Марта Шокало Бі-Бі-Сі, Київ

	Прапори та плакати учасникам видають на місці

На інтернет-сайтах, які пропонують роботу, є багато оголошень, які запрошують людей взяти учать у вуличних акціях на підтримку тієї чи іншої політичної сили.

Платять по-різному – від 50 до 150 гривень на день. Підрахували – якщо ходити на мітинги щодня, за місяць можна заробити до 600 доларів.

Загалом, на вуличні акції різні політичні сили витрачають мільйони гривень щодня.

“Я приїхала, щоб заробити гроші”, - каже мені у мікрофон студентка Харківського політехнічного університету, яку я зустріла біля Конституційного суду у Києві. Вона єдина серед тих, з ким я розмовляла, зізналася, чому сюди приїхала.

Решта мітингувальників у розмові з журналістами приховують те, що їм платять. Хоча до мене неодноразово долинали розмови про те, хто по скільки заробляє на політиці.

Один молодий чоловік хвалився комусь по телефону, що влаштувався в один день одразу на два мітинги – коаліції та опозиції. Інший розповідав, що за день стояння із прапором йому обіцяли до 200 гривень.

Для того, щоб влаштуватися попрацювати на акції, достатньо просто зайти в Інтернет на сайти, що пропонують роботу.

Там десятки оголошень приблизно такого змісту: “Потрібні люди для участі у мітингах, походах та демонстраціях, робота неважка – головне присутність, зарплата висока, виплата щоденна, вік та стать не мають значення”.

Заохочують приходити не самим, а приводити із собою друзів та знайомих. За це доплачують.

Виявляється, не має особливого значення, на чий мітинг ти хочеш. Одні і ті самі організатори набирають людей для підтримки як опозиції, так і коаліції.

“Наша Україна або Регіони. Хто замовляє, тими і займаємося. Місце – або Республіканський стадіон, або Хрещатик. Платимо десь 80–90 гривень за день. Робота починається десь о сьомій ранку і до п’ятої-щостої вечора”, - розповідає мені хлопець, до якого я додзвонилася по оголошенню. Запитую, чи є якісь особливі вимоги до учасників.

“Ні, просто потрібні люди, будь-які”, - каже він.

Про те, куди і з ким іти на мітинг повідомляють заздалегідь. Чоловік на іншому кінці слухавки пропонує мені залишити свій телефон, обіцяє передзвонити увечері, коли знатиме точно, де завтра будуть потрібні люди.

За іншим оголошенням, я могла потрапити на мітинг хоч сьогодні.

“Сьогодні буде мітинг на Єропейській площі. Це за БЮТ. З 5 до 9 години вечора, платимо по 10 гривень за годину”, - розповідає мені інший організатор, на телефон якого я натрапила в Інтернеті.

Запрошення на політичні акції можна також побачити біля ВУЗів. Студенти – одне з головних джерел політичної масовки.

Мій знайомий Тарас навчається в Полтаві. На політичних акціях у Києві бував кілька разів. Ось що він розповів про будні мітингувальника та про те, як влаштувався на цю роботу.

"У центрі Полтави натрапив на намет Партії Регіонів. Підійшов, мене записали. Сказали, що платять 80 гривень в день, якщо з харчуванням то по 50. Потім о першій годині ночі нас зібрали, розсадили по списках по автобусах і повезли у Київ".

Я запитала у Тараса, як їх перевіряють на мітингах, чи роблять переклички?

Тарас з Полтави: Це залежить від “старших”. Є такі, що не роблять і самі не сидять там увесь день. А є такі, що роблять перекличку по вісім разів на день. Відмітив раз, потім каже, де бути через годину, коли знову відмічатиме.

Бі-Бі-Сі: Як проходить твій “робочий” день?

Тарас з Полтави: Я приїду, постою годину і йду собі. До своєї дівчини можу зайти – вона у Києві працює. Або на базар схожу. Прийду, відмічусь і знову йду.

Бі-Бі-Сі: Які в тебе загалом враження від побаченого?

Тарас з Полтави: Побачив, що ні в тих, ні в тих немає ума. Бісяться з жиру. Такі гроші викидають! Тільки тим людям, що з Полтави приїжджають, щодня виділяють чотириста тисяч гривень!!!