші симпатії тут очевидні".