Оксана Коваленко для Бі-Бі-Сі, Луцьк

	Черга за дешевим хлібом - традиція радянського минулого

Кабінет Міністрів заявляє, що ціни на продукти харчування регулює не уряд, а місцеві органи влади.

Насправді ж оглядачі кажуть, що таке регулювання стосується лише 'соціального хліба' - найпопулярнішого у тому чи іншому регіоні. На інші сорти ціна формується залежно від ситуації на ринку.

Хліб у збиток

400 буханців хліба щодоби випікає колектив міні-пекарні, що знаходиться в обласному центрі Волині. Від професійних він вирізняється тим, що пекарі у ньому - колишні ув’язнені, які скористалися шансом, повернутися до суспільного життя. Директор пекарні Олександр Міщук розповідає, що буханців і булочок від незвичайних пекарів лучани могли б мати більше, якби не зростання цін на енергоносії.

'Працюємо по нулях поки що. Дуже великі витрати на газ та електроенергію. Тому на зарплату, на транспорт вистачає, але не більше', - запевняє Олександр Міщук.

Не лише ця невелика пекарня змушена підіймати ціну на свою продукцію, пояснюючи це зростанням цін на енергоносії та пальне. Хлібопекарні Волині, напевне, як і багатьох інших українських міст, упродовж кількох років, аби не піднімати ціни на хліб, планомірно знижували вагу буханця з кілограмової до 750 грамів. Адже така форма здорожчання пересічному споживачу менш помітна. Коли ж зменшувати випічку стало нікуди, почали піднімати ціну.

Політичний буханець

Експерти єдині у тому, що досить тривале стримування цін на хліб, що спостерігалося останніми роками, було зумовлене передусім політичними причинами. Під час виборчих кампаній виборці могли не пробачити владі і політикам бодай найменше підвищення цін на найнеобхідніші продукти харчування.

Український уряд неодноразово заявляв, що не причетний до зростання цін на хліб, оскільки, мовляв, це виключна прерогатива місцевих органів влади. Експерти кажуть, що це дійсно так, але насправді місцева влада може встановлювати ціни лише на 'соціальні' сорти хліба, тобто, на найбільш популярні і дешеві, які можуть собі дозволити купувати найбідніші громадяни.

Хлібина - загадка місцевого ціноутворення

Говорить експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь: 'У Києві це хліб 'Український', у багатьох містах поза Києвом – так званий 'кирпичик'. Це соціальні сорти. На них місцеві адміністрації встановлюють ціни, яких мають дотримуватися підприємства, що виробляють хліб. Передусім, це підприємства, які перебувають у комунальній власності. У кожному місті є таке підприємство, дуже часто – воно найбільше у регіоні і витіснило усі інші'

Аби власники хлібопекарень не зловживали невиправданим підняттям цін, за особливістю ціноутворення стежать місцеві відділення Антимонопольного комітету та Держінспекції з контролю за цінами. У держінспекції Волинської області наголошують, що моніторинг ситуації - це аж ніяк не регулювання ціни на хліб з боку державної влади.

Водночас, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь зауважує, що зростання ціни на хліб відбувається нерівномірно у різних регіонах України. Приміром, столиця, де рівень зарплат найвищий, опинилася у найкращій ситуації. 'У Києві ми маємо ситуацію, що незважаючи на те, що доходи населення є найвищими по Україні, соціальний хліб лишається найдешевшим', - каже економіст.

У волинських селах непоодинокі випадки, коли ціноутворення буханця селяни вивчають самі - вони просто не купують хліба, а випікають його власноруч. Так економніше, адже вирощують пшеницю, яку, зазвичай, продавати невигідно. Тим більше, що місцеві селяни, як правило, знаходятся у списку тих українців, які заробляють найменше.