Указ було підписано по тому як у неділю Віктор Ющенко повідомив про таку ініціативу під час церемонії вшанування пам'яті жертв тоталітарного режиму на території меморіального заповідника «Биківнянські могили», де поховані тисячі жертв сталінських репресій.

Поховання у селищі Биківня на околиці Києва вважається найбільшим в Україні похованням жертв політичних репресій.

За даними науковців, у Биківні поховано близько 100 тисяч репресованих.

Нам треба написати правдиві сторінки цієї історії. Не перетягуючи канату, але сказати правду: чому без війни – я хотів би підкреслити окремим курсивом: без війни – ця нація поклала більше 10 мільйонів жертв? Що це була за друга, невідома війна? В.Ющенко

Віктор Ющенко зауважив, що «дехто намагається заборонити говорити про жертви політичних репресій». За його словами, «дуже багатьом політичним гравцям та історична правда буде колоти очі, оскільки з такою політичною історією їм не має місця в сьогоднішньому політичному житті».

Президент Ющенко пообіцяв, що заповідник, створений 2001-го року, буде добудований. Водночас, він зауважив, що на політичному рівні важко даються рішення про створення заповідника: „ми його створюємо роками і воно постійно, постійно торпедується, постійно є бажання привести нас до забуття, зробити так щоб наші діти, наші правнуки не знали цієї події.

На території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбувся мітинг-реквієм, панахида та покладання квітів до Меморіального каменя та Пам’ятника-стели.

У жалобних заходах брали участь секретар Ради національної безпеки і оборони Іван Плющ, мер Києва Леонід Черновецький. Як повідомило українське телебачення, на жалобні заходи також були запрошені прем’єр-міністр Віктор Янукович та голова парламенту Віктор Мороз, однак вони не брали участь у заходах.

Заповідник Биківнянські могили

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» створено поблизу селища Биківня на Київщині, де поховані жертви сталінських репресій 30-х – початку 40-х років.

Ці землі у 1937 році були виділені для об’єкта спеціального призначення НКВС, на якому з 1937-го до 1941-го рр. відбувалися масові поховання розстріляних та закатованих. Репресованих звозили до Биківні й ховали навіть після початку Другої світової війни. Після закінчення війни радянська влада всю інформацію засекретила.

У повоєнний час розслідування подій у Биківні проводили чотири державні комісії. Перші три – 1945, 1971, 1988 рр. оголосили про те, що у Биківні поховані жертви фашизму. Лише четверта комісія – 1989 року – оголосила, що у Биківні поховані жертви сталінських репресій.