Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

	Бориса Тарасюка не пускають на засідання уряду Януковича

Представники антикризової коаліції говорять про можливість затвердження нового міністра закордонних справ, якщо президент не подасть свою кандидатуру, ухвалення нових законів про зовнішню політику і президента.

Секретаріат президента погрожує Конституційним судом і закликає сісти за стіл переговорів, аби доопрацювати Закон про Кабмін. Тим часом аналітики прогнозують нові кроки урядової команди для витіснення президента з системи влади.

Як вважають у Києві, фігуру Тарасюка антикризова коаліця використовує для потужного наступу на повноваження президента, зокрема, для обмеження зовнішньополітичних спроможностей голови держави через новий закон про Кабмін.

Тепер вже, згідно із законом, якщо президент не подасть нову кандидатуру МЗС антикризова коаліція має право сама висувати свого кандидата, що вона і збирається зробити на початку нової сесії Верховної Ради.

Проте абсурдність ситуації полягає в тому, що Борис Тарасюк заявляє, що він продовжуватиме виконувати свої функції керівника зовнішнополітичного відомства, згідно з указом президента Ющенка. І після позитивного голосування в парламенті, а в цьому ніхто не сумнівається, може з”явитися два міністра закордонних справ.

Хоча для української політичної практики це не нове. Свого часу існувало два генеральних прокурори.

Обурення у прем”єра Віктора Януковича викликав нинішній візит пана Тарасюка до Чехії. Він навіть звернувся з відповідним листом до Генпркуратури, звинувативши міністра у тому, що він, начебто, не поінформував про свій візит до Праги. Хоча пан Тарасюк каже, що така поінформованість була.

Водночас, на думку аналітиків, прм”єр не може повністю ігнорувати думку європейських країн. Приміром, чеський посол в Україні Карел Штіндл заявив, що Чехія визнає пана Тарасюка міністром, перепризначеного указом президента.

Тиск на президента

Віктор Янукович також виступає за ухвалення нового закону про Зовнішню і внутрішню політику, що може також, як вважають експерти, бути елементом перебирання урядом на себе зовнішньо політичних функцій.

	Віктор Янукович

Ще один із шляхів тиску на президента, як важають, є ситуативне блокування антикризової коаліції з БЮТ для подолання президентського вето.

Але, як вважають, позиція БЮТ не є повністю виграшною. Представники Партії регіонів натякають, що закон про опозицію, який став розмінною монетою при голосуванні за Закон про Кабмін, був ухвалений лише у першому читанні, і щоб його остаточно прийняти, антикризова коаліція може поставити БЮТ нові умови, приміром, спільне голосування за Закон про президента. Який, як кажуть аналітики, буде ще одним кроком до закріплення обмежених функцій президента.

Експерти кажуть, що позиція БЮТ відповідає його намірам змусити президента таки розпустити Верховну Раду. В цілому аналітики переконані, що новий Закон про Кабмін призводить до фактичної, як вони кажуть, узурпації влади з боку уряду і наступними кроками антикризової коаліції може стати взагалі витіснення президента з системи влади.

В Секретаріаті президента, не відкидаючи можливість звернення до Конституційного Суду з приводу, на його думку, неконституційних положень Закону про кабмін, нині пом”якшали позицію і пропонують терміново доопрацювати в робочих групах положення Закону, які суперечать Конституції.

Тим часом у багатьох аналітиків певні застереження викликає саме діяльність Конституційного суду, припускаючи, що це є одна із найзакритіших структур, адже, мовляв, невідомо, який порядок денний суду, як він формується. Експерти стверджують, що існує загроза перетворення Суду із судової гілки в політичний орган, який, мовляв, може підміняти законодавчі структури.