Президент Ющенко має обговорити зі своїм російським колегою питання, пов’язані з паливно-енергетичною та військовою співпрацею, а також вступу України і Росії до Світової організації торгівлі.

Як очікують, будуть підписані угоди про захист інтелектуальної власності, нелегальну міграцію, демаркацію та делімітацію державного кордону, а також стосовно майна Чорноморського флоту.

До складу російської делегації, що прибуває з візитом до Києва, увійшли міністр закордонних справ Сергей Лавров, секретар Ради безпеки Ігор Іванов, кілька інших міністрів, а також керівники Газпрому.

Візит президента Путіна до України відбувається на тлі гострого протистояння між гілками влади, а також суперечки між президентом Ющенком та прем’єром Януковичем щодо міністра закордонних справ Бориса Тарасюка.

Про можливий перебіг зустрічей повідоми кореспондент Бі-Бі-Сі у Києві Олесь Конашевич:

"Сьогоднішній приїзд російського лідера вважають знаковим, як в Києві так і Москві. Еліти будуть вирішувати, чи продовжувати політично і економічно воювати, чи переходити до потепління. Дехто з аналітиків вважає, що коли зустріч пройде добре – виграють і країни, і президенти, але програє Янукович.

Тим часом Партія регіонів вважає, що в ході візиту буде визначена стратегія нових взаємин двох країн, посилаючись на демонстрацію антикризовою коаліцією і урядом узгоджених дій, в результаті яких відбувся прогрес, зокрема, у питанні ціни за газ і припинення торгівельних воєн.

Тим часом дехто російських політологів вважає, що зустріч Ющенко - Путін має показати, хто має сидіти навпроти Путіна – Ющенко чи Янукович, висловлюючи передбачення, що попри все, президенти можуть дати зрозуміти українському прем’єру, що зможуть домовитися і без нього.

Разом з тим у Києві не виключають, що, враховуючи політичне протистояння в Україні між президентом і прем’єром, наслідком якого може бути неспроможність України відстоювати свої інтереси, Москва сподіватиметься шляхом економічного тиску і інформаційного домінування спробувати нав’язати Україні політику реінтеграції з Росією, тобто входження до ЄЕП, продовження перебування ЧФ в Криму, створення газотранспортного консорціуму на умовах, близьких до приватизації білоруської газотранспортної системи".